Паспорт-вбивця: кривава російська (де)паспортизація на окупованих територіях

Передісторія

З моменту початку агресії проти України у 2014 році Росія, переважно примусово паспортизувала понад 2 мільйони кримчан та понад 500 тисяч мешканців окупованих регіонів Донецької і Луганської областей.

Читайте також У ворога залишилося 9 днів

Наявністю російських документів агресорка обумовлювала реалізацію навіть невідчужних прав людини й свобод у Криму. Зафіксовані сотні випадків видворення тих, хто відмовився від паспорта, смертей осіб, яким не надавали екстрену медичну допомогу через відсутність російського громадянства, погроз відібрати дітей під опікою, позбавлення права власності на земельні ділянки, звільнення з роботи, "профілактичні" бесіди з представниками силових структур тощо.

Діяння, які мають ознаки злочину проти людяності (переслідування), вчинялися паралельно з ускладненням відмови від нав'язаного силоміць російського громадянства.

На всьому півострові лише в 4 містах діяли пункти, де можна було протягом кількох тижнів написати заяву про збереження українського громадянства. Лише 3,5 тисячі кримчан вдалося скористатися такою можливістю. Вони стали першою мішенню для російської політики боротьби з нелояльними.

Україна та переважна більшість іноземних держав не визнають нав'язане російське громадянство, хоча розуміють безвихідність становища цивільного населення, що виключає караність отримання російського паспорта. Так звана політика невизнання поширюється не лише на паспорт, але й на документи для виїзду за кордон, освітні документи, інші "папірці", видані окупаційною адміністрацією.

Путінські укази

Закон про громадянство потребував невідкладної адаптації до розв'язаної агресивної війни. 8 років Владімір Путін підписував відповідні укази. Їхньою метою, з-поміж іншого, було спростити та пришвидшити нав'язування російського громадянства на територіях під ефективним контролем Росії. За цей час закон змінили 20 разів.

Цікаво Інцидент під Бидгощем: що означає виявлення ракети під "польською столицею НАТО"

Після проголошення цивільного населення на окупованих територіях громадянами Росії, паспорт держави-агресорки почали використовувати як зброю для "етнічних чисток".

Спочатку осіб без російського громадянства видворяли за межі окупованої території. У 2017 році дозволили позбавляти російського громадянства у зв'язку з "терористичною" або "екстремістською" діяльністю особи. Для останньої це означало подальше ув'язнення на значний термін з незаконною депортацією у колонії на території Росії.

У 2020 році в рішенні Європейського суду з прав людини "Усманов проти Росії" позбавлення громадянства у зв'язку з "терористичною загрозою" було визнане порушенням статті 8 Європейської конвенції (втручання в особисте та сімейне життя). Водночас самі поправки до закону "Про громадянство" визнали такими, що передбачають надто формалістичний підхід, порушують баланс публічних та приватних інтересів, переслідують особу без об'єктивної загрози з її боку.

Окремі путінські поправки свідчать на користь наявності в діяннях Росії ознак геноцидної політики. Це, зокрема, насильницька паспортизація неповнолітніх на окупованих територіях або тих, кого незаконно депортували до Росії. Серед них, щонайменше, 2 категорії перебувають в особливо вразливому становищі:

• передані в російські родини;
• поміщені в російські заклади.

Беручи до уваги досить широкий підхід Ради Європи щодо визнання геноцидом депортацій не лише українських дітей, але й дорослих, новий путінський закон грає проти нього ж. Адже, виходить, що ще 29 грудня 2021 року, коли було подано законопроєкт, диктатор передбачав, що буде нав'язувати російське громадянство вивезеним насильно цивільним, яких він називає "біженцями" та "шукачами притулку" з України та невизнаних республік.

Зауважте Так війни не виграють: що точно не треба робити українцям

Російський паспорт як джерело обов'язків

Громадянство Росії – це про обов'язок, а не про права. Про обов'язок "взяти дитину з Донбасу" або про військову повинність. Остання в контексті населення окупованих територій означає вчинення воєнного злочину. Навіть саме отримання паспорта згідно з путінськими поправками стає обов'язком для цивільного населення на нових окупованих територіях.

Російський паспорт – це також батіг, щоб зробити місцевих людей "слухняними кріпаками". Адже за новим законом припинити (де-факто позбавити) громадянства можуть навіть територіальні органи окупаційної влади. Для порівняння в Україні подібними питаннями займається спеціальна комісія при президентові, а рішення ухвалюється указом.

Серед кількох десятків підстав для "припинення" громадянства Росії є:

• членство в небажаних організаціях (зокрема, правозахисних чи вільних медіа);
• замах на життя громадського діяча (наприклад, будь-якого місцевого колаборанта);
• дезертирство (яким у Росії може бути також ухилення від мобілізації, зокрема і примусової).

Щоб зберегти вже втрачене обличчя, замість терміну "позбавлення" росіяни говорять про припинення громадянства, адже, що конституція Росії (стаття 4), що закон "Про громадянство" (стаття 5) забороняють позбавляти особу російського паспорта.

Рекомендуємо Кому найбільше вигідна війна Росії проти України

Та у цій сфері Росія вже давно потурбувалася про свавільне використання правового зв'язку між нею та населенням: не підписала відповідні міжнародні договори (про скорочення безгромадянства, про статус апатридів тощо).

Що далі?

Вже щонайменше рік Росія послідовно демонструє небажання залишатися зобов'язаною навіть мінімальними стандартами у сфері прав людини. Вона розстрілює гуманітарні коридори, катує, ґвалтує, вбиває, депортує українців, денонсує міжнародні договори у сфері захисту прав людини.

Новий закон про громадянство з негативними наслідками, як для тих, хто бере паспорт, так і для тих, хто ще намагається відмовлятися, вкладається у загальну лінію перетворення Росії у тоталітарну державу, а окуповані нею території у простір страху та несвободи.