Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Пряма трансляція на
      Останні випуски

      Російсько-турецький конфлікт у Сирії: який урок може винести Україна

      Зіткнення російсько-асадівських військ з турками, фатальні помилки росіян та залізна відповідь Ердогана. Які уроки ми можемо винести для себе – в ексклюзивному інтерв'ю 24 каналу розповів експерт Українського мілітарного центру Сергій Заїка.

      Розкажіть про останні події, які відбулися – 2 військові турецькі операції на території Сирії.

      Та, що відбулася восени, і весняно-зимова операція.

      Зверніть увагу Злочини режиму Асада: як почалася війна в Сирії та що змінило втручання Росії

      Вона була наслідком осінньої, я думаю, що не є останньою. Там іще буде багато веселого. Турецький інтерес у Сирії – це, насамперед, розв'язати проблеми біженців і курдів.

      Курдів я б не узагальнював взагалі. Робітнича курдська партія – це озброєна терористична організація, яка веде війну проти Туреччини вже понад 40 років. Для Туреччини настав час вже вирішити цю проблему остаточно.

      Однією із причин, чому Туреччина наважилася це зробити – це був вивід американських військ із Сирії?

      Це був один із пунктів домовленостей, які США, за турецькою версією, не дотримались. Американці створили свої сирійські демократичні сили – арабо-курдське військове угрупування під парасолькою Сполучених Штатів, які контролювали фактично всю територію Сирії. Там є основні нафтові поля. Курдами це розглядалось, як лекало майбутньої незалежної, або залежної в складі Сирії, курдської держави.


      Сергій Заїка​ / Фото 24 канал

      Після осінньої операції були досягненні Сочинські домовленості?

      Сочинські домовленості стосувалися безпосередньо Ідлібу. Це російсько-турецькі домовленості: встановлена демаркаційна лінія, з двох боків цієї лінії розташовувалися пости турецької, російської й іранської армії, які мали б забезпечити режим перемир'я. Але використовуючи як привід, те, що Туреччина не розформувала деякі військові угрупування, які Росія вважає терористичними, почалась оця нова військова компанія.

      Що таке Сочинські угоди?22 жовтня 2019 року в Сочі підписали Меморандум про взаєморозуміння між Туреччиною та Росією (Сочинські угоди) щодо півночі Сирії.

      Росія завдала удару, розуміючи, що там насправді будуть і турки.

      Турецькі збройні сили на початковій стадії останньої операції, яку вони назвали "Щит весни", взагалі не брали там участі. Вони збільшили кількість військової допомоги цим угрупуванням і стежили за кількістю пусків ПТРК – протитанкових ракетних комплексів. Фактично революційні сили залишилися сам на сам з асадитами.

      Хто проживав в провінції Ідліб?

      Там проживали десь 2 мільйони корінних жителів цієї провінції. Також були і сирійці, і араби, і туркомани. Всі, хто стосуються Туркменських гір (гори Джабраль-Туркман – 24), там багатонаціонально.

      До того ж, туди перевезли приблизно 2 мільйона людей з інших територій Сирії – міст Хама, Хомс, Східної Гути та провінції Дараа на півдні Сирії. Це революційні бійці, члени їхніх родин і взагалі ті люди, які не сприймають режим Асада і прагнуть його повалення. Всі вони були насильницьким чином перевезені в провінцію Ідліб.

      У такий спосіб, цей режим створив там таку вибухонебезпечну суміш, коли в одне місце насильницьким чином звезли всіх цих людей.

      Що відбулося? Після чого турки почали виносити росіян за допомогою безпілотників?

      Порушивши сочинські домовленості, сирійська армія почала наступати. Росія, як завжди, взяла вичікувальну позицію. Вони не йшли на контакт з турками. Тобто, всіляко уникали переговорів на високому рівні. Присилали незначні дистанційно-конституційні групи, які не приймали жодних рішень.

      Весь цей час сирійська армія продовжувала просуватися уперед. Відповідно, росіяни забезпечили постійне прикриття – бомбардування з повітря. У такий спосіб, до 13 спостережних постів турецької армії опинилися в оточенні сирійської.

      Це виглядає приблизно так: вони те саме роблять у нас на Донбасі – уникають дипломатичних контактів, вдають, що їх там немає, а потім намагаються легалізувати те, що вони за цей час зробили.

      Так, у принципі, ті переговори, які відбулися 5 березня в Москві, саме мали б закріпити ті нові досягнення. Як пам'ятаєте, з Дебальцевим така ж ситуація була.


      Ердоган і Путін зустрілись у Москві / Фото ТАСС

      Наскільки я знаю, ця операція почалася із того, що росіяни не просто знищили частину турків. За офіційними даними, були вбиті 33 людини, за неофіційними – 50 – 100. Але, турецьке угруповання було розбите на колони, які були в укриттях. А потім авіацією ці укриття добивали. Вони не просто знищували чи зупиняли колони, а цинічного добивали турецьку армію. І цього Ердоган уже терпіти не став.

      Так, нанесли перший удар. Після чого 4 турецьких військових було поранено, їм викликали карети швидкої допомоги. Крім того, була інформація про те, що росіяни заборонили використовувати гелікоптери для евакуації поранених в Туреччину. Вони вимушені були це робити автомобільним транспортом.

      Вже після прибуття карети швидкої допомоги, завдали додаткового удару, який потягнув за собою смерті 33 військових Туреччини.

      Що після цього зробила Туреччина?

      Дія 1 – вона відкрила вогонь у відповідь. Дія 2 – вона перемогла.

      Але там було набагато більше складників, якщо взяти пропаганду?

      У день, коли це сталося, були тимчасово вимкненні соціальні мережі. Крім того, турецький президент негайно скликав свою Раду безпеки. Наступного дня було сплановане засідання турецького парламенту, результати якого були засекречені. Відповідно, я гадаю, що основною мотивацією закриття соцмереж, було стримати антиросійські настрої, які поширювалися турецьким суспільством. Це те, що, скоріш за все, боявся сам Ердоган.


      Реджеп Таїп Ердоган / Фото АР

      Він боявся, що почнуться розправи?

      Ймовірно, так. Тому що турецький націоналізм і патріотизм дуже сильний.

      І вони підключили церкву. Буквально на наступний день була молитва, яка називається "Перемога". Я вважаю, що це дуже гарно показує, як у таких ситуаціях церква має працювати з державою.

      Крім того, міністр оборони Туреччини Хулусі Акар приїхав на поховання турецького військового, який був левітом.


      Хулусі Акар / Фото Selnod.News

      Згодом Туреччина включила кібервідповідь.

      Так, була кібервідповідь, були тролі, які розташовувались у турецькому інформпросторі. Їх знищували у фейсбуці і в твіттері. Також дісталося і грекам, хоча я не до кінця розумію їхню роль у цьому. Загалом, вона була не дуже позитивною. Відповідно, кібербезпека ввімкнулася й сервери були повалені.

      Турецьки тролеферми та акаунти закидали скаргами у твіттері, щоб їх видалили. До того ж, важливий момент – російські ЗМІ.

      Російські ЗМІ – це взагалі окрема тема для розмови.

      Я маю на увазі те, як турки з ними вчинили. Маю на увазі Sputnik, куди зразу прийшли з обшуками.

      Ну, не одразу. У російського пропагандистського Sputnik була публікація, яка не дуже сподобалась. Вони через суд зупинили трансляцію, арештували одразу 3 російських громадян – співробітників цього каналу. Під вартою залишили після допитів лише керівника цього підрозділу, решту відпустили. З часом вони всі були депортовані з Туреччини.

      Що відомо про скандал зі Sputnik?3 співробітників, турецьких громадян, допитали у зв'язку з їхнім матеріалом під назвою "Вкрадена держава: 80 років тому Франція віддала Туреччині куточок Сирії – чому?".

      Йшлося про те, як Туреччина нібито "вкрала" у Сирії провінцію Хатай.

      Я останні кілька місяців спостерігав у них якісь незрозумілі включення журналістів з Києва. Коли видно обличчя, людину можна ідентифікувати й депортувати. Ми цього не робимо. В тому, що відбувалося далі, дуже багато уроків для України. А далі у Туреччини паралельно йшла дуже потужна військова відповідь. Ердоган не хотів жертвувати людьми та не став включати сухопутного компонента. Він вирішив діяти дистанційно.

      Насправді, те, що він не хотів включати сухопутного компонента, безпосередньо підключати свої збройні сили в боях на землі, і є ахіллесовою п'ята турецької армії. В принципі, ми так само не готові витримувати великі людські втрати.

      Ймовірно, Путін намагався саме на цьому зіграти, коли підвищилися ставки. Він сподівався, хоча, як на мене, це одразу було видно, що це марні сподівання, що Туреччина відступиться. Відповідно, він отримав зворотну реакцію. Тоді почала роботу турецька армія.

      По-перше, це реактивна артилерія, яка почала працювати навіть із території Туреччини. Почали працювати безпілотники. При цьому їхня робота вже була комплексною, задіяли декілька видів безпілотників НК, була розгорнута система РЕП Himars, яка їх захищала. Тобто, в принципі, Ердоган, навіть втративши на першому етапі цієї операції 59 своїх військовослужбовців, використовував сили достатньо обмежено, навіть обережно.

      Тобто він не став винищувати всі російські об'єкти, хоча міг. 

      Так насправді працюють ізраїльтяни. Тобто вони знищують лише ті військові об'єкти, які заважають безпосередньо, які саме в цей час є небезпечними для них.


      Сергій Заїка​ / Фото 24 канал

      В чому тут урок для України? Що з того, що зробив Ердоган важливе для нас? В Україні теж є безпілотники Bayraktar, їх небагато, але є.

      Їх є 6. Ми їх не використовуємо з тієї ж причини, з якої й Туреччина з ними зволікала. Тому що це є високотехнологічний комплекс, який працює не самостійно, а в прив'язці до інших засобів, як-то РЕП, як-то розвідка. І випускати безпосередньо і виходити на ціль, як ми могли робити зараз – це марнотратство.

      Тому що їх позбивали би росіяни, як на Донбасі?

      Так, система Hissar, яку розвернули турки на території Ідлібу, достатньо ефективно гасила всі ці "Панцирі", усі "Буки". Ті всі втрати, які понесли турецькі військово-повітряні сили – 4 безпілотні літальні апарати, 2 з них були збиті "Буками", а ще 2 тими самими "Панцирями". При цьому використовували оптичний канал для "злиття", уся радіоелектроніка в нього не працювала. Тобто він візуально працював і з гарматної установки він його знищив.


      Система протиповітряної оброни Hissar / Фото MK.Turkey

      Давайте порівняємо втрати російсько-сирійський військ і турецьких – у техніці і в людях.

      У Туреччині – 55 вбитих людей. Я вважаю, це не та країна, яка приховувала б свої втрати. Туреччина втрати в техніці не узагальнювала. Вони втратили 4 безпілотники, це те, що ми знаємо. Сирійська сторона каже, що понад 10 збитих.

      Загальна вартість 4 безпілотників БПК?

      Пару сотень мільйонів доларів, ймовірно.

      Які втрати другої сторони?

      За турецькими даними, нейтралізовано приблизно 3300 військовослужбовців сирійської армії. У техніці – це втрата понад 200 одиниць оборонної техніки, з якої 155 – це танки.

      В них також були значні втрати протиповітряної оборони.

      До того, 8 одиниць ВПО, з яких 2 "Панцирі", 1 "Бук", 1 С-300, решта це "Печора" або щось таке. Це все російська зброя.

      Яка її приблизна вартість?

      Це, ймовірно, мільярд доларів.

      До того ж, виплати сім'ям загиблих, якщо вони там є. Принаймні, загиблим росіянам точно будуть виплати. Плюс сильний моральний і психологічний ефект. В Україні найбільші втрати - це Іловайськ.

      Саме ці втрати змусили Путіна піти на переговори. До цього, коли Туреччина почала свою військову відповідь, Путін так само уникав усіляких розмов. Так само приїхала якась незначна делегація, потім у Путіна заявляли про намагання зустрітися з Ердоганом або в Тегерані, або в Анкарі, були різні дати. Це все було вилами по воді.

      Скільки загинуло росіян?

      Оцінок немає, але вони втрати були у 25-й штурмовій дивізії сирійської армії (колишні "Сили тигра"). Це взагалі був проросійський підрозділ, який фінансується, відповідно, там велика кількість "савєтніків", радників.

      За різними даними, був поранений командир цієї дивізії Сухейль аль-Хасан, який є відкритим гомосексуалом, що в арабському світі та й в Росії не дуже вітається. Це демонстрація подвійних стандартів з російської сторони. 


      Сухейль аль-Хасан / Фото Tabula.su

      Я правильно розумію, що втрати росіян були, але точно ми їх назвати зараз не можемо?

      Ба більше, ніхто їх не дізнається. Тому що і у сирійській армії зараз почалися вже поховання людей, які там загинули. І сирійці самі трохи невдоволені тим, що дуже багато трун невстановлених осіб. Виснаження самої сирійської армії мобілізаційне – це підтверджує те, що в Саракібі під час боїв уже глинули чиновники сирійської адміністрації та поліцейські. У провінціях Ель-Кунейтра й Дараа – колишні бунтівні провінції, які прийшли на примирення з Асадом у свій час – так само почалися ці примусові мобілізації. Під час турецької операції там так само почалося повстання проти насильницьких мобілізацій.

      Туреччина завдала доволі потужних втрат сирійсько-російським військам. Вона показала велику силу. Показала, що може йти далі. Логічно було б очікувати, що на перемовинах із Путіним Ердоган отримає взагалі якісь безпрецедентні результати. Але вийшло якось не так.

      Для того, щоби зрозуміти, де зрада, а де перемога – я б не рекомендував, звичайно. Треба дивитися ще російське телебачення. Так от, після цих перемовин, які в Путіна були "переможенькою" – він любитель "багатоходовочок" – в принципі, нічого сказано про перемогу не було.

      Ба більше, вони почали ображати турецьку сторону. Мовляв, вони змусили чекати турецьку делегацію понад 2 години. Багато було цькування, що Ердоган приймав росіян у залі, де була статуя Катерина Другої і скульптурна композиція "Перехід через Балкани".

      Фактично, щоби простіше було зрозуміти – це як Дебальцеве. Тобто юридично воно наше і вони повинні його залишити. Єдина різниця полягає в тому, що ми зараз не маємо військової потужності для того, щоби його забрати, а в Туреччини така потужність є.

      Я читав, що різке падіння цін на нафту було також із цим пов'язане. Тому що фактично Путін у цих домовленостях з Ердоганом не врахував якихось інтересів Саудівської Аравії. І вона у такий спосіб поставила Росію на місце. Наскільки ці події пов’язані?

      Якщо сприймати це так, то я би трошки скоректував. Пам'ятаєте, восени 2019 року була атака на Saudi Aramco – найбільшу у світі нафтовидобувну компанію. Вона була атакована безпілотниками та балістичними ракетами з території Іраку, яка фактично підконтрольна іранцям.

      Відповідно, скоріш за все, це помста безпосередньо тим силам, які брали участь у цій атаці. З огляду на те, що Саудівська Аравія – це найближчий союзник США, то можете уявити, який ляпас отримав любитель "багатоходовочок".

      Цікаво Світова криза 2020: що таке сланцева нафта і чому вона важлива

      Ми казали, що зараз триває четверта гібридна війна. Наприклад, після закінчення переговорів у Москві Путін насправді намагався отримати там нові Сочинські угоди. Для того, щоб закріпити те військове досягнення, яке він отримав завдяки знову здобутим територіям. Він намагався провести в Радбезі ООН рішення, яке б закріпило цей прогрес. Що цікаво, саме США заблокували запропоновану Росією резолюцію. У принципі там було вказано, що Сочинські угоди залишаються дійсними, а РФ та Асаду запропоновано повернутися до попередніх рубежів.


      Сергій Заїка​ / Фото 24 канал

      Буде продовження російсько-турецького протистояння?

      Однозначно. Якоюсь мірою відбувається все відбувається приблизно так, як у нас на Донбасі. Тобто відбуваються провокації. Іран взагалі не сприйняв перемир’я, він намагається трошки прискорити цей процес. Складається враження, що взагалі всі процеси, які відбуваються, конфлікти, прискорилися. Йде посилення. У принципі за останній час дня такого не було, щоб Туреччина не заводила нову військову колону в Ідліб. До того ж, ми не спостерігаємо виводу цих колон.

      Туреччина нагнітає військовий компонент?

      Вона збільшує. За останніми даними – знову ж таки, Туреччина їх не опубліковує – там уже понад 4 тисячі одиниць техніки.

      Росія отримала ляпаса в Сирії. Чи не отримаємо ми тепер ляпаса на Донбасі?

      Як я казав, процеси прискорюються. Сказати, що ми його не отримаємо — я так не можу. Ба більше, це якраз є одним із мотивів, чому я цікавлюсь Сирією. Тому що ті методи та засоби, які використовує Росія в Сирії – "килимове" бомбардування, примусове виселення населення, досудові розстріли – це все те, що може очікувати нас на Донбасі у випадку повноцінної війни з Росією.


      ​Що треба знати про конфлікт у Сирії / Інфографіка 24 каналу

      powered by lun.ua
      Пропозиції партнерів
      Коментарі
      Залиште відгук