Путін заговорив про розпад Росії
Імперії падали – життя тривало: нові держави зростали та міцнішали, архітектура безпеки видозмінювалася та закріплювалася.
Читайте також Повітряного наступу не буде: що там з російською авіацією
Якщо хтось і сумував за тим же СРСР, то плакав вдома в подушку або впивався ностальгією на лавочці під під'їздом. Ані масових протестів, ані тектонічних зсувів світобудови не відбувалося. Хоча побоювання розпаду таких великих закоренілих федеративних утворень залишалися і навіть виносилися за дужки остраху на поле публічної дискусії. Світ непокоївся, розробляв плани, але зрештою адаптовувався і рухався уперед.
Шлях Росії у тому форматі, в якому вона існує зараз, і з тією владою, яка стоїть (чи то вже хитається) на чолі федерації, лише один – назад. Російський диктатор Владімір Путін заговорив про розвал Росії. Уперше за час свого правління. Уже традиційно пов'язав це із новою метою та бажанням "злого" Заходу. Президент Росії роз'яснив: "Саме західні лідери буцімто хочуть "розкачувати колишній Радянський Союз і його основну частину – Росію".
Така риторика навішування усіх гріхів на лідерів західного світу, вочевидь, зумовлена спробою діяти на випередження.
Путіну постійно ввижається, що на Росію хтось нападає, хоча в реальності все відбувається з точністю до навпаки.
"Якщо ми підемо цим шляхом, я думаю, що долі дуже багатьох народів Росії, і перш за все, звичайно, російського народу, можуть кардинально змінитися, ну просто кардинальним чином. Я не знаю навіть, чи зможе зберегтися такий етнос як російський народ в тому вигляді, в якому є сьогодні. Ну, будуть московити якісь там, уральці і так далі. Це ж все в планах було, ці плани вони викладені на папері", – прокоментував Путін ризики розпаду Росії в інтерв'ю пропагандистському політичному оглядачу Павлу Зарубіну для програми "Москва. Кремль. Путін".
Але є нюанс: слова Путіна вельми різняться від дій. З вуст диктатора, який готовий платити за свої імперські амбіції та завоювання земель кров'ю росіян непомірну, ніким не оподатковану ціну, допоки не завершиться останній із жителів "великої і могутньої", щонайменше дивно і доволі дико звучать міркування про майбутнє народу – бодай якесь.
Агресор знову дістав свій останній козир
Народ для російського президента – не більше, ніж біомаса, засіб для реалізації планів, якщо хочете – останній шанс. Навряд Путіна цікавить не те що майбутнє "глибинного" народу, а й сьогодення. Один із багатьох тому доказів – простий і красномовний – майже 150 тисяч росіян, які лягли на українському полі бою та спротиву.
Але привселюдно Путін народ свій захищає і "червоних ліній" для себе в цьому не бачить. Тож він не забув укотре згадати про те, що він, звісно, змушений буде реагувати на такі виклики Заходу і дістав з кишені свій останній вже трохи потріпаний пустими розмовами козир – ядерну зброю.
Кремлівський диктатор знову взявся за старе: Росія "повинна враховувати ядерний потенціал не тільки США, а й усіх інших країн НАТО", не уточнивши, що це означає. Розмови про загрозу безпеці Росії та брязкання ядерною зброєю – не що інше, як чергова маніпуляції кремлівської влади. Вона прагне прикрити провали на українському фронті та бажанні відвернути увагу від тих сотень похоронок, які щодня крокують регіонами Росії, котрі поки що тримаються купи.
Захід боїться, що Росія розпадеться на багато шматків
"Не Захід, а сам Путін насправді цілеспрямовано веде Росію до розвалу", – переконаний російський опозиційний журналіст Ігор Яковенко. Він резюмує, що коли розпадався СРСР, то саме Захід намагався зробити усе, аби цього не відбулося. Публіцист пояснює: "Тож і тепер західний світ насправді побоюється, що такий монстр як Росію розвалиться на шматки – злочинні, неконтрольовані, ядерно оснащені".
Причини тому зовсім не гуманістичні, а винятково раціональні. Насправді для Заходу простіше мати справу з одним противником, хай навіть таким огидним, як Росія. Чому? Елементарно – це просто безпечніше, ніж опинитися перед непевністю завтрашнього дня і непередбачуваністю російського режиму на величезній території, нашпигованій найрізноманітнішою зброєю, зокрема і ядерною.
"Захід не мріє розвалити Росію, хоч можливість така існує. Проте автор фінального етапу історії російської імперії – Путін. Усіма своїми кроками він наближує цей кінець. До 24 лютого 2022 року нічого такого не загрожувало Путіну, бо після його незаконної анексії Криму, світ відреагував доволі мляво: санкції були недостатні й косметичні, заяви не надто гучні. От тоді Путін і вирішив, що світ усе з'їсть мовчки. Так, тоді це була слабкість, але Путін прорахувався і не вирахував межу цієї слабкості й реагування Заходу", – аналізує Ігор Яковенко.
Не вважає реалістичним швидкий розвал Росії Тимур Олевський, російський опозиційний журналіст, редактор The Insider Russia. Причина не стільки політична, як географічна.
Цікаво Росіяни терористи, як і таліби, а українці врятували мене у бою: ексклюзивний блог воїна з США
Він пояснює, що, наприклад, Татарстан – це анклав, оточений кількома етнічними територіями, тому можуть виникати суперечки й проблеми з сусідами. Деякі регіони не можуть набути суб'єктності просто через те, що фактично вони представляють пустку, де роками нічого не було, не будувалося, не розвивалося.
Тимур Олевський аналізує: "Урал може стати самостійною частиною конфедерації, але теж може вийти на складні взаємини із сусідськими утвореннями. Політична воля, політичний проєкт, який перетворить Росію на 20 окремих країн, які будуть кимось і якось керуватися, поки уявити непросто. І це не стільки питання бажань, як об'єктивної реальності, яка насамперед залежить від географічних особливостей".
Хто пришвидшує розпад Росії
Не те що можливим, а просто неминучим вбачає розпад Росії політтехнолог Михайло Шейтельман. Пояснює: розвал Росії насправді вигідний усім, Європі зокрема. Утім додає, що блискавично цього годі чекати.
"Сьогодні саме Путін пришвидшує цей процес, але я нікому не обіцяю, що це буде швидко. Бо, якщо буде вже не Путін, то процес може і пригальмуватися. Тому це може тривати роками, але хотілося б швидше. Ми цим не керуємо і не можемо на тамтешні внутрішні процеси повпливати ані військовим, ані дипломатичним шляхом. Захід може підштовхнути, але ця ситуація має дозріти сама всередині Росії, як яблуко, яке падає з яблуні саме. Треба почекати. Очевидно, це станеться після Путіна. Ідеальним стала б модель, коли Путін позбудеться влади, і Росія розвалиться одномоментно. І таке цілком може бути", – розмірковує Михайло Шейтельман.
Недовго думаючи або не думаючи зовсім, фактично синхронно підхопив тези очільника Кремля його посіпака та за сумісництвом заступник Ради національної безпеки Росії Дмітрій Медведєв. Він переконаний, що розвал Росії призведе до апокаліпсиса.
Актуально Від "тріумфу" до капітуляції
Медведєв знову махає перед Європою й усім світом ядерною дубинкою: "Якщо серйозно постане питання про існування самої Росії, воно буде вирішено аж ніяк не на українському фронті. А разом із питанням подальшого існування всієї людської цивілізації. Тут не повинно бути жодних двозначностей. Світ без Росії нам не потрібен. Наші вороги займаються саме цим, не бажаючи зрозуміти, що їхні цілі свідомо ведуть до тотального фіаско. Програшу для всіх. Краху. Апокаліпсису. Коли про колишнє життя доведеться забути на віки, поки не перестануть виходити радіацією димні завали", – погрожує Медведєв у своїй статті для видання "Известия".
"Без вагань і без компромісів світ без Путіна був би кращим", – сказав напочатку лютого під час візиту до Києва очільник міноборони Німеччини Борис Пісторіус. Тож краще б Медведєв поставив питання: чи потрібна світу Росія? Проте остаточну відповідь на це питання шукає і сам світ. Точніше питання західні лідери артикулюють для себе так – в якому вигляді можна бодай ужитися з Росією, хоча б паралельно співіснувати?
"Якщо буде розвалена Росія, то у нас може бути більше проблем, нам не буде з ким вести переговори про роззброєння", – вразив своєю риторикою президент Чехії Петр Павел, коментуючи сценарії програшу Росії. Проте фахівці радять розділяти поняття ліквідації путінського режиму і знищення Росії, а також зважувати на необхідність контрольованості процесу деформації Росії.
"Західний світ однозначно налаштований на те, аби терористичний режим Путіна завершив своє існування. Знищення Путіна і його режиму абсолютно виправдано. Однак треба розділяти путінський режим і саму Росію. Захід схиляється до необхідності контрольованого розпаду, продуманої денуклеаризації Росії, яка має відбутися вже після ліквідації Путіна. Перехідний період між цими етапами має контролюватися міжнародною коаліцією за лідерства ЄС, США і Китаю задля збереження балансу інтересів", – певен політолог, кандидат політичних наук Олексій Буряченко.
Насправді хід подій на полі бою в Україні стане одним із визначальних факторів візії світу щодо місця та формату функціонування Росії й розбудови нової архітектури світової безпеки. Потрібна лише концепція, перший крок якої – ліквідація путінського режиму як явища, за яким виникає другий крок – політична доля та майбутній конструкт Росії й утворення нових безпекових конструкцій.