Режим тримає у "жорстких рукавицях" все, що стосується свободи слова, вибору та життя. В КНДР існує відомство, що отримало назву RGB – це орган, який контролює всю військову міць країни, починаючи від поліцейських й аж до координації дій розвідки й загонів смерті.

До теми Універсальні солдати SAS: надпотужна спецслужба, що стала взірцем для всього світу

Таємні агенти стежать за тим, щоб ідеологія їхнього лідера Кім Чен Ина залишалася в силі й диктувала всім правила гри. Службові пси північнокорейського диктатора з одного боку тримають всіх на тотальному контролі, з іншого – виконують настільки "смішні завдання", що соромно навіть назвати їх агентами спецслужб.

Історія спецслужб КНДР починається у 1948 році, відколи Корея розділилася на 2: на Південну, яка обрала шлях США і пішла разом із ними до демократії та процвітання, і Північну, що взяла за основу комунізм і дещо форматувавши цю ідеологію перетворилася на велетенський концтабір із населенням у майже 26 мільйонів людей.

З появою 38 паралелі, диктатор Кім Ір Сен почав організацію роботи спецслужб. Потрібно було відомство, яке слідкувало б за південнокорейським сусідом, а заодно – і за японцями. Так з'явилося Управління Генерального Штабу КНДР.

До списку обов'язків відповідного органу входив навіть контроль за освітою майбутніх членів партії. Крім того, під їхнім патронатом працювали військові, які стежили, щоб нікому із громадян не вдалося вислизнути із країни й перебратися до Пекіну чи Сеулу.


Кім Ір Сен розпочав організацію спецслужб / Фото brunch.co.kr

Дисидентський рух задушили дуже швидко, всього за рік в країні вдалося встановити тотальний контроль. Воно й не дивно, швидким темпам посприяли жорстокі методи покарань порушників режиму.

В КНДР існувало таке катування: сидіти зі схрещеними ногами, спина пряма, рухатися заборонено. Так вимагали провести від 16 до 18 годин. Якщо покараний ворухнувся – його били,
– розповів письменник Пол Фішер.

При владі був Кім Ір Сен, поки він займався питаннями зовнішньої й частково внутрішньої політики, його заступником був син Кім Чен Ір.

Йому неабияк подобалося все, що стосувалося спецслужб, точніше контроль, який вони дарували, от він і завідував загонами смерті в країні. За ініціативи батька та й самого Іра, з'явився ряд законів, що забороняли в країні перегляд, збереження і поширення іноземної культури, зокрема:

  • музики;
  • фільмів;
  • книг.

Проте сам майбутній правитель КНДР обожнював насолоджуватися закордонним кінематографом. Навіть більше – він черпав звідти знання.

Актуально Північна Корея завершила будівництво атомного підводного човна

За словами письменника Пола Фішера, Кім Чен Ір передивився практично всі японські блокбастери, еротичні та гангстерські фільми.

Він також переглядав стрічки Боллівуду та Голлівуду, а найбільше йому подобався Рокі та серія фільмів про Джеймса Бонда, що сформували у нього в голові роботу спецслужб, сказав письменник.

Надивившись фільмів про те, як Джеймс Бонд займається підривною діяльністю, Кім Чен Ір і собі задумав побавитися у спецагента.

У 1988 році Сеул мав приймати в себе літні Олімпійські ігри. Подія тоді була дуже важлива, для Південної Кореї це був шанс показати демократію і підтвердити напрямок руху в бік цивілізованих країн.


У 1988 році Сеул приймав у себе літні Олімпійські ігри / Фото ANSA

Проте для Північної Кореї – це удар нижче пояса. Кім Чен Ір наполягав на тому, що таке дійство мусять провести на території обох Корей, але ніхто з авторитарним режимом зв'язуватися не хотів.

Тоді агенти КНДР придумали, як розв'язати відповідне питання – якщо вони не можуть провести Олімпійські ігри в себе, то вони можуть оголосити бойкот і трохи підпсувати їх. Спецагенти підклали у пасажирський літак бомбу, а таймер наставили так, щоб заряд здетонував в момент, коли судно пропливатиме над Сеулом.

В результаті 115 людей загинули, цей теракт дав Кім Чен Іру шанс переконати деякі країни відмовитися від участі в Олімпійських іграх. Олімпіаду бойкотували 7 країн, зокрема:

  • Ефіопія;
  • Куба;
  • Албанія;
  • В'єтнам.

Приєдналися навіть США, Європа й СРСР. Постійно вставляючи палки у колеса сусідам, Кім Чен Ір не забував про репресії і в себе в країні.

У жодній країні світу немає стільки політв'язнів, як у КНДР. Точної цифри, очевидно, немає, але дослідники говорили про утримання щонайменше 200 тисяч людей у концтаборах і секретних тюрмах.

Щороку тисячі людей намагаються втекти у пошуках кращого життя. Зробити це вдається далеко не всім, кібервідділ агентури має досьє практично на всіх громадян. Вони фіксують кожен крок, єдиний шанс втекти – подолати гірські хребти.

Важливо Кім Чен Ин заявив про кризу і новий "Важкий похід": що це означає

За умови, що вдасться проскочити повз охорону та й вижити на маршруті, шанс на нормальне життя поза межами КНДР існує. Проте досягнути відповідних результатів вдавалося одиницям.

Хтось боїться, що спецслужби упіймають його, а за такі порушення в КНДР можуть запросто стратити всю родину. Водночас дехто настільки зневірений, що сил на втечу бракує. Інші ж, через тиск агентури і постійну пропаганду навіть не знають про те, що "нормальне" вільне життя існує.


Щороку тисячі людей намагаються втекти з КНДР / Фото ROK Ministry Of Defense

"Я втік, бо вважаю, що краще померти, ніж жити як комаха. Перед втечею я зібрав необхідну їжу, піднявся на велику гору, щоб подивитися скільки охорони і де вона є, потім переплив річку у безпечному місці й так дійшов до Китаю", – розповів один з утікачів.

Тотальний контроль стосувався ще й того факту, що людей, які співпрацювали чи намагалися контактувати із іноземцями – убивали. У кращому випадку можна було відсидіти строк, проте це не просто ув'язнення, а справжні кола пекла.

Колишній ув'язнений північнокорейських секретних в'язниць Юнг Гван потрапив туди лише тому, що продавав у Південну Корею морепродукти, які сам же і наловив. Як тільки про його заробітки дізналися у спецслужбі – його одразу ж арештували, далі були декілька місяців катувань.


Юнг Гвана катували через продаж морепродуктів / Скриншот з відео Criminals and crime fighters

Річ у тім, що всі, хто контактує з іноземцями, сприймаються агентами спецслужб як закордонні шпигуни або ж потенційні інформатори для Сеулу. Тому за такими людьми починають стежити, а в разі підозри їх ув'язнюють на довго і катують.

Мене катували довго і різними методами: били струмом, топили у воді. Найжорсткіше було, коли зв'язали руки за спиною і підняли їх на 60 сантиметрів. Я не міг ні сісти, ні встати, думав, що помру,
– розповів колишній ув'язнений.

КНДР постійно нарощує свій ядерний потенціал – це ні для кого не секрет. Країна робила це постійно, але роль спецслужб в цій історії досить особлива. Вони головою відповідають за те, щоб розробки їхніх ядерних ракет залишалися у секреті.

Щоразу як США говорять про чергові випробування ядерної зброї в КНДР чи про те, що Пхеньян збагатив видобуток урану, десь в КНДР помирає одна людина зі спецслужби, відповідальна за те, щоб така інформація трималася в секреті.


КНДР постійно нарощує ядерний потенціал / Фото AP

Причина такої секретності досить логічна – у Пхеньяні знають про те, як США реагують на ядерну зброю в авторитарному режиму, на прикладі Ірану.

За бажанням, Вашингтон, скооперувавшись із європейськими країнами, може запросто прикрити ядерну "діяльність" КНДР, тому лідери Північної Кореї разом із спецслужбами постійно говорять про загрозу ядерної війни і свою готовність, але ніколи не оголошують про потужності чи кількість свого арсеналу.

Зверніть увагу Самооборона, – влада КНДР почала виправдовуватися за запуск балістичних ракет

"Це все заради одного сигналу: "Якщо ви атакуєте нас, якщо зробите хоч щось, що нам не сподобається – ми запустимо ядерні ракети у ваш бік". На цьому гру буде закінчено", – вважає письменник Пол Френч.

Робота працівників Управління Генштабу розкидана на декілька відділів. Мовиться зокрема про 6 департаментів, які відповідають за внутрішню роботу в країні, зовнішні спецоперації, підрозділи шпигунів та карні загони.

Також є спеціальне Бюро, яке оперує виключно у кіберпросторі. Проте один відділ ще кілька років тому тримали у секреті, його можна було б назвати улюбленим підрозділом Кім Чен Іра. Чи існує така структура зараз – невідомо, але тоді вона займалася тим, що викрадала іноземців.


Улюблений підрозділ Кім Чен Іра займався викраденням іноземців / Фото DPA

Кількох агентів відправляли за кордон, де вони вишукували потрібних людей. Викрадали лише тих, хто міг принести користь для спецслужб. Що було далі з тими, кого викрали – невідомо, адже ніхто із вкрадених так і не повернувся, варіанти 2:

  • їх або залишили у межах роботи із північнокорейськими спецслужбами;
  • або убили після того, як отримали необхідні знання чи інформацію.

Історик Андрєй Ланков розповів, що один із найгірших прикладів – рішення викрадати японців, яких використовували як вчителів для спецслужб КНДР. За його словами, щонайменше 13 японців викрали і використали для того, щоб вчити військових і агентів японської мови.

У 1994 році Кім Ір Сен, перший диктатор, помер – проте це не означало кінця диктатури чи руху в бік покращення ситуації, адже правління перебрав на себе Кім Чен Ір.

До теми На порозі ядерної війни: жорстокі кроки спецслужб під час Карибської кризи

Він збільшив кількість концтаборів у країні, куди звозили все більше людей, контроль на кордонах посилили й втекти стало ще важче. Також Кім Чен Ір посилив розвиток спецслужби, насамперед в питаннях кіберпротистояння, нові технології дозволили спецслужбам контролювати кожен крок цивільних північнокорейців.

У 2009 році в країні з'явилось відомство, яке назвали Головним розвідувальним бюро, або ж RGB. Цей орган частково перейняв на себе обов'язки Управління Генштабу, а заодно координував роботу усіх спецвідомств країни.

З розширенням можливостей і повноважень зросла й кількість обов'язків. Працівники RGB намагалися засилати своїх людей у США, зробити це непомітно було досить складно, все через особливість раси. Тому за Вашингтоном намагалися пильнувати двома способами.

  • Перший – на відстані у кіберпросторі.
  • Другий – вербували людей азійської зовнішності у США.

Схожою тактикою користувалися і спецслужби Китаю, які через аналогічні проблеми не могли фізично заслати до США своїх людей. Взагалі, Китай став наставником для спецслужб КНДР у багатьох аспектах. Насамперед – у питаннях навчання й організації роботи.

КНДР – це країна режиму, що оточує себе ненавистю і ядерними ракетами. Поки керівництво будує руйнівну політику, громадяни страждають. Ця країна і всі її союзники – диявол у чистому вигляді,
– казав 43-й президент США Джордж Буш.

Над створенням і розвитком кібервідділу працювали ще в середині 1990-х років. Наразі його вважають одним із найефективніших, але підтвердити чи спростувати цю інформацію неможливо через секретність структури.

Відомо лише, що наприкінці 1990-х задля освоєння новітніх інформаційних систем КНДР щорічно відправляла до Китаю декілька десятків людей на навчання. Загалом такі спецкурси пройшли приблизно 7 тисяч осіб.


RGB намагалися засилати своїх людей у США / Фото EPA

Скільки є зараз тих, хто постійно намагається хакерськими атаками підпсувати репутацію сусідів – можна хіба здогадуватися. Серед їх найголовніших завдань – блокування закордонних сигналів, вони намагаються усіма доступними методами забанити поширення "ворожої" ідеології, тобто створюють цифрову заблоковану державу.

Проте навіть всі їхні намагання не в змозі зупинити контрабандистів. Хоч вони й блокують інтернет, заборонити поширення фізичних носіїв не в змозі.

Дослідники повідомили, що приблизно половина населення країни, хоч раз, але бачили іноземні фільми, слухали музику чи читали книги. Це вже свідчить про провал у роботі спецслужб.

Інтернет дозволяє отримати доступ до будь-якої інформації у світі. Мешканці КНДР сьогодні мають набагато ширші можливості у питаннях вільного доступу до інформації, ніж будь-коли раніше,
– сказав дослідник Девід Канг.

Епоха Кім Чен Іра закінчилася у 2011 році. На його похоронах плакала майже вся країна, звістка швидко облетіла весь світ. Новим лідером КНДР став його син – Кім Чен Ин, що посилив режим у країні ще сильніше.

За його правління страчують навіть за найменші проступки. У питанні кровопролиття Кім Чен Ин ненаситний, у питанні нарощування ядерного арсеналу теж. Якщо його попередників союзники ще могли тримати на контролі і в разі чого поставити на місце, то з цим персонажем історія набагато складніша.


У 2011 році новим лідером КНДР став Кім Чен Ин / Фото AP

Кім Чен Ин у питаннях жорстокості був набагато рішучішим, ніж його батько. Він був абсолютно готовим до убивств тих людей, яких він особисто дуже добре знав,
– зазначив історик Андрій Ланков.

Усе це почалося в перші ж дні його правління, свого дядька він убив за те, що той висловився щодо правління Кім Чен Ина. Мовляв, він ще не готовий перебрати на себе управління такими масштабами, результат – куля в голову.

Генералів, відповідальних за проведення ядерних випробувань та організацію роботи, теж розстріляли за провальний тест боєголовки. Кім Чен Ин убивав відкрито, якщо раніше полонених вивозили у ГУЛАГи і розбиралися з ними там, то Ин почав робити усе, щоб залякати населення.

Актуально КНДР зіткнулася з найгіршою ситуацією в історії, – Кім Чен Ин поскаржився на COVID-19

Його кишенькові спецслужби і загони смерті залюбки розправляються із порушниками режиму на площах міст або ж одразу на місці скоєння злочину чи банального порушення.

У грудні 2020 року військові КНДР стратили 40-річного рибалку за прослуховування "Радіо Вільна Азія", яке заборонене у КНДР. Він робив це лише тоді, коли виходив у відкриті води, де можна було зловити сигнал. Його страта відбулася публічно, на очах у сотні інших рибалок.

Кім Чен Ин добре "прокачав" північнокорейські спецслужби. За його правління головний акцент і фінанси кинули саме на розвиток військової сфери і спецвідомств. Бюджет поповнюють і завдяки криптовалюті, але її не майнять, як це заведено робити, а крадуть.

В період між 2017 роком і до кінця 2018 північнокорейські працівники спецслужб накрали цифрової валюти на більше, ніж 500 мільйонів доларів. Зупинити їх поки не може ніхто, адже мережа в країні закрита.


Спецслужби диктатора виконують всі його забаганки / Фото KCNA

Паралельно з операціями в мережі спецслужби диктатора займаються і фізичним збором даних. Завербованих агентів відправляють у Японію, Південну Корею і США. Втікач Канг Мунг розповів, що є багато американців, які рухають в напрямку підтримки КНДР.

У Пхеньяні таких людей і шукають, їх вербують, заманюючи візами і дозволами на ведення бізнесу в КНДР. Переважно, спецслужби Пхеньяна використовують жінок, щоб підчепити таких людей на свій гачок.


Всі жінки в КНДР мають носити лише 18 видів зачісок / Фото KNCA

Північнокорейська агентура взагалі дуже дивне явище, у розвідувальному товаристві такі відомства називають кишеньковими агентами. Адже крім їхньої головної роботи, як розвідувального органу, вони виконують і те, що придумує їхній господар.

Наприклад, прийшовши до влади Кім Чен Ин запровадив у країні правило. Всі жінки мають носити лише 18 видів зачісок затверджених самим диктатором, чоловіки – лише 10. Якщо хтось виб'ється з концепції дозволеного, то опиниться у в'язниці.

Замість того, щоб займатися ефективною розвідкою і покращувати власні можливості, агенти Кім Чен Ина ходять у цивільному і пильно стежать за тим, щоб усі північнокорейці носили тільки такі зачіски, які подобаються Кіму.