Архив
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS ЛЕНТА
      Общий RSS

      Топ новости

      Видео новости

      Війна затягує: захисники Світлодарської дуги про службу, побратимів та сім'ї

      0
      Командувач об'єднаних сил генерал-лейтенант Олександр Сирський нагородив героїв  "Світлодарської дуги"
      Командувач об'єднаних сил генерал-лейтенант Олександр Сирський нагородив героїв "Світлодарської дуги" / Фото автора

      Нещодавно ми розповідали про те, що Олександр Сирський був приємно вражений організацією оборони та служби після перевірки позицій на першій лінії в районі Світлодарська.

      Попри надкоротку відстань до ворога, яка в деяких місцях сягає двохсот метрів, хлопці не лише добре обладнали укріплення, але й налагодили зразкову службу в усіх сферах.

      "Будуть нагороди. Військові їх заслужили", – зазначив тоді Командувач. Днями він повернувся, щоб особисто потиснути воїнам руку і вручити обіцяні, та, безумовно, заслужені "цінні подарунки".

      Читайте також: Рецепти щастя з фронту: "У мене є все! І навіть собака"

      Нашому кореспонденту пощастило не лише бути присутнім при нагородженні, а й познайомитися з героями.

      Сержант Василь Талько:

      "Призваний по мобілізації у 2014-му році. Потім уклав контракт з 54-ю механізованою бригадою. Відслужив три піврічних контракти. Звільнився і прийшов до іншого підрозділу, де знаходжуся й зараз.

      Під час першої хвилі мобілізації брав участь у штурмі Савур-могили. 27 липня отримав сліпе уламкове поранення стегна. Потім, після реабілітації, повернувся у бригаду, яка саме доукомплектовувалася. Далі низка полігонів, і після підготовки ми попрямували у зону проведення АТО. На Дебальцевський напрямок.

      Було страшно. Полягло багато побратимів, але це війна... Свою землю треба відбивати. Наша бригада тоді активно воювала в основному, у самому Дебальцевому. Після поранення я вже не міг виконувати завдання так, як раніше, але виїжджав на секрети, виконував інші завдання.

      Чому вирішив повернутися? Вже звично, і тягне, мабуть. Захотілося до своїх побратимів. А головне – робота ще не завершена і ворог досі на нашій землі. Сім’я хвилюється, переживає. Третього березня 2014 року народився син, а 11 березня мене уже призвали по мобілізації...

      Вдома іноді буваю. У мене все добре.

      Побажання друзям і побратимам – щоби закінчилася війна, і всі повернулися додому живими! Це найголовніше."

      Старший солдат Микола Богаченко:

      "У 2014-му році вирішив служити в армії. Вдалося підписати контракт не одразу. У 2016-му році нарешті потрапив на строкову військову службу. Потім уклав контракт на півроку. В мене, ще на строковій, була мрія потрапити у цю бригаду, де ми зараз, тому після першого контракту другий підписав тут. Вважаю, що потрапив до найкращого батальйону найкращої бригади. На сході недавно, з весни.

      Чи "спекотно"? Так, достатньо і "ситуації" бувають регулярно. Про конкретні випадки розповідати не хотілося б – це не надто приємні спогади.

      Емоції? Переживання. І свої, і близьких, які хвилюються за нас. Багато співробітників з цивільної роботи запитують, як ми, підтримують. Кажу що все добре, щоби не хвилювалися. Але це наша справа. Хто, як не ми, її зробить?"

      Українські воїни, незалежно від рангів чи спеціалізації, вміють відповідати за свої слова. Ми виїжджали з упевненістю, що позиції в районі Світлодарська під надійним захистом. Обидва нагороджених – командири першої ланки. Кожен із них – приклад і ядро не надто чисельної, але дуже боєздатної команди професіоналів. А коли такі люди беруться за справу – про результат можна не хвилюватися.

      Далі буде

      Читайте також: Жахіття і романтика війни

      powered by lun.ua
      Если Вы обнаружили ошибку на этой странице, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter
      Комментарии
      Больше новостей
      Залиште відгук