Це відомі історії, які вже ставали предметом розслідувань, та вказують на бажання наших псевдо-еліт жити за кордоном. Але останнім часом намітилося нове явище – це рішення українських чиновників вкладатися у закордонну нерухомість для заробітку. Тобто не тільки своє життя, але і свої гроші вони більше не пов'язують з Україною.

Читайте также: Про гучні справи Холодницького і затягування справ НАБУ

Після відставки з глави Адміністрацїі Президента Борис Ложкін перейшов працювати до Національної інвестиційної ради, але жодного разу не зібрав її засідання та пішов у відставку.

Так виглядає звільнення із золотим парашутом, коли людина іде з однієї посади, глави Адміністрації Президента, начебто на іншу посаду, в інвестиційну раду, щоб не створювати зайвий ажіотаж та зберегти статус та привілеї.

Борис Ложкін

Заступаючи на посаду Національної інвестиційної ради, Ложкін оголосив, що впродовж найближчих трьох років Україні потрібно залучити 20 мільярдів доларів інвестицій. Протягом минулого 2017 року він планував залучити 3-5 мільядрів доларів інвестицій.

Але реалії виявилися набагато сумніше. Якщо відрахувати гроші, які були заведені іноземними банками на докапіталізацію українських дочок, то за підсумками 2017 року Україна залучила лише 1 мільярд 800 мільйонів доларів прямих інвестицій. Такий рівень інвестицій Україна отримувала в далекому 2004 році. Були роки, коли Україна отримувала по 7-10 мільярдів доларів.

Пішовши з державної служби, сам Ложкін справді зайнявся інвестиціями. Але не в Україну, а в Німеччину. У серпні 2016 року, через два дні після звільнення з Адміністрації Президента, для Ложкіна було зареєстровано компанію на Кіпрі Ensitar Limited, через яку Ложкін інвестує в нерухомість країн Євросоюзу.

Розслідування "Німецької хвилі" виявило, що у липні 2017 року ця кіпрська компанія Ложкіна Ensitar Limited стала власницею на половину акцій компанії Liwon Hilden GmbH, що зводить офіси та житло по всій Німеччині. І от тепер у Гільдені, місті поблизу Дюссельдорфа, Ложкін разом з німцями планує збудувати житловий комплекс на понад 100 квартир з магазинами і підземним паркінгом.

Читайте также: Як Ахметов змушує своїх підлеглих продавати йому акції "Азовсталі" за 56 копійок

Довіреними особами Ложкіна у німецькій фірмі є колишній міністр інфраструктури Андрій Пивоварський і Марія Шверк – дочка народного депутата від БПП Григорія Шверка, який разом з Ложкіним проходив по кримінальній справі за відмивання грошей у Австрії, якою розслідувалася оборудка з продажу "Українського медіа-холдінгу" одіозному олігарху Сергію Курченку. Ця справа була закрита через відмову Генпрокуратури на той час на чолі з Віктором Шокіним співпрацювати з прокуратурою Австрії. На запит австрійців вони повідомили, що гроші є чистими. Потім було виявлено, що заплечені Курченком Ложкіну гроші були кредитами в українських державних банках, а заставою по ним були кошти на рахунках офшорок, які Генпрокуратура на чолі вже з Юрієм Луценком визнала злочинним угрупуванням Януковича. Але, звісно, жодних наслідків це не мало.

Гроші Ложкіна в німецьку нерухомість – далеко не єдиний приклад, коли українські політики зароблене вкладають в більш безпечне закордоння.

Заснований за участі Бориса Немцова проект "Муніципальний сканер" знайшов у чеській столиці Празі та курортному місті Карлові Вари багато українського майна відомих українців – прокурорів, податківців, депутатів, бізнесменів-фігурантів кримінальних проваджень, які осіли за кордоном і в деяких випадках навіть не задекларувалися.

Наприклад, податківець з Дніпропетровській області Олег Кириченко купив половину будинку у місті Карлові Вари. Співвласницею майна є дружина податківця Сніжана Лівак. У січні 2018 року Кириченко подав декларацію перед звільненням, однак чеської нерухомості у ній не вказав.

Екс-мер Одеси Олексій Костусєв володіє будинком у Празі, у якому розташований чотиризірковий готель "Карузо".

Олексій Костусєв

В’ячеслав Павлов, екс-прокурор Криму, пропрацював усе життя в цьому відомстві, що має стерегти закон. Прокуратуру автономії очолив за часів Януковича, а потім звільнився за власним бажанням, а вже 2016 року став власником частки акцій у фірмі, що володіє готелем "Сан Мішель" неподалік аеропорту в Карлових Варах, який рік тому виставили на продаж за понад 2 мільйони євро.

Депутат-регіонал Юрій Воропаєв з квоти Ріната Ахметова володіє квартирою та двома машиномісцями у Карлових Варах.

Читайте также: Аграрні олігархи: як маніпулювали Радою для отримання надприбутків

Але з чиновників мало хто може зрівнятися з родиною скандально відомого судді Артура Ємельянова, який був поставлений чинити правосуддя до Вищого господарського суду України. У нього є вілла в турецькій Анталії та апартаменти у Дубаї, напевно, для власних потреб, але це також нерухомість для заробітку.

Суддя виявився власником двох готелів у Відні – "Принц Євген" та "Кавальєр". А також німецької фірми, яка керує трьома готелями у Франкфурті-на-Майні. Щоб приховати це майно, Ємельянов навіть фіктивно розлучився з дружиною.

Артур Ємельянов

Люди, які працювали на державній службі, тобто мали змінювати життя в Україні, потім вкладають свої гроші невідомого або сумнівного походження в іноземні юрисдикції. Тобто обман відбувається щонайменше двічі. Спочатку чиновник так працює на державній службі, що в нього виявляються величезні статки. Це вже достатньо, щоб говорити про можливі зловживання на посаді. А вдруге він оббирає державу, коли зароблене в такий сумнівний спосіб вкладає в інші країни.

У результаті, від дій недоброчесних чиновників в Україні деградує інвестиційний клімат.

Тільки зміна влади, усунення корумпованої верхівки та незалежні антикорупційні органи можуть створити нову реальність, коли чиновники будуть працювати в інтересах всього суспільства, а не своєї майбутньої нерухомості в Дюссельдорфі, Відні, Франкфурті або Карлових Варах.