За даними МОМ, які наводить Національний банк, у березні 2025 року в Україні було 3,8 мільйона ВПО, до того ж із початку року їхня кількість зросла на 188 тисяч осіб. Також, згідно із цими даними, є 4,1 мільйона переселенців, які повернулися до звичного місця проживання (на жаль, не вказується, наскільки безпечного місця проживання та чи не на окуповані території). Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

До теми Для тих, хто прихистив ВПО в Україні, є деякі пільги

Отже, ми маємо понад 10 мільйонів осіб, які змінили місце проживання (станом на початок 2025 року), тобто третина від населення України потребувала іншого місця проживання та певної соціальної підтримки. Майже 7 мільйонів осіб знайшли їх закордоном. З одного боку, це зменшило витрати української держави на соціальні проєкти, проте з другого – порушило питання збереження генофонду української нації в найближчому майбутньому. Адже значна частина тих, хто виїхав за кордон, – це молоді жінки з дітьми (цинічно, але вони – робоча сила й майбутні платники податків).

Жодні заклики щодо повернення на Батьківщину не матимуть реального результату, поки в Україні не будуть створені нормальні умови для переселенців, які під час війни втратили житло й інше майно. Якщо держава не пропонуватиме нашим ВПО нічого суттєвого, то ми щодня втрачатимемо й тих громадян, які не хотіли їхати за кордон.

Люди, які втратили дім, насамперед потребують домівки. Чи все, що пропонує держава як компенсацію, можна назвати домом? Спробую розібратися. Україна здобула досвід переселення людей ще 2014 року, і навряд чи заселення дитячих літніх таборів і відомчих гуртожитків можна назвати вдалою моделлю надання житла внутрішньо переміщеним особам.

Житлове питання

Отже, ми маємо населення фактично ще одного Києва, яке потребує житла. Які механізми забезпечення житлом ВПО пропонує держава:

  • пільгову іпотеку (підходить не всім щонайменше за віковим цензом);

  • субсидії на оренду (більшість орендодавців не погоджуються на умови виходу "з тіні" для податкової, навіть якщо є можливість перекласти сплату податків на державу);

  • забезпечення місцями тимчасового проживання (МТП).

Проблеми із МТП докладно озвучені в щорічній доповіді омбудсмена з прав людини: люди продовжують проживати в неприйнятних умовах. Мовиться про незадовільні санітарно-гігієнічні умови, недостатню кількість санвузлів і душових, непристосованість приміщень для представників маломобільних груп населення, недостатнє меблювання, відсутність облаштованого укриття та особистого простору.

Шляхом вирішення проблеми із житлом для ВПО мали би стати не точкові ініціативи на зразок субсидій на оренду або надання пільгових кредитів, а створення та реалізація єдиної програми для забезпечення житлом ВПО.

Спочатку слід визначити проблеми ВПО – потреби різних груп населення; створити механізми фінансування проєктів забезпечення житлом ВПО (як за рахунок державного бюджету, так й інвестицій, а також іноземних донорських кошів); окреслити терміни реалізації житлових програм.

Програма для забезпечення житлом ВПО має гарантувати реальну доступність житла, удосконалити пільгову іпотеку, встановити правила участі держави й місцевих громад.

На створенні державної програми із забезпечення житлом переселенців наполягає й омбудсмен. Окрім того, розробка державної стратегії щодо забезпечення житлом є вимогою Плану Ukraine Facility. Така стратегія має передбачати перелік заходів підтримки для створення доступного житла для ВПО.

На початку червня уряд заявив про старт роботи над Державною житловою політикою, яка, з-поміж іншого, покликана розв'язати проблеми ВПО. З одного боку, добре, що починається рух у цьому напрямку, з іншого – це відбувається на четвертий рік повномасштабної війни в умовах, коли значна частина людей до останнього не погоджується на евакуацію саме через відсутність нормально врегульованого житлового питання для ВПО.

Це також є причиною того, що наші переселенці, які опинилися за кордоном, не поспішають повертатися в Україну. Тут їм доведеться витрачати значні кошти на оренду житла, натомість у країнах їхнього перебування житлове питання врегульоване або соціальним житлом, або достатніми виплатами для тих, хто потребує.

Зауважте Допомога для ВПО: хто зможе отримати кошти на оренду житла

Виплати для переселенців

У січні минулого року уряд Постановою № 94 "Деякі питання соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та інших вразливих категорій осіб" вчергове змінив підходи для визначення допомоги на проживання ВПО: не вище 9444 гривень сукупного доходу на одну особу (чотири прожиткові мінімуми для осіб, які втратили працездатність) і відповідність певним критеріям.

Непрогнозованість правил отримання допомоги від держави, навіть маленької, також не полегшує життя переселенців. Постійна необхідність документального підтвердження права на допомогу додає соціальної напруги.

Хоча в Конституції й закріплені слова про Україну як соціальну державу, щодо прогнозованості допомоги ВПО є певні проблеми, якщо вразливі категорії українців або залишаються без допомоги через зміну критеріїв, або отримують її із затримкою.

Якщо згадані зміни й спрямовувалися на стимулювання працевлаштування ВПО, то такий стимул аж ніяк не враховував наявність вакансій на новому місці проживання ВПО чи відповідної освіти в людей. Відомі непоодинокі випадки, коли люди з виробничими спеціальностями не в змозі знайти роботу на новому місці лише тому, що там немає подібних виробництв.

Реєстр збитків

Важко знайти серед ВПО осіб, яким би війна не завдала збитків у розумінні Закону України №2923-ІХ "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України".

Для того, щоб заяву стосовно збитків, втрат чи шкоди внесли до Реєстру, вона мусить відповідати трьом критеріям, за якими збитки мають бути завдані:

  • 24 лютого 2022 року або пізніше;
  • на території України в її міжнародно визнаних кордонах, включно з територіальними водами;
  • міжнародно-протиправними діями Росії в Україні або проти України.

Наразі серед інших заяв до Реєстру можна подати заяву про компенсацію, пов'язану з вимушеним переміщенням у межах України, спричинену міжнароднопротиправними діями Росії в Україні або проти України, починаючи з 24 лютого 2022 року. Також приймаються заяви про репарації за зруйноване або пошкоджене житло чи нежитлову нерухомість (гаражі, офісні приміщення, бази відпочинку).

Крім того, що дати компенсаційних виплат досі незрозумілі, є інша проблема – дія положень стосується винятково надання компенсації за пошкодження та знищення нерухомості, яка на 24 лютого 2022 року не розміщувалася на тимчасово окупованій території України. Усі втрати до цього періоду залишаються поза регулюванням вказаного Реєстру.

Також проблемним є подання документів про зруйноване житло до Реєстру, якщо документи про право власності було видано вже під час окупації.

Читайте також 9 пільг для ВПО, про які ви могли не знати

Пенсії для ВПО

Наразі пенсіонери зі статусом ВПО для держави не всі однакові. Щодо пенсіонерів-переселенців, які переїхали до 24 лютого 2022 року, встановлені окремі вимоги для отримання пенсії. Наприклад, отримання пенсії можливе лише через "Ощадбанк", водночас ті пенсіонери, що виїхали пізніше, мають вільний вибір.

Для поновлення виплати пенсії особа має пройти фізичну ідентифікацію за допомогою відеозв'язку або через засвідчення факту закордонною дипломатичною установою України, що особа є живою. Відділення Пенсійного фонду на практиці можуть відмовляти в прийнятті заяв на ідентифікацію. Так само проблемою може виявитися відсутність пенсіонера ВПО в Єдиній інформаційній базі даних про ВПО, навіть після проходження ідентифікації.

Частину проблем пенсіонерів ВПО, які виїхали до 24 лютого 2022 року, вирішило б скасування Постанови №637.

Що ж відбувається з коштами на рахунках переселенців, відкритих для отримання пенсій, якщо на них не було операцій понад рік або особи не пройшли ідентифікацію протягом шести місяців? За законом про Державний бюджет, "Ощадбанк" перераховує ці кошти до Пенсійного фонду. Наскільки це є належною правовою підставою, коли особа позбавляється власних коштів на підставі закону про Держбюджет?

Як отримати довідку від пенсійних органів Росії про те, що особа не отримує там пенсію? Цікаве питання, враховуючи розірвання дипломатичних відносин. А для переселенців із Криму, згідно з постановою правління Пенсійного фонду України № 13-2 від 30 липня 2015 року, виплата пенсій здійснюється за умови отримання такої інформації.

Можна було б вирішити цю проблему, якби особа в заяві до Пенсійного фонду особисто підтвердила факт неотримання пенсії в Росії. До речі, навіть пенсіонери, які з Росії повернулися жити в Україну після отримання, наприклад, північних пенсій, нині практично не отримують пенсії з Росії: закінчився термін дії банківських карток, з'явилися вимоги фізичної ідентифікації на території Росії тощо.

(Не)визнання документів з ТОТ

Освіта дітей, які опинилися на ТОТ, – тема, напевно, для окремої статті, проте варто зазначити, що наразі відсутній механізм визнання результатів навчання для дітей з окупованих територій. З кінця 2023 року в Україні діє Закон № 3482-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо визнання результатів навчання осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України", який передбачає на своє виконання створення підзаконного акта Міністерством освіти та науки, але наразі в базі законодавства Верховної Ради такого немає.

Ба більше, діти з окупованих територій (як і з тих місць, де тривають бойові дії), які вирішували складати національний мультипредметний тест і продовжити навчання в Україні, мали їхати на підконтрольну Україні територію або в інші спеціальні місця за кордоном для тестування.

Окрім того, що така подорож потребує значних фінансових витрат, вона ставить під загрозу з боку окупаційної влади всю родину дитини, яка лишається на ТОТ. При цьому варто зауважити, що випускники з ТОТ можуть вступати до вишів без результатів НМТ.

За різними даними, зокрема й британської розвідки, на окупованих територіях 3,5 мільйона громадян України були змушені отримати паспорти Росії. Окрім паспортів, звісно, видаються й інші документи. Водночас в Україні немає єдиного механізму їхнього визнання. Ба більше, у нас діє презумпція невизнання будь-яких актів, які вчинилися на окупованій території. Окрім логічного розуміння, що не всі документи, видані Росією, потрібно визнавати, є низка побутових ситуацій, в яких невизнання документів ускладнює дії з майном, медичною допомогою чи соціальним захистом.

Питання, яке вже перезріло

Розробка дієвої державної політики щодо забезпечення житлом переселенців – це питання, яке вже навіть не назріло, а перезріло. Його слід вирішити й реалізувати якнайшвидше. Щодня наші громадяни відмовляються від евакуації з-під обстрілів саме через проблему відсутності доступного житла. Вирішення інших питань, наприклад, щодо виплат чи визнання документів, не потребує стільки фінансування, якщо порівняти із забезпеченням житлом.

Варто просто почати думати про людей, які опинилися не з власної волі в складному становищі. І вносити зміни до відповідних документів.