В цей день ми згадуємо невинних жертв тоталітарного нацистського режиму. Але чи ми готові говорити про причини цих жертв. В цей день прийнято повторювати: "ніколи знову!", але "ніколи знову" що? І що ми робимо для того, щоб знову не настало "ніколи"?

Цікаво! Обмін полоненими: три негативні наслідки для України

Головна причина величезних втрат часів Другої світової війни – боротьба за територію України, Польщі та Білорусі. Для німецько-нацистської імперії потрібні були природні та людські (рабські) ресурси цих територій. Для російсько-радянської імперії – ще й вихід до морів і буферна зона.

Нацистів до влади привели неспроможність державних інституцій і німецькі олігархи. Радянська імперія сто років тому будувалася шляхом і ціною "особливого статусу" харківського "ордло", нашої складеної зброї та "миру" з Росією, а відтак Голодомору...

Німецький нацизм був злочиннним і був покараним. Російський авторитаризм був і залишається злочинним, не зазнавши жодного покарання. Натомість президент тієї самої Росії виступає на роковинах Голокосту в Єрусалимі.

Але ж наміри Росії за сто років жодним чином не змінилися. Їй знову потрібна та сама територія з морями, ресурсами і людьми.

А в цей час наші президенти знову говорять про "мир" і складають зброю. І депутати творять і відтворюють "особливий статус". І Конституційний Суд не має відваги бодай для того, аби розпочати розгляд справи про конституційність того, що має нас знищити.

Вчіть історію і не брешіть ні собі, ні людям. Бо ви, як папуги, повторюєте "ніколи знову" в той час, як своїми руками знову відчиниєте двері тому страшному "ніколи".