Про підсумки декомунізації розповів голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятровичпід час прес-брифінгу. За його словами, в результаті декомунізації було зроблено багато.

Дивіться також: Як відбувається декомунізація в Україні та інших європейських державах

“52 тисячі топонімів було змінено, переіменовано 987 населених пунктів. Понад 2,5 тисячі пам’ятників вождям комуністичного тоталітарного режиму демонтовано, з них більшість – пам’ятники Леніну”, – зауважив він.

Водночас він підкреслив, що декомунізація не обмежилася 4 законами, ухваленими 4 роки тому.

"Було також ухвалено закони щодо реабілітації жертв політичних репресій і закон про ветеранів війни, завдяки чому бійці Повстанської армії отримали статус учасників бойових дій", – додав В’ятрович.

Також В’ятрович наголосив, що логічним продовженням декомунізації має бути деколонізація. У цьому контексті, він зазначив, що "ми чітко говоримо про країну-агресора – Росію, яка використовує своє імперське минуле для того, аби відновити свій вплив на Україну”.

Що таке декомунізація? 9 квітня 2015 року Верховна Рада України підтримала внесений Кабінетом міністрів законопроект про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів, а також заборонила їх пропаганду та символіку.

Однією з головних позицій докменту є визнання комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років в Україні злочинним і таким, що проводив політику державного терору. Відповідно до закону, пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного тоталітарних режимів та їхньої символіки "визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв комуністичного тоталітарного режиму, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму та забороняється".

Після того, як закон набув чинності, в Україні почали перейменовувати вулиці та міста з "радянським корінням".