За словами урядових експертів в України потенціал, щоб стрибнути вище голови є. ІТ- сфера – це "Ельдорадо", яке може вивести державну економіку на новий якісний рівень. Україна номером один в світі з експорту ІТ-послуг, хваляться чиновники. Єдиний мінус – новатори не затримуються у державі, самі емігрують і технології вивозять.
Читайте також: 4G вже в Україні: найбільший лот на 600 мільйонів виграв Lifecell
А причини ІТ-еміграції – прості. Українці шукають зручні для самореалізації території, де є швидкісний інтернет, розумні податки і лояльне законодавство. В Україні ж вирішувати проблему взялись з першого пункту – швидкісний інтернет. В пріоритеті забезпечити байтами всі соціальні заклади. Коштуватиме проект орієнтовно 100 мільйонів гривень
Якщо ви говорите, що всі школи і садочки будуть покриті протягом півроку такими коштами – це взагалі не є проблема. Тому я пропоную на наступному тижні збір всіх ключових гравців і прийняття рішення,
– заявив прем'єр-міністр України Володимир Гройсман.
За офіційною статистикою швидкісним інтернетом користується всього 5% українців – і це справжні цифрові гальма, кажуть експерти. За бортом жителі сіл та маленьких міст. Провайдери кажуть, тягнути оптоволокно на десятки кілометрів, заради кількох будинків – не рентабельно. Залишається супутниковий та мобільний інтернет. Анонсований на весну старт 4G – проблеми теж не вирішить – зв’язок покращиться лише там, де він і так є. Тож мобільні оператори пропонують розширити радіочастотний діапазон.
Паралельно з розвитком цифрової інфраструктури – українські ІТ-гіганти планують широке впровадження смарт-контрактів. Кажуть – саме вони можуть замінити нотаріусів і перевести всі види угод в електронний вигляд.
Читайте також: Інформаційна освіта – найголовніший пункт інформаційної безпеки, – керівник Держінформресурсу
Це такий собі цифровий договір, у вигляді комп’ютерної програми, яка зберігається в системі блокчейна. А блокчейн – це унікальний алгоритм, який не можливо хакнути, переписати чи витерти. Завдяки цій системі, особи які укладають між собою угоду, і не довіряють один одному, можуть не звертатись до нотаріусів чи реєстраторів, а просто підписати смарт-контракт онлайн.
Про те, що таке можливо, більшість українців і не чули. ІТішники ж, особливо ті, які працюють віддалено, користуються закордонними платіжними системами і не сплачують в Україну жодних податків.
Не визначеним залишається і статус криптовалют – а їх українські обороти вже сягають мільйонів доларів. Урядовий план розвитку цифрової економіки розрахований на 32 кроки. А от чи вдасться стрибнути, зрозуміємо за два роки. Саме на 2020 урядовці запланували перші результати.