Річ у тім, що президент США не може одноосібно ухвалити подібне рішення. Детально цю перспективу в етеру 24 Каналу проаналізував експерт з міжнародної безпеки Тарас Жовтенко, пояснивши, на що таки буде спроможний Трамп.

До теми "Тигр на папері" – готуватися до найгіршого․ Які шанси в Європи вистояти у війні без США?

Трамп не може ухвалити рішення одноосібно

Видання The Telegraph опублікувало матеріал, в якому стверджують, що у Європі закликають готуватися до виходу США з НАТО в разі повернення Дональда Трампа у Білий дім. Крім того, можливе президентство Трампа викликає занепокоєння в Європі щодо продовження американської підтримки України та союзників по НАТО.

Мовиться не про офіційний вихід (США з НАТО – 24 Канал), тому що не президент Сполучених Штатів ухвалює таке рішення. Для цього потрібне рішення і Сенату, і Конгресу. Якщо Трамп переможе і матиме ідею, щоб офіційно відкликати участь Америки у НАТО, йому доведеться чекати проміжних виборів до Сенату та Конгресу,
– зауважив Тарас Жовтенко.

Річ у тім, що ще в першу каденцію Дональда Трампа як Конгрес, так і Сенат США розуміли, що чинний на той момент президент може ухвалювати ексцентричні зовнішньополітичні рішення, які стратегічно впливатимуть на зовнішню безпеку США.

Тому президенту Сполучених Штатів (незалежно, хто це) на законодавчому рівні заборонили ухвалювати одноосібні рішення про вихід із будь-яких міжнародних союзів чи організації. Тож якщо ж Трамп плануватиме вихід США з Північноатлантичного альянсу, муситиме формувати більшість у Сенаті та Конгресі, які б це рішення підтримали. Цей процес може затягнутися на роки.

Можливі маневри

Якщо говорити про практичну площину можливого президентства Трампа, то тут справді можуть бути нюанси.

Специфіка 5-ї статті Вашингтонського договору не вимагає від кожної країни-учасниці НАТО відправляти війська чи надавати військову допомогу проти країни члена Альянсу, який зазнав збройного нападу 3-ї сторони,
– пояснив Жовтенко.

Тож у випадку, якщо, наприклад, Росія навіть гібридно нападе на умовну країну Балтії, то це не означає, що всі 32 країни-члени Альянсу зберуть свої армії та підуть обороняти державу, що зазнала нападу.

Північноатлантичний (Вашингтонський договір)


Це міжнародна угода, яку 4 квітня 1949 року у Вашингтоні уклали західноєвропейські та північноамериканські країни з метою об'єднання зусиль для колективної оборони, збереження миру та безпеки в Північноатлантичному регіоні. Договір став установчим документом створення Північноатлантичного альянсу (НАТО).

Найпевніше, що за таких обставин воюватимуть 3 – 4 країни, усі інші ж – забезпечуватимуть логістику, фінанси, роботу ВПК тощо.

"Цей механізм налаштований на те, щоб ухвалювати унікальні рішення відповідно до кожної загрози, яка може постати перед Альянсом. Сполучені Штати завжди були наріжним каменем Альянсу у практичному військовому сенсі, але від них ніколи не вимагалося брати пряму участь у цій системі колективної безпеки. Тут Трамп і може маневрувати", – зазначив експерт-міжнародник.

Саме до цього і готуються європейські лідери. Щонайменше зараз намагаються максимально швидко розкрутити власні ВПК, щоб наповнити власні склади зброєю. У такий спосіб відповідно менше залежати від американців.

НАТО частково залежить від США

Є принципова відмінність між військово-технічним потенціалом Сполучених Штатів Америки та військово-технічним потенціалом європейських країн.

У США на складах дуже багато і зброї, і боєприпасів. Це ядерна супердержава, яка має національні інтереси на глобальному рівні в усіх куточках планети. Для того, щоб ці національні інтереси, за потреби, підкріплювати зокрема й військовим потенціалом, потрібен відповідний військовий ресурс. У них він є,
– наголосив Жовтенко.

Багато в чому на цей ресурс і покладається Північноатлантичний ресурс, аби забезпечити боєздатність власних армій та системи колективної системи назагал. Хоч, власне, це не означає, що Європейський Союз не має потрібного потенціалу. Він все ж може гарантувати безпеку Східного флангу НАТО та бути автономним від американського ресурсу.

Зауважимо, нещодавно Дональд Трамп заявив, що заохочуватиме Росію атакувати "недоброчесних" союзників по НАТО, які, на його думку, витрачають надто мало коштів на оборону.

"Звісно, НАТО покращили свої позиції порівняно з, наприклад, 2014 роком. Тепер з 32 країн-членів НАТО, 14 – витрачають 2% ВВП та більше на власну безпеку та оборону. Але зрозуміло, що це далеко не всі 100%. В часи свого президентства Трамп справді підштовхнув європейських союзників до розуміння безпеки у їхніх країнах та на Європейському континенті загалом", – зауважив Жовтенко.

До певної міри зауваження Трампа щодо витрат країн ЄС на оборону є об'єктивним. Однак подібні заяви через їхній маніпулятивний підтекст є більш деструктивними, ніж такими, що допомагають.

Трамп спробує вийти з НАТО: детальніше

  • Країни ЄС мають бути готові до того, що у разі перемоги Дональда Трампа на виборах у США він може вивести країну із НАТО. Про це стверджує британське видання The Telegraph, посилаючись на неназваних іноземних дипломатів. Зокрема, вони заявили, що Європі необхідно переглянути поточний "оборонний потенціал у світлі загроз".
  • Раніше у виданні вже повідомляли, що уряд Великої Британії повідомляв, що не має плану на випадок такого сценарію. Один із дипломатів підкреслив, що Британії доведеться посилити лідерство у питанні європейської безпеки. При цьому стверджують, що в "інших столицях вже почали розуміти, що такі приготування мають бути зроблені".
  • Водночас дипломати також відзначили, що в НАТО стало набагато більше країн, які досягли цільового показника у 2% ВВП, витрачених на оборону. Отже, члени Альянсу можуть сказати Трампу, що він отримав те, чого хотів.