Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок в ефірі 24 Каналу пояснив, чому така позиція США не є новою. За його словами, подібні сигнали звучали і раніше, незалежно від прізвища американського президента.

Дивіться також Авіаексперт розкрив, на що розраховує Росія, запускаючи старі ракети Х-22

Чому ця позиція США не є несподіванкою?

Аналітик наголосив, що нинішня реакція Вашингтона не є унікальною і не залежить від конкретного прізвища в Білому домі. За його словами, подібні сигнали Україна вже чула раніше, коли мова заходила про удари по російській енергетиці. Він підкреслив, що у питанні взаємодії з Москвою стратегічна логіка американських адміністрацій залишається схожою.

Немає різниці між Байденом і Трампом. Вони однакові. Чим відрізняється їхня зовнішня політика щодо Росії? Та нічим,
– заявив Клочок.

Він пояснив, що розбіжність полягає радше у стилі – один уникає публічних контактів із Кремлем, інший демонструє готовність до відкритого діалогу. Однак, на його думку, ключова мета залишається прагматичною і пов'язана не лише з Україною.

Ціль – зупинка війни через її заморожування, відновлення економічної співпраці з Росією і посилення позицій у протистоянні з Китаєм,
– пояснив аналітик.

Він додав, що такі сигнали з Вашингтона уважно відстежують у Кремлі та намагаються використовувати їх у своїй переговорній тактиці.

Чому США забороняють Україні бити по енергетичних об'єктах Росії?

Валерій Клочок заявив, що офіційне попередження з боку США фактично обмежує можливості України впливати на перебіг війни. За його словами, у ситуації, коли Росія системно атакує українську енергетичну інфраструктуру та цивільні об'єкти, вимога не відповідати ударами по її нафтопереробці виглядає щонайменше суперечливою. Він наголосив, що така позиція створює дисбаланс у підходах до оцінки дій сторін.

Це виглядає просто дикунством, коли нам розповідають, що бити по енергетичних об'єктах Росії не можна, а Росія б'є по наших,
– заявив Клочок.

Аналітик нагадав, що українці пережили складну зиму під постійними ударами по енергосистемі, і це стало серйозним випробуванням для цивільного населення.

Не може бути виправдання навіть ударам по військових об'єктах в Україні, тому що ми не починали цю війну. Вона повинна бути зупинена саме Кремлем,
– наголосив він.

Клочок додав, що в умовах екзистенційної загрози Україна повинна виходити насамперед із власних інтересів безпеки.

Важливо! У ніч на 12 лютого Сили оборони України завдали удару по арсеналу ГРАУ поблизу Котлубані у Волгоградській області. За даними Генштабу, на об'єкті зберігалися ракети, артилерійські снаряди та авіабомби. Російська сторона підтвердила пожежу. Аналітики зазначають, що повного знищення складу не зафіксовано.

Водночас, за його словами, реакція американських політиків на ці атаки була стриманою й не супроводжувалася жорсткими рішеннями. Саме тому нинішні застереження щодо українських ударів виглядають вибірковими.

Вплив американського бізнесу на позицію США

Валерій Клочок заявив, що подібні сигнали з Вашингтона варто розглядати не лише в політичній, а й в економічній площині. За його словами, питання ударів по російській енергетиці безпосередньо зачіпає інтереси американського бізнесу, який традиційно лобіює свої позиції через адміністрації у Білому домі. Він підкреслив, що такі процеси відбувалися як за Байдена, так і тривають за Трампа.

Їхній бізнес лобіював свої інтереси через адміністрацію Байдена і це саме робить через адміністрацію Трампа,
– заявив Клочок.

Аналітик наголосив, що у великій геополітичній грі США керуються насамперед власними стратегічними інтересами. За його словами, рішення ухвалюються з огляду на економічні ризики, глобальну конкуренцію та внутрішньополітичні фактори, а не лише з позиції моральної підтримки України. Саме тому Києву, на його переконання, варто тверезо оцінювати сигнали партнерів і формувати власну лінію поведінки, виходячи з безпекових потреб держави.

Україна має діяти незалежно від зовнішніх оцінок

Україні не варто орієнтуватися на коливання міжнародної політики чи зміну риторики окремих країн. Ключове завдання – послідовно зменшувати військовий потенціал Росії. Йдеться передусім про удари по інфраструктурі, яка забезпечує роботу російського військово-промислового комплексу.

Нам просто треба махнути на них рукою і продовжувати робити своє далі. Виносити нафтопереробку, виносити енергетику, яка забезпечує ВПК Росії. Під абсолютно виправданим мотивом – зменшення потужностей російського військово-промислового комплексу – і далі це робити,
– заявив Клочок.

Він підкреслив, що очікування "адекватної оцінки" війни з боку всіх світових лідерів не повинно визначати українську стратегію. Україна перебуває в екзистенційній боротьбі, і саме це має бути відправною точкою ухвалення рішень. За його словами, незалежно від внутрішніх політичних дискусій у США чи Європі, позиція Києва має залишатися сталою.

У нас екзистенційний виклик. Або ми виживемо, або ми не виживемо. Тому ми повинні формувати свою позицію саме таким чином. Продовжуємо робити це і надалі,
– додав він.

Стратегія України має бути прагматичною та послідовною. Йдеться не про емоційну реакцію, а про системне послаблення ресурсної бази Росії незалежно від політичної кон'юнктури.

Що відомо про останні удари по об'єктах у Росії?

  • Далекобійні безпілотники вразили Ухтинський нафтопереробний завод у Республіці Комі на відстані близько 1750 кілометрів від кордону України. Після атаки виникла пожежа на технологічних установках підприємства, яке входить до структури "Лукойлу".
  • Безпілотники повторно атакували нафтоперекачувальну станцію "Калейкіно" у Татарстані. Об'єкт продовжував горіти після попереднього удару. Зафіксовано задимлення в районі резервуарів, інформація про масштаби пошкоджень уточнюється.
  • У Самарській області уражено Нефтегорський газопереробний завод. За повідомленнями російських джерел, пошкоджено дві вертикальні колони стабілізації. Місцева влада заявила про відсутність постраждалих.