Компанія SpaceX 4 серпня вдруге запустила до Міжнародної космічної станції (МКС) приватний вантажний космічний корабель Cygnus. Апарат компанії Northrop Grumman разом із кораблями Dragon SpaceX має замінити російські "Прогреси", які стартують з Байконуру.

Хоча це вже 21-й рейс Cygnus до МКС – кораблі курсують з 2013 року – місія NG-21 знаменує перехід до запусків ракетою Falcon 9 від компанії Ілона Маска. Це "робоча конячка" SpaceX, яка регулярно виводить на орбіту супутники Starlink.

Що відомо про Cygnus та коли Росію викинуть з обслуговування МКС – читайте у матеріалі 24 Каналу.

Ракета Falcon 9 з вантажним кораблем Cygnus стартувала з космодрому на мисі Канаверал у Флориді 4 серпня об 11:02 за місцевим часом (17:02 за Києвом) після одноденної затримки через негоду. Приблизно через 8 хвилин після запуску перший ступінь ракети повернувся до мису Канаверал. А трохи менше ніж через 15 хвилин після зльоту Cygnus відстикувався від верхнього ступеня Falcon 9 та вийшов на низьку навколоземну орбіту.

До теми Космічна вантажівка Cygnus пристикувалася до МКС: дорогою корабель мав проблеми з двигуном

Однак невдовзі після цього у корабля виникли проблеми – маневри було перервано через низький тиск у двигунах, а до цього Cygnus пропустив заплановане запалювання двигуна. Після цього корабель двічі вдало запустив двигуни і 6 серпня дістався МКС.


Старт Cygnus / Фото SpaceX

Корабель доставив на станцію 3720 кілограмів припасів та наукового спорядження. На борту – такі експериментальні стенди:

  • Rotifer-B2 – вивчатиме вплив космічних польотів на відновлення ДНК у коловерток виду Adineta vaga;
  • MVP Cell-07 – досліджуватиме, як біодрукована або сконструйована тканина печінки поводиться в умовах мікрогравітації.

Також місія доправила до МКС два крихітних супутники – кубсати. За планами S.S. Richard "Dick" Scobee залишиться пристикованим до МКС до січня 2025 року, а далі – впаде в атмосферу Землі та згорить у ній.

Cygnus – це безпілотний вантажний корабель, що доставляє припаси та обладнання на Міжнародну космічну станцію, а на зворотньому шляху вивозить сміття. Його оператор – Northrop Grumman Space Systems, приватна американська аерокосмічна та оборонна компанія. Корабель названо на честь сузір'я Лебедя.

Космічний корабель, розроблений Orbital Sciences Corp і Thales Alenia Space, складається зі сріблястого приплюснутого циліндра завдовжки 5 метрів, який працює від двох сонячних панелей-"крил". Раніше Cygnus запускали на ракеті Antares зі стартового майданчика NASA. За даними Європейського космічного агентства, корабель використовує GPS і зоряні трекери, щоб в автономному режимі наблизитися до МКС, перш ніж його захопить роборука Canadarm2, якою керують астронавти на МКС.


Cygnus та роборука МКС / Фото NASA

Після стикування з МКС члени екіпажу станції відкривають люк Cygnus і витягують обладнання з корабля. Протягом 30-денної місії Cygnus заповнюють сміттям, а потім знову закривають і від'єднують від станції. За даними NASA, Cygnus може вмістити кілька тонн сміття. Після відстикування корабель згорає в атмосфері Землі над незаселеними районами Тихого океану.

Читайте також Що буде, коли легендарна МКС зійде з орбіти і якими будуть космічні станції майбутнього

Розробка Cygnus почалася в 2008 році, коли NASA уклало з Orbital Sciences Corp., приватною аерокосмічною компанією зі штату Вірджинія, контракт на 1,9 мільярда доларів у рамках Програми комерційних орбітальних транспортних послуг агентства. Космічний корабель був розроблений для доставки матеріалу на МКС після припинення програми космічних човників NASA, яка офіційно завершилася в 2011 році.

Orbital запустила свій перший космічний корабель Cygnus у 2013 році з льотної бази NASA Воллопс у Вірджинії на ракеті Antares, також побудованій Orbital. 29 вересня того ж року корабель здійснив свій перший рейс. У 2018 році Northrop Grumman придбала Orbital за 7,8 мільярда доларів, ставши власником як Cygnus, так і його ракети-носія Antares.

Питання логістики до МКС регулює багатостороння угода країн-партнерів, укладена 29 січня 1998 року, а також двосторонні імплементуючі меморандуми про порозуміння між NASA та окремими космічними відомствами країн-партнерів по МКС. Серед країн такі:

  • США;
  • Росія;
  • Канада;
  • Японія;
  • Європейське космічне агентство, яке представляє інтереси урядів Бельгії, Данії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Норвегії, Іспанії, Швеції , Швейцарії та Великої Британії.

Згідно з документами, які є базовими для заснування МКС, цивільного призначення та її експлуатації, питанням логістики для забезпечення функціонування станції приділена особлива увага, наголосив у коментарі 24 Каналу експерт з космічних питань Андрій Колесник.

В обох типів документів – загальному та конкретному – присутня окрема стаття 12, що надає права доступу країн-партнерів по МКС до станції з використанням власних існуючих та майбутніх відповідних державних або приватних транспортних систем, якщо вони здатні технічно взаємодіяти зі станцією. Але саме використання транспортних сервісів має відбуватися не хаотично, а відповідно до процедур інтегрованого планування транспортних потоків, координацію яких покладено на NASA,
– пояснює Колесник.

США повернули собі незалежний доступ до МКС – у вантажному напрямі у 2012 році та у пілотованому напрямі у 2020 році, каже експерт. Після цього NASA та Роскосмос відправляють до станції по два вантажних та по два пілотованих кораблі щороку. Це безпілотні Dragon та Cygnus по черзі від США та "Прогрес" від Росії та пілотовані Dragon від США та "Союз" від Росії.

До теми Спецоперація проти СРСР і колонія на Місяці: як людство освоює супутник понад пів століття


З російської сторони офіційно заявлено, що вони закінчують експлуатацію власного сегменту на МКС у 2028 році. Отже, з того моменту, вся логістика, пов'язана з функціонуванням станції, відбуватиметься вже без залучення російських космічних транспортних засобів,
– зазначає Андрій Колесник.

У західного світу і Росії навряд буде спільне космічне майбутнє. Особливо через те, що після майбутнього зведення МКС з орбіти США планують розвивати приватні космічні станції і російському авторитаризму там не знайдеться місця. Не потребуватиме російських послуг і Китай, що має окрему космічну програму та власну орбітальну станцію "Тяньгун".