Головне, заради чого створили цей автомобіль – відмінна динаміка. Адже навіть не у всіх спортивних автомобілів на розгін до 100 км/год йде 4,4 секунди! BMW M2 Competition дуже швидка, і непідготовленим водіям сідати за кермо просто небезпечно. Динаміка вражає!
Та дивує навіть не це, а те, як M2 Competition непомітно підбирається до другої сотні. Я по одеській трасі випадково набрав максимальні 250 км/год, і мені стало якось ніяково. Здається, що інші машини не те, що повільно пересуваються, а ніби їдуть заднім ходом!
Читайте також: MINI з приставкою JCW – Clubman і Сountryman
Ми заміряли динаміку спеціальним приладом. Так, він не показав заявлені 4,4 секунди, та менше 5 точно було. І так, цей показник сильно залежить від пального – якщо залити 100-й бензин, динаміка зростає саме на ті самі десяті частки секунд.
Швидко і різко
У коробки передач є кілька режимів роботи – Efficient, Sport і Sport Plus. Залежно від режиму змінюється алгоритм роботи двигуна і коробки передач. Однак, і в самій коробці є кнопка, що дозволяє вибирати між трьома режимами, які "відповідають" за скорострільність коробки. Але будьте готові, що чим швидше вона перемикається, тим менш плавно вона це робить. І в найшвидших режимах це дуже жорсткі перемикання, які нагадують удари в ходовій.
Тому зчеплення шин з дорогою тут має особливе значення. Мало того, що під час дощу "втратити" машину в одному зі спортивних режимів без системи стабілізації дуже навіть просто. Та навіть на сухому асфальті спроби розігнатися призводять до буксування задніх ведучих коліс. При кожному перемиканні M2 Competition "виляє задом"!
Що стосується комфорту, то його тут в принципі немає. У M2 Competition жорстка підвіска, а коли їдеш по бруківці, то весь салон йде в резонанс. Хоча і на ідеальному покритті всередині "емка" здалася мені дуже галасливою. Чітко чути жорсткі спортивні шини, аеродинаміку, хоча не чути звуку вихлопу! Навіть в режимі Sport Plus звук мотора просочується в салон слабо.
При цьому на вулиці – справжній рок-концерт! Звучить насичено і голосно, як і личить "емці". З іншого боку, в цьому режимі кокпіт наповнений низькочастотним бульканням вихлопу, тому до кінця півгодинної поїздки голова розколюється.
Читайте також: Тест-драйв BMW M850
Подрифтуємо?
З такою тягою і заднім приводом M2 Competition має добре їздити боком. І якщо вимкнути електроніку, вона дійсно це робить легко і ефектно. Але з такою короткою базою контролювати ковзання непросто. Знову ж, шини шириною в добрих півметра забезпечують різку, я б сказав, ударну стабілізацію. Тому, щоб "нарізати бублики", на ній треба серйозно потренуватися. Краще їздити боком на бетонці, а ось на шорсткому асфальті більше спалиш шини, ніж подрифтуєш.
Підсумовуючи короткий тест, я б сказав, що це найбезкомпромісніший, найжорсткіший, непередбачуваний BMW, на якому мені доводилося їздити! Навіть М850i був слухнянішим і поступливішим. Більш того, M2 Competition набагато ближчий до гоночних машин, ніж до цивільних купе. Тому в наших умовах краще взяти повнопривідну BMW М240. А ця "запальничка" підійде для тих, хто "випускає" пару на змаганнях на закритих автодромах.
Автор: Сергій Волощенко. Фото BMW.
