Все наче стандартно. Навіть океан у берегів Одеси. Хоча останнє просто наслідок того, що в американців будь-яка солона вона – то океан. Що таке море, вони просто не знають. Про це пише Сергій Фурса, інформує 24 Канал.
Читайте також Переговори у глухому куті․ Що нас чекає далі?
Кого слухає Трамп?
Говорив президент США стандартну мішанину з російської пропаганди: про вибори в Україні, про велич Росії. Але був новий цікавий момент – його розповідь про те, що Володимир Зеленський на перший зустрічі з Володимиром Путіним відразу заявив йому, що хоче повернути Крим і вступити в НАТО.
Цікаво, коли ж це могло статися, якщо Зеленський зустрічався із Путіним всього один раз, у нормандському форматі. Навряд чи там взагалі могла статися така розмова. То ж це фантазія. Але чия? Не Трампа ж. Це щось новеньке.
То звідки це? Пам'ятаємо, що Трамп каже ті думки, які останні почув. Хто останній захопив його вухо, той і царює в його голові. Тоді ми розуміємо, як відбувається розмова Віткоффа і Дмитрієва. Дмитрієв йому, певно, каже: "Так, друже. Дійсно, війна – це погано. І ми дуже не хочемо воювати. Ми хочемо торгувати. Особливо з вами. Ми б з вами так торгували, що ви були б шоку. Ми б вам 100 мільярдів віддали просто заради того, щоб побачити вашу посмішку. Ось так би ми з вами торгували. Ми не хотіли воювати з самого початку, але той клятий Зеленський прийшов і спровокував нас. Він спровокував Путіна. Прийшов і заявив Путіну, що завтра вступить в НАТО і забере Крим. Ми вимушені були почати війну".
Віткофф за чебуреком купився на це, а потім розповів Трампу. Трамп тепер ходить і розповідає це всім навколо. Не розуміючи, що стало причиною нападу. А значить не усвідомлюючи, що прибираючи зі стола НАТО він не усуває проблеми, які спровокували війну. Поряд немає нікого, хто міг би захопити його вухо і пояснити.
Та ще й думає, що зараз лише Зеленський стоїть між ним і Нобелівською премією миру та тими самими 100 мільярдами доларів, що йому пообіцяв Путін, у якого дуже добре виходить доносити свої думки до вух Трампа.
У США з'явився президент, списаний з радянської пропаганди
Цікаво, що Путін і його компанія стариганів виросли у світі радянської пропаганди. Американці у ній показувались жадібними ненаситними комерсами, які тільки і думають, як би вибити зайвий цент з простого народу та мріють заграбати ресурси самої Росії.
І от коли вперше за 100 років до влади в США прийшов саме такий тип, наче списаний з радянської пропаганди, наче герой дитячої книжки "Незнайка на Місяці", то саме з таким президентом США росіяни можуть домовитись. Вони залюбки готові підкуповувати його власними ресурсами. Парадокс, чи ні. Факт, що якщо Рейган вважав, що СРСР – це імперія зла, то для Трампа – це імперія добра. Цього добра там так багато, що хочеться собі урвати шматочок.
Саме з таким президентом США ми маємо справу. І ще 3 роки будемо мати справу.
Добре лише те, що Трамп – це не вся Америка. Він вимушений враховувати й суспільну думку, яка дуже проукраїнська, й думку естеблішменту. Може, завтра чи післязавтра він скаже щось інше. Коли хтось інший добереться до його вуха. А досвід перемовин в рамках корисних копалин каже, що Трампу можна і треба казати ні.