Третейські суди: чи насправді вони потрібні Україні

Судів багато і різних

Незважаючи на реформу судової системи, яка триває вже кілька років, рівень довіри до Феміди залишається критично низьким. Власне, судам не довіряють ані громадяни, ані бізнес.

Цікаво: Як українські судді ставлять під сумнів компетенцію міжнародних судів

Інвестори побоюються вкладати гроші в українські підприємства через завеликі ризики. В Мін'юсті вважають, що виправити цю ситуацію міг би третейський суд.

Що таке третейський суд?Недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням зацікавлених фізичних або юридичних осіб для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Міністр юстиції Денис Малюська, висловлюючись за створення нової інстанції, навів такий приклад: зараз Україна судиться в Стокгольмі, де є авторитетний міжнародний суд. На думку високопосадовця, це все можна зробити тут, а щоб з'явилась довіра до нової інстанції – доведеться взяти іноземних суддів з хорошою репутацією.

Це гідна альтернатива й один з можливих варіантів поліпшити інвестиційний клімат для великого бізнесу, у якого є негативний досвід, у якого забирали активи. Ми цим точно займемось,
– зазначає Денис Малюська.

Де шукати правосуддя для бізнесу, дивіться тут:

На думку заступника голови правління Центру політико-правових реформ Романа Куйбіди, не виключено, що ідея створення третейського суду полягає в наданні швидкого рішення іноземним інвесторам, які мають бути впевнені у тому, що їх гроші та власність будуть захищені. Адже до вирішення спорів долучатимуться представники інших країн, де є юрисдикції, яким довіряють.

Тим часом: Суд Лондона дозволив "заморозити" дивіденди "Газпрому": скільки і за що

Дуже часто є юрисдикції, які користуються більшою популярністю в сфері третейського судочинства. Наприклад, той же Стокгольмський арбітраж. Він не є державною інституцією, але його вважають якісним і неупередженим при винесенні рішень. Зазвичай, такі організації не створюються державами,
– додає Роман Куйбіда.

Існуючі, але непрацюючі

Передовсім необхідно чітко зрозуміти, що третейські суди в Україні давно існують. Їх діяльність регламентується законом "Про третейські суди", ухваленим ще в 2004 році. Наразі в Україні налічується понад 500 зареєстрованих третейських судів. Щоправда, вони дійсно залишаються маловідомим явищем для звичайних громадян, а їх діяльність сприймається досить неоднозначно навіть з боку юристів. А все через низку гучних скандалів із рейдерством та намаганням узаконити об’єкти нерухомості.

Треба чітко розуміти, що держава не може бути засновником третейського суду, оскільки постійно діючі третейські суди не можуть утворюватися та діяти при органах державної влади та органах місцевого самоврядування,
– вважає адвокат Ігнат Желіховський.

Постійно діючі третейські суди можуть утворюватися та діяти при таких офіційно зареєстрованих організаціях:

• всеукраїнських громадських організаціях;
• всеукраїнських організаціях роботодавців;
• фондових і товарних біржах, саморегулівних організаціях професійних учасників ринку цінних паперів;
• торгово-промислових палатах;
• всеукраїнських асоціаціях кредитних спілок, Центральній спілці споживчих товариств України;
• об’єднаннях, асоціаціях суб’єктів підприємницької діяльності – юридичних осіб, у тому числі банків.

Британська правова система діє й в деякий азійських країнах / Фото unsplash.com

Цікаві приклади

У Казахстані відносно недавно було створено Фінансовий центр Астана, який має амбіції стати регіональним лідером серед країн Центральної Азії. В рамках цього фінансового центру діє британська правова система. Зокрема, й суд, який керується загальним правом, що застосовується у Великобританії. Звичайно, основою для створення цієї інституції стало ухвалення спеціального закону.

Цей суд, який діє в рамках фінансового центру, не є державним і вирішує спори, винятково між учасниками фінансового центру,
– розповідає Роман Куйбіда.

Натомість, в Україні спір може бути переданий на розгляд третейського суду лише за наявності третейської угоди (третейського застереження у договорі).

"Якщо договірні сторони чітко не передбачать такий вид захисту в укладеному договорі або окремій угоді між собою, їх спір все одно підлягатиме врегулюванню у судах загальної юрисдикції чи господарських судах України", – пояснює Ігнат Желіховський.

Згадати про винятки

Наразі в нашій країні третейські суди можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема: справ у спорах, пов’язаних із задоволенням державних потреб, державною таємницею; справ, де однією зі сторін є орган державної влади чи місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа; справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України тощо.

Важливо: Зеленський збирається щотижня позбавляти недостойних суддів мантій

Ігнат Желіховський не впевнений, чи можливо зараз говорити про будь-яке покращення інвестиційного клімату, поки існуватиме законодавча заборона на розгляд справ третейськими судами, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України або ж стороною є орган державної влади. Справи у спорах, пов’язаних із задоволенням державних потреб, теж зараз не можуть розглядатися третейськими судами, отже, особливої користі від діяльності цих інституцій держава теж не зможе отримати.

Щоб третейський суд запрацювати по-новому треба змінювати закони / Фото 24 каналу

Можливо, міністр юстиції мав на увазі майбутні зміни до законодавства України у частині діяльності третейських судів.

До речі: В Україні запрацював Антикорупційний суд: скільки справ встигнуть закрити до кінця року

Загалом, на думку Желіховського, державі не слід забагато уваги приділяти "альтернативним способам врегулювання спорів".