Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      "Це зламало хребет нації": уроки та наслідки придушення "Празької весни" у Чехословаччині

      50 років з дня окупації Чехословаччини
      50 років з дня окупації Чехословаччини / Європейська правда

      21 серпня 1968 року на світанку за наказом Леоніда Брежнєва танки країн Варшавського договору захопили Чехословаччину для того, щоб придушити "Празьку весну" – народні протести проти радянського впливу в країні.

      Вторгнення військ СРСР та країн-членів Варшавського договору з метою припинення політичної лібералізації Чехословацької Соціалістичної Республіки ще досі відлунюється для всієї Європи. Яким же чином ці трагічні події вплинули та продовжують впливати на ЄС та весь світ загалом – в аналізі іноземної преси.

      Читайте також: Радянські кулі літали над головами: 50 річниця окупації Чехословаччини

      Уроки свободи і зломленого духу

      У 1968 році лідер Комуністичної партії Чехословаччини Александр Дубчек ініціював проект лібералізації, який, за його словами, запропонував би "соціалізм із людським обличчям". Період розквіту надії й оптимізму у республіці став відомий як Празька весна, нагадує The New York Times.

      Однак майже одночасно із зародженням цього руху він був розчавлений гусеницями радянських танків T-54, пише автор статті Марк Сантора.

      50 років тому вторгнення в Чехословаччину під керівництвом Радянського Союзу вбило мрії реформаторів, розтрощило дух народу і ознаменувало собою епоху репресій, чиї наслідки відчуваються і донині, продовжує журналіст.

      Для країни це був визначальний момент, тому що після величезного піднесення надій народу і вибуху творчої енергії країна була розгромлена. Це дійсно зламало хребет нації,
      – із прикрістю розповідає Їржі Пеге, колишній політичний радник Вацлава Гавела, першого президента посткомуністичної Чехословаччини.

      "Я все ще пам'ятаю, як люди підходили до танків та солдатів, які навіть не розуміли, де вони опинилися, – і говорили: "Це жахлива помилка. Що ви тут робите? Навіщо ви прийшли?" – пригадує він.

      Пражани підходили до радянських танків і намагалися поговорити із солдатами
      Пражани підходили до радянських танків і намагалися поговорити із солдатами, які навіть не розуміли, навіщо їх відправили у Чехословаччину, розповідає очевидець подій Їржі Пеге

      Москва вважала події в Чехословаччині чимось подібним вірусу, побоюючись, що вони поширяться і охоплять інші країни Варшавського договору. Це стало відомо завдяки документам, знайденим комітетом вчених за допомогою Архіву національної безпеки, неурядової організації з Вашингтона, і опублікованим у збірнику "Празька весна-68" (The Prague Spring '68), пояснює NYT.

      Досі невідомо, скільки людей загинуло під час вторгнення, між тим оцінки варіюються від 80 до кількох сотень осіб, але в наступні місяці десятки людей були заарештовані, а тисячі відправлені на "перевиховання", додає автор матеріалу.

      Події, які розігралися 50 років тому в Празі, служать нагадуванням про крихкість систем, створених для захисту від війни і тиранії,
      – робить висновок Сантор, згадуючи про сучасні розбіжності в Європі та сумніви щодо доцільності НАТО, посіяні політикою президента США Дональда Трампа.

      Росіяни не розуміють подій "Празької весни"

      Кореспондент El Mundo Хав'єр Колас наводить дані свіжого соцопитування, які вражають необізнаністю росіян щодо подій 21 серпня 1968 року. Так, сьогодні чверть громадян РФ вважать, що радянська влада обґрунтовано наказала покінчити з "Празькою весною" військовими засобами, і лише 13% респондентів називають ці дії помилкою.

      Сьогодні Чехія згадує, як Москва в останній раз повелася як суворий "старший брат". Побоюючись, що курс чеського лідера Дубчека на політичну відкритість стане небезпечним для політичного стримування радянського блоку, кілька країн Варшавського договору вторглися в Чехословаччину. Вони застосували "доктрину Брежнєва", яка наказувала не допускати, щоб будь-яка з республік соціалістичного блоку рухалася до позицій, здатних дестабілізувати інші сателіти СРСР, нагадує Колас.

      Це поняття обмеженого суверенітету – те ж саме, що послужило Росії для виправдання окупації Криму та вторгнення до східної України у 2014 році або ж для нещодавнього застереження на адресу Грузії щодо "небезпеки", яка загрожує їй в разі вступу до НАТО. Деякі країни можуть вирішувати, з ким укладати альянси, але є інші країни, які цього не можуть, 
      – наголошує журналіст.

      Те, що актуальне й досі

      Як зазначає Neue Zürcher Zeitung, жорстоке придушення демократичних та економічних реформ у маленькій країні наочно показало світу в 1968 році, що ті, хто стояв при владі в Москві та її державах-сателітах, нічого не боялися більше, ніж змін. Платою ж за 1968 рік став застій. Коли у 1980-ті Михайло Горбачов зважився на нову спробу реформ, розвалилася і зазнала краху вся система, пояснює швейцарська газета.

      За "повернення до Європи" держави-сателіти з Центральної та Східної Європи заплатили високу ціну. Хоча Чехія і Польща наразі належать до найбільш успішних країн з перехідною економікою, але поляризація, беззаконня і корупція, які виникли після змін, залишили після себе велику недовіру. Почуття неповноцінності та ворожості до могутніх "старих" держав ЄС підкріплює і скептичне ставлення до союзу загалом, йдеться у статті.

      Сьогодні союзниками прем'єр-міністра Чехії Андрея Бабіша є проросійськи налаштований президент Мілош Земан і Комуністична партія.

      Така розстановка сил у країні перешкоджає гідній пам'яті про трагедію 50-річної давнини: Комуністична партія потрапляє в заголовки чеських газет, намагаючись поставити під сумнів вину Росії в придушенні – і їй аплодують московські державні ЗМІ. Земан взагалі не хоче виступати з промовою щодо трагічної річниці, щоб не розлютити Путіна. Є небезпека, що літо 1968 року може стати геополітичною іграшкою – і це ще одна сумна ознака його актуальності, 
      – констатує видання.

      Читайте також: Річниця окупації Чехословаччини: у Чехії на заходи президент не прийшов, а прем'єра освистали

      Джерело: 24 Канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук