Сергій Хрипун швидко опинився в окупації після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В березні 2022 року він став цивільним заручником. Про це інформує 24 Канал.
Читайте також Як повернути вкрадених Росією дітей: політолог назвав можливі шляхи
Подробиці викрадення чоловіка
Юлія бачила свого батька до початку повномасштабної російської агресії. 22 лютого 2022 року він поїхав на роботу. Сергій Хрипун охороняв порожні зернові склади в Запорізькій області. Він працював у цивільному одязі та не мав зброї.
Російські загарбники майже одразу окупували населений пункт та облаштували табір на території складу. Сергій не мав змоги виїхати. Він періодично телефонував доньці, але не міг цього робити у присутності росіян. Також окупанти часто глушили зв'язок.
24 березня 2022 року він востаннє спілкувався з Юлею. Чоловік спочатку зателефонував їй о 7 ранку та повідомив, що росіяни виїхали. Він та двоє його колег залишилися на складі без документів. О 10:40 того ж дня він подзвонив та сказав, що приїхали два великі "КамАЗи".
Це були нові військові, як говорили селяни, можливо з Донецького напрямку. І після того він на зв'язок вже не вийшов,
– сказала Юлія.
Родина 2 дні намагалася йому зателефонувати. Після цього мама Сергія (бабуся Юлії) подзвонила начальнику господарства. Той сказав, що з 24 березня цих працівників немає на складі. Вони перевірили камери спостереження та побачили, що окупанти, які приїхали на цих вантажівках, завязали робітниками очі, вдягнули їм мішки на голови та кудись вивезли.
Росіяни катували цивільного заручника
Юлія заявила, що наприкінці березня батько написав листа, однак дійшов він лише наприкінці серпня.
Це була стандартна фраза, як писали всі: "Мене годують, є медицина", хоча ми знаємо, що це не так. Наприкінці він дописав фразу: "Будь ласка, мамо, дочекайся мене, я обов'язково повернуся",
– пояснила вона.
Донька цивільного заручника наголосила, що це була єдина звістка від нього. Інші дані їй довелося шукати самостійно та отримувати від свідків. Один з них прислав їй на роботу листа.
Я знаю, що мого тата катували, били струмом. Я знаю, що вони там повзали на ліктях, що тато зірвав голос, йому переламали ребра, перебили ноги. Але у відомостях написано, що стан здоров’я задовільний, бо так написала Росія,
– сказала Юлія.
Вона має інформацію лише до початку вересня 2022 року. За її словами, російські загарбники надали цивільному заручнику статус військовополоненого. Хоча він не вступав до лав ЗСУ або ТрО (навіть не встиг би цього зробити через швидку окупацію) і лише давно служив в армії. Росія та Червоний Хрест офіційно підтвердили, що Сергій у полоні. Він перебуває у заручниках вже півтора року. Росіяни могли його перевезти до тимчасово окупованого Сімферополя.
Інші свідчення цивільних заручників
- Микола Захожий перебував кілька місяців у полоні росіян. Його разом з іншими цивільними окупанти вивезли до Курської області та помістили у СІЗО. Російські загарбники били їх шокерами та дубинками, не давали нормально помитися, мало та погано годували й постійно принижували.
- Василя Хилюка загарбники на 10 днів зачинили у підвалі під час тимчасової окупації Київщини. Росіяни йому та іншим цивільним заручникам зав'язали руки й закрили очі. Його сина Дмитра Хилюка, який працює журналістом, окупанти викрали й вивезли у невідомому напрямку.
- Василь також розповів про катування інших цивільних заручників. За його словами, росіяни "б'ють по чорному, водять головою по землі, карають за все". Також окупанти не давали людям снідати та лежати.