У Росії порушили кримінальну справу проти Коханівського: реакція голови ОУН

18 липня 2019, 10:47
Читать новость на русском

Головне слідче управління Слідчого комітету Росії порушило кримінальну справу проти громадянина України лідера ОУН Миколи Коханівського. Українцеві закидають "публічні заклики до здійснення терористичної діяльності з використанням інформаційно-телекомунікаційної мережі Інтернет".

Російський слідчий комітет наразі розслідує справу нападу на "Росспівробітництво" (так званий Російський центр науки та культури), який стався у Києві 18 лютого 2018 року. На переконання Кремля, тоді учасники Організації українських націоналістів, яку очолює Коханівський, нібито "закидали камінням фасад будівлі "дипломатичної" установи, розбили вікна, двері, завдали великої матеріальної шкоди та порушили режим роботи центру". За цим фактом, у Росії порушили справу щодо нападу на осіб чи установи, які перебувають під міжнародним захистом.

Зверніть увагу! Журналісти з'ясували, як "Росспівробітництво" сприяє війні в Україні

Під час так званого розслідування цієї кримінальної справи російські слідчі начебто отримали беззаперечні докази того, що командир Організації українських націоналістів Микола Коханівський в лютому 2018 року поширив у мережі відеозвернення, в якому публічно закликав усіх охочих взяти участь заході, під час якого нібито і стався напад на "Росспівробітництво".

"Такі дії націоналісти роблять за повного потурання співробітників українських правоохоронних органів. У межах розслідування цієї справи у бік компетентних органів України прямували запити про правову допомогу для детального встановлення всіх обставин події, однак вони допомогу російському слідству не надали, і, попри очевидність самих фактів вчинення злочинів і популярність конкретних осіб, причетних до них, радикалів в Україні так і не притягнули до відповідальності. Це укотре свідчить про відсутність ефективного розслідування нападів на російські зарубіжні установи", – переконують у Слідчому комітеті Росії.

Крім того, вони звинуватили українську владу у покровительстві над "агресивно налаштованими українськими націоналістичними угрупованнями".

Як доказ СК оприлюднив відео. На кадрах видно, як Коханівський закликає всіх охочих прийти на захід з відзначення героїчних подій Революції Гідності, щоправда, на який саме, він у ролику вказує. Далі можна побачити як молодики трощать будівлю "Росспрівробітнитцва". Зауважимо, представники Кремля показово продемонстрували, що українські правоохоронці стояли осторонь тих подій і не втручалися.

"Докази" від Слідкому РФ щодо причетності Коханівського до нападу на "Росспівробітництво"

Що про справу проти нього каже Коханівський

За словами Коханівського, він сам особисто та його організація "Організація українських націоналістів" упродовж тривалого часу боряться проти агресії Кремля: деякі з представників ОУН роблять це на Сході України.

Також він оприлюднив дві версії, чому справу проти нього порушили саме зараз.

Перша – можливо, на Росії думають, що добровольчий рух ОУН йде на вибори та планують зробити антипіар? Якщо так, то москалі переплутали організації: ОУН є революційною організацію, і свій прихід до влади ми бачимо лише через Національно-визвольну Революцію. Друга версія – більш правдоподібна: напевно, Росія сподівається на свій реванш на наших виборах, на повернення до ВР покидьків Януковича та відновлення Митного союзу. Припускаю, реванш є тимчасово можливим, загрози арештів і видач добровольців та націоналістів існують, хоча, насправді, реванш почався вже давно,
– вважає лідер ОУН.

Також Коханівський запросив усіх охочих на "нову ревізію" російських банків, що ще досі працюють в Україні.

Що відомо про Миколу Коханівського? Його справжнє ім'я – Микола Діоба. У 2013 році він брав участь у поваленні пам’ятника Володимирові Леніну у Києві. Також під час Революції Гідності був сотником Першої Київської сотні ОУН (позивний "Буревій"). Після початку агресії Кремля проти України, пішов воювати на Донбас. Там він очолив добровольчий батальйон "ОУН", що у 2014 році перебував у складі полку Азов". Навесні 2015 року батальйон Коханівського розколовся на дві частини, і більшість воїнів приєдналася до 93-ї бригади ЗСУ.

Коханівського правоохоронці затримували кілька разів. Зокрема, у січні 2017 року його затримали під час акції у центрі Києва на підтримку торговельної блокади окупованого Донбасу, але потім відпустили. А вже у жовтні того ж року – через бійку з Русланом Качмалою із позивним "Рем": під час сутички лідер "ОУН" застосував травматичний пістолет. Крім того, проти нього поліція порушила низку справ через погроми будівель "Сбербанку Росії" та "Альфабанку".

Додамо, під час суду над Коханівським за справою Качмали поліція застосувала сльозогінний газ проти активістів, що прийшли його підтримати підтримати. Згодом, вони повернулися до зали суду та розтрощили меблі.

ЦІкаво! Навіжений батько: Як судили комбата ОУН Миколу Коханівського

До слова, це вже не вперше у Росії порушують кримінальні справи проти українських політиків чи посадовців. Раніше на гачок країни-агресора потрапляли, зокрема, очільник МВС Арсен Аваков і колишній міністр оборони Анатолій Гриценко, а щодо колишнього прем’єра Арсенія Яценюка росіяни взагалі поділи запит щодо оголошення у міжнародний розшук. Водночас СК РФ дуже часто порушує справи проти українських військових на Донбасі

Що відомо про акцію під "Росспівробітництвом" 18 лютого 2018 року

Все почалося з того, що близько сотні представників "Добровольчого руху ОУН" Миколи Коханівського вирушили з Майдану Незалежності у напрямку будівлі Російського центру культури та науки в Києві. Під час ходи вони вигукували "Смерть Росії". Також активісти розтрощили будівлі "Сбербанку" та "Альфа банку", а вже у будвлі "Росспівробітництва" ибили камінням вхідні двері та розбили вікна.

Детальніше про погром "Росспівробітництва" дивіться у сюжеті 24 каналу

Що сказали про це у тодішнього гаранта: У Порошенка дали оцінку нападам на "Росспівробітництво" у Києві

Акції під "Росспівробітництвом" відбувалися й раніше

У серпні 2016 року представники націоналістичної організації С14 розмалювали фасад будівлі "Російського центру" написами із закликом звільнити українських бранців Кремля.


Перша відома акція під "Росспівробітництвом"

Вже у квітні 2017-го активісти "Національного корпусу" заблокували будівлю "Росспівробітництва". Також вони обклеїли вивіску центру стікерами з назвою своєї організації. Як пояснили представники "Нацкорпусу", вони мали намір зірвати так званий "тотальний диктант", оскільки це один із шляхів легалізації фейкових "ДНР" і "ЛНР".


Як активісти блокували "Росспівробітництво" у Києві

Третя гучна акція під стінами "Російського культурного центру" пройшла 17 лютого 2018 року. Тоді представники націоналістичних організацій спалили російський прапор. Також вони принесли з собою атрибутику російського центру з фотографіями людей, що воюють на боці бойвиків на Донбасі. Опісля активісти зуміли навіть зайти всередину будівлі – там вони на стінах залишили написи "Смерть Росії", "Геть ФСБ", "Чемодан, вокзал, Росія".

Що говорять у Кремлі: Росія відреагувала на черговий напад на будівлю "Росспівробітництва" у Києві

Що таке "Росспівробітництво"? Це російське федеральне агентство у справах Співдружності Незалежних Держав і росіян, які проживають за кордоном. Його було створено у вересні 2008 року. Підпорядковується структура МЗС РФ. Представники Кремля переконують, що центр нібито сприяє поширенню за кордоном об'єктивного уявлення про сучасну Росію та займаються підтримкою російської мови, зокрема веде активну роботу з просування російських освітніх послуг.

Наразі "Росспівробітництво" працює у 81 країні світу у вигляді 98 представництв: 74 російських "Центри науки та культури" – у 62 країнах, 24 представника "Агентства" у складі посольств – у 22 країнах. Пріоритетним напрямком діяльності "Росспівробітництва" є держави-учасниці Співдружності Незалежних Держав, де в кожній країні діють так звані "Центри науки та культури".