На підставі чого у РПЦ заявляють, що Сербія не підтримує ПЦУ
Начебто, у документі, який СПЦ надіслала усім церквам православного обряду, патріарха Варфоломія назвали "агресором на територію Російської православної церкви" через його рішення про надання Томосу про автокефалію для української православної церкви. Про це повідомило сербське видання "Политика".
Читайте також: Скільки парафій Московського патріархату перейшли до Православної церкви України
Собор ПЦУ, де обрали Епіфанія керівником, назвали схизматичним (розкольницьким). До того ж наголосили, що Київ у духовному сенсі повинен бути під юрисдикцією Московського патріархату, як це було з 1686 року. На завершення ПЦУ назвали "штучною конфедерацію розкольницьких структур, які й між собою не можуть домовитися".
Звісно, сербському духівництву "рекомендували утриматися" від канонічного спілкування і з "паном Епіфанієм", і з усіма, хто йому "служитиме".
Яка насправді позиція Сербської православної церкви
Зауважимо, що це "послання СПЦ" опублікували на офіційному сайті Московського патріархату, переклали російською, грецькою та англійською мовами. Однак – не сербською. І немає його на сербських сайтах. Зокрема, немає такого "послання" на офіційному сайті СПЦ.
Навпаки, сербський патріарх Іриней заявив, що не відповідає на запитання щодо "українського питання". Щонайменше до тих пір, поки не будуть розглянуті погляди інших православних церков. А, можливо, навіть поки не скличуть Всеправославний Собор.
Нагадаємо, митрополит Епіфаній ще у січні 2019 року говорив: "Думаю, з Сербською та Антіохійською церквами ми знайдемо порозуміння, потрібно лише трохи часу".
У 2017 році глави помісних православних церков збиралися навколо Путіна, у 2019 році вони вже не так єдині
Коротко про позицію інших православних церков
Румунська православна церква притримується приблизно такої ж позиції, що й Сербська. У Румунії говорять лише про те, що "збираються" визначити свою точку зору.
Албанська православна церква заявляє, що "єдність православної церкви треба зберегти" (а це – вкрай обережна риторика, яка свідчить про невизначеність позиції).
Синод Кіпрської православної церкви вважає, що після здобуття державної незалежності кожна нація має право звернутися за автокефалією.
Грецька церква теж поки офіційно нічого не висловлювали – зокрема, на Синоді 6 березня ієрархи не дійшли згоди чи хоч якогось висновку.
Єрусалимський патріархат офіційно про Україну не говорить, але практично у всіх питаннях підтримує Константинополь. Тож навряд чи можна сумніватися, що Єрусалим виступить проти ПЦУ.
Антіохійська церква (Близький Схід) стала на бік Росії. Навряд чи у неї були варіанти – її центр розташований на території Сирії, яку фактично контролює Росія.
Грузинська православна церква, очікувалося, підтримає ПЦУ. Проте вона досі не висловила свою позицію – ймовірно, через тиск Росії.
А от Болгарська – майже розкололася через Україну: патріарх підтримав автокефалію ПЦУ, але багато впливових ієрархів явно налаштовані проросійськи.
Польська православна церква з центром у Варшаві засудила Об'єднавчий собор в Україні.
Чеська і Словацька ПЦУ не засудили, але заборонили своїм священикам проводити спільні служіння з представниками Православної церкви України. При цьому там закликають до "всеправославного рішення" й порозуміння.
Православну церкву в США не визнає Константинополь, тож і вони не визнають рішення Вселенського патріархату.