Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок в ефірі 24 Каналу розповів, що участь українського президента Володимира Зеленського у північноатлантичних самітах – питання завжди неоднозначне. Очікувати іншого підходу – складно.
Дивіться також Зеленський прокоментував заяву Трампа про необхідність прямих переговорів США та Росії
Чи є вихід з цієї ситуації
Навіть під час останнього саміту "Великої двадцятки" Україну не дуже хотіли бачити.
Треба розуміти: одного лише нашого бажання бути на саміті – замало. Багато лідерів країн НАТО використовують тему України у власних політичних цілях. Вони, звісно, заявляють про підтримку, але не завжди в такому обсязі, якого ми очікуємо,
– сказав Валерій Клочок.
Він додав, що показовим є нещодавнє інтерв'ю Еммануеля Макрона одному з французьких телеканалів. Макрон заявив, що Франція продовжить підтримувати Україну й навіть розглядає можливість відправки військових. Водночас визнає: невідомо, у якій кількості й у якому форматі це буде. Він також сказав, що ресурси вичерпано, виробництво зброї збільшили втричі, але все, що вдається виготовити, передають Україні.
Клочок зазначив, що щире бажання України вступити до НАТО не може бути реалізоване без рішення самого Альянсу. На сьогодні немає жодних передумов для того, щоб НАТО ухвалило рішення про наше членство. Поки триває війна – Україна до Альянсу не вступить.
Навіть часткове членство України в НАТО Росія може сприйняти як початок війни Альянсу проти неї. Це стане приводом для подальшої ескалації,
– пояснив Клочок.
Він також згадав про нещодавно оприлюднений звіт Пентагону. У ньому йдеться, що війна Росії проти України, конфлікти на Близькому Сході та інші глобальні загрози наближають пряме зіткнення США з такими країнами, як Росія, Китай, Іран і Північна Корея. Це держави, які можуть вступити у війну – хоча офіційно всі вони виступають проти її поширення.
Те саме сказав і Макрон: "Ми не хочемо допустити Третьої світової війни". І це не лише позиція Росії – Китай її підтримує. Їхня спільна позиція була озвучена під час візиту Сі Цзіньпіна до Москви, а також ще у 2022 році, коли в Пекіні Путін і Сі підписали спільну заяву,
– додав Клочок.
Він підкреслив, що Україна наразі не отримає однозначної підтримки членства в НАТО або навіть участі в самітах. Дональд Трамп чітко заявив: "України в НАТО не буде", а Джо Байден, навпаки, уникав прямої відповіді. Свою позицію вже відкрито висловили Німеччина, Люксембург, Угорщина, США та ще кілька країн.
"Нам потрібно шукати інші безпекові об'єднання. Наприклад, нещодавно в Лондоні відбувся неформальний саміт міністрів закордонних справ країн НАТО. Паралельно проходило засідання Об'єднаних експедиційних сил Великої Британії – оборонного альянсу, створеного ще у 2015 році. Це платформа, яка об’єднує країни Північної Європи для спільного стримування агресії. Україна має долучатися до таких ініціатив – тема НАТО зараз дуже складна", – зазначив Клочок.
На його думку, можливості НАТО оперативно реагувати на загрози – часто переоцінені. Є все більше повідомлень про те, що Росія може перевірити Альянс на міцність – провокаціями. Її військово-промисловий комплекс стрімко зростає, і вже за кілька років Росія може бути готова до великої війни проти НАТО. Навіть якщо в Росії зміниться влада, це не означає, що ризики зникнуть. Тож говорити про швидке приєднання України до НАТО – наразі передчасно.