Його назва – "Кримська платформа: Рух вперед". А провів його 2 грудня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Нагадаємо, у листопаді Працює 24 на 7, – Верещук запевнила, що робота Кримської платформи не зупинилась

Україна представила в ОБСЄ подальші кроки у межах Кримської платформи

Дмитро Кулеба в ОБСЄ представив елементи довгострокової програми роботи Кримської платформи, зокрема й спільних дій країн-учасниць. Мовилося про 5 пріоритетних напрямів, а саме:

  • Розробка сучасної політики невизнання спроби анексії.
  • Посилення ефективності санкцій.
  • Налагодження швидкої та скоординованої міжнародної реакції для захисту прав людини, захисту української та кримськотатарської ідентичності, культурної спадщини у Криму.
  • Дослідження економічних збитків від окупації та моніторинг стану довкілля.
  • Розвиток експертної дипломатії та співпраці МЗС з Експертною мережею Кримської платформи.

Установчий саміт Кримської платформи у Києві був історичною подією. Нині ми активно розвиваємо його успіх та перетворюємо Кримську платформу на постійний та впливовий формат,
– наголосив Кулеба.

Кримська платформа
Учасники заходу "Кримська платформа: Рух вперед" у Стокгольмі / Фото МЗС України

Зауважимо, співорганізаторами заходу "Кримська платформа: Рух вперед" під час 28 Міністерського засідання глав дипломатичних відомств ОБСЄ разом з Україною були чимало країн: Албанія, Болгарія, Канада, Хорватія, Чехія, Данія, Естонія, Франція, Грузія, Німеччина, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Чорногорія, Нідерланди, Норвегія, Словаччина, Швейцарія, Румунія, Туреччина, Велика Британія та Сполучені Штати Америки.

Що таке Кримська платформа

Установчий саміт Кримської платформи відбувся у Києві 23 серпня 2021 року. На заході були делегації різного рівня з 46 країн.

Кримська платформа працюватиме для невизнання будь-якої зміни міжнародно-правового статусу Криму, посилення санкцій проти Росії, боротьби з наслідками окупації українського півострова Росією, а також і задля захисту прав кримських татар.

Також у Стокгольмі: