Україна презентувала в ОБСЄ наступні кроки в рамках Кримської платформи
Джерело:
МЗС УкраїниУ Стокгольмі триває 28 Міністерське засідання глав дипломатичних відомств країн ОБСЄ. На його полях провели й окремий захід щодо Кримської платформи.
Його назва – "Кримська платформа: Рух вперед". А провів його 2 грудня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Нагадаємо, у листопаді Працює 24 на 7, – Верещук запевнила, що робота Кримської платформи не зупинилась
Україна представила в ОБСЄ подальші кроки у межах Кримської платформи
Дмитро Кулеба в ОБСЄ представив елементи довгострокової програми роботи Кримської платформи, зокрема й спільних дій країн-учасниць. Мовилося про 5 пріоритетних напрямів, а саме:
- Розробка сучасної політики невизнання спроби анексії.
- Посилення ефективності санкцій.
- Налагодження швидкої та скоординованої міжнародної реакції для захисту прав людини, захисту української та кримськотатарської ідентичності, культурної спадщини у Криму.
- Дослідження економічних збитків від окупації та моніторинг стану довкілля.
- Розвиток експертної дипломатії та співпраці МЗС з Експертною мережею Кримської платформи.
Установчий саміт Кримської платформи у Києві був історичною подією. Нині ми активно розвиваємо його успіх та перетворюємо Кримську платформу на постійний та впливовий формат,
– наголосив Кулеба.
Учасники заходу "Кримська платформа: Рух вперед" у Стокгольмі / Фото МЗС України
Зауважимо, співорганізаторами заходу "Кримська платформа: Рух вперед" під час 28 Міністерського засідання глав дипломатичних відомств ОБСЄ разом з Україною були чимало країн: Албанія, Болгарія, Канада, Хорватія, Чехія, Данія, Естонія, Франція, Грузія, Німеччина, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Чорногорія, Нідерланди, Норвегія, Словаччина, Швейцарія, Румунія, Туреччина, Велика Британія та Сполучені Штати Америки.
Що таке Кримська платформа
Установчий саміт Кримської платформи відбувся у Києві 23 серпня 2021 року. На заході були делегації різного рівня з 46 країн.Кримська платформа працюватиме для невизнання будь-якої зміни міжнародно-правового статусу Криму, посилення санкцій проти Росії, боротьби з наслідками окупації українського півострова Росією, а також і задля захисту прав кримських татар.
Також у Стокгольмі:
- 36 країн ОБСЄ підтримали рішення про моніторинг кордону між Україною та Росією.
- А Кулеба і Блінкен "поставили на місце" Лаврова у присутності всіх міністрів ОБСЄ.