Чому Росія "злякалася" українського "Донбасу"
Михайле, я хотів би почати з інциденту, який трапився минулого тижня й викликав багато запитань. Мова про український військовий корабель "Донбас", який 10 грудня нібито "прямував до Керченської протоки", як про це писали російські медіа. Росіяни про це так розповідали у ЗМІ, ніби наш корабель готується почати Третю світову війну. Що це взагалі було?
Це було класичне розгортання інформаційно-психологічної операції збройних сил Росії для дискредитації України. Також це була своєрідна спроба зриву переговорів Байдена з Зеленським по відеозв'язку.
Читайте також Чого варті російські провокації в Керченській протоці
Поясню контекст. Український корабель "Донбас", який практично не має військового озброєння, вийшов на звичайні рейдові випробування в територіальних водах України і нейтральних водах. І тут починається розгортання інформаційної операції з боку Росії, що "Донбас" не відповідає на запити ФСБ Росії і т.д.
Павло Казарін, ведучий програми "Подвійні стандарти" на Радіо НВ
Чому ФСБ? У Росії система державної прикордонної служби ніяк не змінилася з радянських часів. Раніше прикордонники були в системі КДБ СРСР, а тепер вони в системі ФСБ РФ. Тобто те саме.
У мене теж цікаве запитання: "А чому наші військові мають відповідати на якісь запити ФСБ РФ?" І тут росіяни розгортають інформаційну операцію, що "Донбас" іде саме під Керченську протоку й міст, нічого не відповідає, і загалом це ледве не корабель-камікадзе.
Після цього вони пишуть, що "Донбас" перебуває в 10 морських милях від Керченської протоки. І російські військові вже приводять свої кораблі в бойову готовність, планують використати авіацію, підіймають авіацію. Щобільше, вони заборонили прохід цивільним суднам через Керченську протоку.
Кампанія російської пропаганди масштабно розгорнулася в медіа. Про це писали і багато телеграм-каналів, якісь напівофіційні джерела тощо.
Для чого? Створити таку собі "інформаційну провокацію з боку України". І другий момент – що моряки на самому "Донбасі" були не в курсі, що відбувається. Оскільки вони вийшли в Азовське море на "ходові" випробування і звичайний рейд. Були в територіальних водах України за 30 морських миль від Керченської протоки, спокійно зробили свої завдання і повернулися.
До теми Пік істерії московитів: російська пропаганда добралась до розмови з Байденом
Українським морякам не було відомо, що вони нібито "прямують у Керченську протоку" й що проти них уже підняли увесь російський флот. При цьому Росія офіційно повідомляє, що вони готові застосувати бойову авіацію проти "Донбасу". Це було близько 22 години. А близько 21:40 наш корабель був уже біля Маріуполя. Тобто ця провокація проти України – маніпуляція й суцільна нісенітниця.
Михайло Макарук, речник Informnapalm
Російська пропаганда – потужна сила
Метою цієї інформаційної спецоперації, можливо, було зірвати перемовини Зеленського з Байденом, показати Україну як державу, яка готується до якоїсь військової агресії. І російський пропагандистський інструментарій спрацював дуже добре. Тому звідси запитання: як узагалі працює російська пропаганда, які в неї є канали, і хто саме цю пропаганду розповсюджує?
У російської пропаганди цілі кластери і сфери застосування, на неї виділяються колосальні бюджети. Відповідно до підрахунків нашої команди, це понад 4,5 мільярда доларів на рік. Просто уявіть собі суму! Це, напевно, більше, ніж бюджет України на закупівлі нової зброї й техніки для армії.
У Росії є кілька категорій каналів розповсюдження пропаганди, кожен із яких має своє призначення. Одна з цих категорій – суто новинні радіо- чи телеканали. Туди входить, наприклад, велике інформагентство "Росія сьогодні".
До теми За день до старту Youtube заблокував ще один канал російських пропагандистів з Russia Today
Цікава штука: як тільки окупували Крим, ніби нізвідки з’явився телеканал "Луганськ 1", який має схоже брендування з телеканалом "Росія". Телеканали "Росія 1", "Росія 2", "Росія 3" тощо – це одна компанія, підпорядкована російській владі.
Ще одна компанія – "Газпром-медіа". До речі, цей холдинг фінансує такий "незалежний" та "опозиційний" телеканал "Дождь".
Те саме – Sputnik TV (російська медіакомпанія, представлена за кордоном). Як і Russia Today, вони активно транслюються по всьому світу і працюють у сфері пропаганди. Мета цих "медіа" – висвітлення Росії в позитивному річищі.
Ось ви, Павле, активно подорожуєте. Коли ви приїжджаєте в Туреччину, на Шрі-Ланку тощо, вмикаєте телевізор, і всюди є канали "Росія 1", "НТВ+", "НТВ Мир", Sputnik чи Russia Today.
Зверніть увагу на кількість мовних редакцій у цих телеканалів. Вони працюють у Латинській і Південній Америці, Азії, Європі. У них на кожну європейську країну є окремі редакції. Це професійні пропагандисти, і вони доволі потужні.
До теми Росія хоче довести цивілізованому світу, що вона – СРСР
Що натомість має Україна, і що вона може протиставити цьому? Давайте реально – нічого. У нас є Центр міжнародної протидії пропаганді, але мало хто чув щось про його діяльність, окрім деяких журналістів.
Ось іще промовистий кейс. Існує український телеканал "Дом", який мав бути інформаційним майданчиком для окупованих українських територій, але став ресурсом для реклами Офісу президента і його команди.
Експерт проаналізував пропагандистські медіа / Фото фейсбук Михайла Макарука
Чим відповідає Україна
Хочу додати, що телеканал "Дом" нещодавно отримав ліцензію для мовлення на підконтрольних територіях у різних регіонах України. Офіс президента пояснює це тим, що віднині телеканал ніби буде мовити для внутрішньо переміщених осіб. Проте, на думку багатьох, Офіс президента намагається перетворити телеканал "Дом" на власний інформаційний ресурс напередодні парламентських і президентських виборів. Михайле, скажіть, що ще не так із нашою контрпропагандою?
Будь-який професійний іноземний журналіст із запитом про ситуацію в Україні відкриє офіційний сайт Міністерства оборони, Міністерства з тимчасово окупованих територій тощо. А як часто ці офіційні ресурси публікують актуальну й об’єктивну інформацію вчасно та іноземними мовами? Це величезна проблема.
На Informnapalm ми якось публікували статтю "30 днів тиші". Улітку 2020 р. 30 днів "мовчала" англійська версія сайту Міністерства оборони України! Тому будь-який журналіст, не знайшовши актуальну інформацію та офіційну позицію влади на державному сайті, піде шукати далі й потрапить на російські пропагандистські помийки. А потім ми хапаємося за голову, бо у Франції розповсюджують фейк і так далі.
Читайте також Ми не програємо Скабєєвій і Соловйову, – заступниця міністра оборони
Звичайно, є надія, що пан Резніков змінить цю систему. Але я не вірю, що Міністерство тимчасово окупованих територій робитиме щось нове й прогресивне.
Якщо говорити чесно, Україна поки зазнає поразки на інформаційному фронті для західної аудиторії ці роки війни. Тому, коли ви приїжджаєте в Німеччину чи Францію, люди там дуже дивуються, що Україна – це незалежна держава, а не частина Росії, що вона в Європі, що в нас війна. Чому? Бо російські медіа, які отримують колосальні гроші, уже все зробили.
Вони втовкмачили в голову європейцям, що це внутрішній конфлікт України. А ми потім дивуємося, чому нам не хочуть допомагати офіційно і відкрито.
"Ми не маємо ніякого захисту"
Ви сказали, що Росія виділяє на пропаганду мільярди доларів. В України нема таких можливостей. Що ми можемо протиставити російській пропаганді з наявними ресурсами? І як має бути влаштована державна контрпропаганда?
Державна політика у сфері такого інформування функціонує погано. Тому контрпропаганда має працювати на основі ініціатив, які дають результат. Проте в Україні нема державних грантів для розвитку волонтерських незалежних структур, таких як Informnapalm, "Миротворець", StopFake, VoxCheck, YouControl.
Ще одна річ, якої критично бракує, – це безпека. Ми з командою стільки погроз за останні два роки отримали з боку офіційних чиновників! І це звична й абсурдна річ у нашій країні. Спільнота Informnapalm, наприклад, із погляду безпеки навіть не має в Україні серверів. Щобільше, задля безпеки певні друковані матеріали, які ми отримали з окупованих українських територій та Росії, не зберігаються на території України також.
Розслідувачам бракує відчуття безпеки / Фото – фейсбук Михайла Макарука
Ми не маємо ніякого захисту. Доволі часто виникає проблема, що ми не знаємо, куди звернутися по захист і підтримку. Тому всі такі проєкти намагаються шукати гранти за кордоном.
Якої підтримки від української держави потребує спільнота Informnapalm та подібні незалежні проєкти, які борються з корупцією, фейками та пропагандою?
По-перше, не намагатися підпорядкувати нашу організацію владі та не присвоювати собі наші досягнення (таких спроб і випадків чимало). Часто потрібне оперативне підтвердження інформації, можливості для взаємодії з послами, захист нашої діяльності й команди проєкту.
Також цим незалежним волонтерським ініціативам необхідні гранти для розвитку.
Ми в такій ситуації, що потрібно робити цілий комплекс заходів за умов мінімального бюджету, але колосальної віддачі.
Інтерв'ю із заступницею міністра оборони Маляр: дивіться відео