Знову постає запитання: "Чи можливо покращити демографічну ситуацію?". Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
До теми Ті часи залишилися у минулому: на скільки скоротилося населення України за останні роки
Відразу ж зауважу, що точних статистичних даних за жодним демографічним процесом немає. Статистична інформація, що з'являється у відкритому доступі має швидше орієнтовний характер, що дозволяє говорити про існування чи виникнення певних тенденцій.
Що в Україні відбувається з народжуваністю?
Попри те, що кількість народжених є меншою порівняно з аналогічним періодом попереднього року, все ж таки є обнадійливий факт: зменшення не перевищує 1%. Адже у 1-й половині 2024 року кількість народжених (а точніше зареєстрованих актів про народження) була на 6% меншою ніж у аналогічний період 2023 року, яка, своєю чергою, була майже на 11% меншою ніж у 1 півріччі 2022 року.
Це доволі позитивна тенденція, але вона здебільшого нагадує "соломинку", за яку намагаємося вхопитися, усвідомлюючи, що хоча й темпи зниження народжуваності сповільнюються, вектор перебігу процесу не змінюється.
Ми завжди наполягаємо на обережності порівнянь поточної ситуації з періодом до повномасштабного вторгнення. Фактично ми маємо різні території країни (інформація відображає ситуацію лише на підконтрольній українській владі території), різне населення як за чисельністю, так й за статевовіковою структурою (пам'ятаємо про масштабний виїзд наших громадян за кордон у 2022 році, переважна більшість яких була у дітородному віці), дуже різні умови проживання, вимушене роз'єднання сімей й інші фактори.
Однак зменшення на 6% або 11% не дають відчуття масштабів демографічної кризи в Україні. Інша справа, коли порівняти з більш віддаленим часом. Тоді виявляється, що кількість дітей, народжених лише за першу половину 2016 року (тобто вже без врахування Криму й певної частини окупованої території), перевищує кількість народжених за увесь 2024 рік й більше ніж вдвічі перевищує кількість народжених у 1 півріччі 2025 року.
На скільки зросла смертність населення?
Щодо повноти охоплення статистичною інформацією кількості народжених сумнівів виникає значно менше, ніж стосовно кількості померлих. Міністерство юстиції надає інформацію щодо виданих свідоцтв про смерть, тобто це підтверджені випадки. Втім, кількість померлих може бути більшою (згадаємо хоча б про зниклих безвісти, загиблих під час активних бойових дій), а демографічна ситуація може виявитися ще складнішою, ніж уявляється зараз.
Фактом є те, що навіть за цієї інформації кількість смертей майже втричі перевищує кількість народжених. Втрати населення лише внаслідок природного убутку (міграційні процеси поки залишаємо поза увагою) у 2024 році становили 318,4 тисячі осіб. Це фактично втрата міста на кшталт обласного центру.
За першу половину 2025 року лише через перевищення кількості смертей над кількістю народжених, зниження чисельності населення дорівнює втратам трьох таких міст як Звягель (колишній Новоград-Волинський, де народився Валерій Залужний).
Втім, аналіз смертності завжди має охоплювати структурні характеристики, щонайменше розподіл за віковими групами. Адже, навіть усвідомлюючи безперечну цінність життя кожної людини незалежно від її віку, розуміємо, що ніхто не може жити вічно. У країнах з великою часткою населення старших вікових груп зазвичай кількість смертей є більшою.
Нагадаю, ще до повномасштабного вторгнення Україна входила до 30 країн з найстарішим населенням. Хоча порівняно з багатьма європейськими країнами частка населення, старшого 60 років, була не дуже високою.
Найімовірніше, масштабний виїзд за кордон населення молодого й середнього віку, а також зниження народжуваності, зумовили подальше зростання частки людей поважного віку, можливо навіть прискоривши цей процес.
Під час повномасштабної війни не оприлюднюють статистичні дані щодо померлих за статтю і віковими групами, але є ймовірність того, що надсмертність чоловіків працездатного віку, яка завжди була серед ключових демографічних характеристик України, залишається високою.
Яка ситуація з міграцією?
За даними Державної прикордонної служби за перше півріччя 2025 року, 7,2 мільйона громадян виїхали з України, водночас повернулись 6,9 мільйона. Попри від'ємне міграційне сальдо у першому півріччі, є певні позитивні моменти. Зокрема, зменшення кількості тих, хто виїхав й не повернувся: якщо у першому півріччі 2024 року різниця між вибулими і прибулими становила понад 400 тисяч осіб, то за аналогічний період 2025 року ця різниця була близько 250 тисяч осіб.
Розмова про міграцію завжди зводиться до намірів з'ясувати, яка частка тих, хто був вимушений виїхати, повернеться в Україну. Адже виїжджали переважно жінки репродуктивного віку з дітьми, а тому є ризик що возз'єднання сімей відбуватиметься не в Україні, а в країнах перебування, які поступово, у міру подовження тривалості війни, з тимчасових перетворюються на постійні.
З кожним новим соціологічним опитуванням зменшується частка респондентів, які впевнено повідомляють про намір повернутися в Україну.
Та одна справа говорити про перспективу ("колись", "у майбутньому"), а інша – ухвалювати рішення за конкретних обставин. Яким би щирим не було прагнення повернутися в Україну, конкретні обставини конкретної сім'ї можуть створити противагу цим прагненням. Однією з таких обставин є зруйноване житло і чітке усвідомлення труднощів, з якими зіштовхуватимуться сім'ї при розв'язанні цієї проблеми в Україні.
Читайте також ЄС встановив демографічний рекорд: населення перевалило за 450 мільйонів – цифри стрімко ростуть
Чи можливо покращити демографічну ситуацію зараз?
Дотримуюсь думки, що покращити демографічну ситуацію неможливо. Однак вже зараз, не очікуючи на закінчення війни, треба докладати зусиль (на всіх рівнях державного управління) й робити все можливе, щоб демографічна ситуація принаймні не погіршувалась. А ризик погіршення – величезний! З кожною "сходинкою вниз" демографічного розвитку, буде значно важче повертатися до нормалізації ситуації.
Вкотре наголошу на необхідності різнопланової державної підтримки сімей, які попри труднощі воєнного періоду наважуються на народження дітей. Варто визнати, що певні кроки держава вже здійснює, але наразі ми можемо бачити як довго й важко приймаються окремі рішення, наприклад, щодо збільшення виплат у зв'язку з народженням дитини. Мовиться навіть не про підвищення їх розміру вдвічі чи втричі, а лише зростання з 41280 гривень до 50000 гривень.
Не буде новиною й необхідність посилення відповідального ставлення кожної людини до власної безпеки й здоров'я. Зокрема, не нехтувати повітряними тривогами й спускатися в укриття. До психологічної напруженості та стресу, пов'язаних з небезпекою, додається напружений ритм і стреси на роботі (навіть на тих підприємствах і установах, де цього можна легко уникнути).
У вересні 2024 року прийняли "Стратегію демографічного розвитку України на період до 2040 року". Минув майже рік, але чи достатньо було зроблено за цей рік, щоб демографічна ситуація принаймні не погіршувалася?