Українці впевнено обирають незалежність

За 25 років з дня проголошення незалежності Україна пройшла непростий шлях. Українці пережили розпад СРСР і відчули всі негативні наслідки руйнації радянської імперії. Та це не зупинило їх, і вони вперто продовжували розбудовувати свою державу. Україна ухвалила свою Конституцію, всі необхідні державні атрибути. В 1996 році з’явилася українська національна валюта – гривня. Поступово, завдяки своїм успіхам у різних сферах життя, на міжнародній арені Україна ставала більш пізнаваною.

Українці двічі за цей період виходили з масовими акціями протесту проти чинної влади. Помаранчева революція і Революція гідності стали дійсно переламними моментами в історії держави. Сформувалися активне громадянське суспільство та українська політична нація.


В 1996 році парламент ухвалив Конституцію, а восени з’явилася гривня

Було чимало поразок. Найголовніша з них, на думку експертів, втрата частини територій і війна на Донбасі, причиною якої стала російська агресія, а також слабка обороноздатність України і слабкість державних інститутів. Крім того, більшість українців, як і 25 років тому, живуть у бідності і не мають відчуття позитивних змін.

Те, що держава відбулася, свідчать результати опитування, проведене Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва разом з Київським міжнародним інститутом соціології. Зокрема, на питання, якби референдум за незалежність України відбувався у серпні 2016 року, за акт про незалежність проголосували б 87% серед тих, хто взяв би у ньому участь. Отже, попри всі негаразди, українці бажають і далі жити в незалежній державі. Хоча більшість громадян не вважає Україну справді незалежною державою. В справжній незалежності своєї країни переконані 38%, протилежну думку поділяють 49%.

На думку більшості українських громадян, за 25 років успішними були перетворення лише у трьох сферах: формуванні української нації, забезпеченні рівноправності чоловіків і жінок та забезпеченні рівноправності національних меншин.

Читайте також: Скільки українців пишаються своїм громадянством

Провальними виявилися перетворення у формуванні системи справедливого судочинства, боротьбі з корупцією, забезпеченні соціальної справедливості, економічному розвитку, охороні здоров’я, боротьбі зі злочинністю.

При цьому майже половина серед опитаних вважає, що Україна здатна подолати існуючі проблеми та труднощі, хоч і у віддаленій перспективі.

Україна виконала всі головні завдання, а українці подорослішали

В тому, що Україна відбулася як незалежна держава, не виникає сумнівів навіть у її ворогів, переконана директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.

Україні таки вдалося побудувати державу. І це головний плюс. Адже 25 років тому Україні доводилося виконувати три задачі: побудова інститутів держави, ринкової економіки і демократії,
– зазначає соціолог.

Всі ці завдання, хоча із певними зауваженнями, Україна виконала, вважає експерт. При цьому каменем на шляху розвитку держави, за словами Бекешкіної, є високий рівень корупції. Не подолавши цю проблему, рухатися вперед буде вкрай складно.

Водночас, на думку голови правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, основна проблема нашої держави зовсім не в корупції. Це втрата частини території, що відбулося внаслідок слабкості обороноздатності України та її окремих державних інститутів.


Війна і втрата частини територій – найболючіші для держави

Є ще одна суттєва проблема. З точки зору настроїв, самовідчуття більшості українців, проблема в тому, що абсолютна більшість населення не має гідного рівня життя, прогресу щодо підвищення соціальних стандартів,
– наголосив Фесенко.

Читайте також: 2013 – рік, коли українці зробили вирішальний вибір

Але, зауважує політолог, головне досягнення України в тому, що за останні два роки драматичних випробувань і проблем вдалося зберегти незалежність, суверенітет і більшу частину території. Всі інші досягнення мають відносний характер, хоча їх чимало. При цьому він зауважує, що Україна, на відміну від більшості пострадянських держав, розвивається як конкурентна демократія. Одне з досягнень, за його словами, яке недооцінюють, і тут ми даємо фору багатьом пострадянським країнам, – активне і впливове громадянське суспільство.


Більшість українців проживають у бідності

Традиційний комплекс меншовартості, високий ступінь сприйняття маніпуляцій, ілюзії стосовно україноцентричності світу – ці проблеми лишаються на порядку денному,
– переконаний директор Центру суспільних відносин Євген Магда.

Втім, вважає він, Україна сьогодні проводить реформи, про які кілька років тому навіть не було мови. Наша держава стоїть перед простим вибором: вона повинна змінитися, щоб вистояти, інакше їй важко буде зберегти себе у переповненому викликами світі.

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович вважає, що й досі для українців залишається головною проблемою те, що ми не зовсім вміємо користатися наслідками своєї перемоги. Українці, зазначає він, завжди себе дуже добре проявляли в боротьбі з будь-яким злочинним режимом, але не завжди вміли скористатися перемогою.

Так було, на жаль, в 1991 році, коли після проголошення незалежності не скористалися можливістю максимально взяти в свої руки державний апарат. Так було після Помаранчевої революції. Так частково є і досі, хоча вже значно більше людей готові брати на себе відповідальність за майбутнє своєї держави,
– підкреслює В'ятрович.

На його думку, за 25 років українці стали набагато дорослішими, але головним викликом для нас є вміння брати на себе відповідальність, не перекладати її на якогось месію і не чекати вождя.

Так, наш шлях всі ці роки був інколи повільним, подекуди інертним і безініціативним. Але Україна, долаючи величезні перешкоди, часом ціною страшних втрат, не зупинилася. Нам ще треба багато, чому навитися, і чимало зробити. Та українці зробили свій остаточний вибір на користь незалежної суверенної держави, довівши, що готові її захищати будь-що.

Які досягнення і проблеми Української держави? Думки експертів

Ірина Бекешкіна, директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Україні вдалося побудувати державу, але на її шляху лежить великий камінь. Якщо його не прибрати, то буде складно рухатися вперед. Нам таки вдалося побудувати державу. І це головний плюс. Адже 25 років тому Україні доводилося виконувати три задачі: побудова інститутів держави, ринкової економіки і демократії.

Всі ці завдання Україна виконала по-різному. Так, вдалося побудувати державність, і існування України не викликає сумнівів навіть у її ворогів. Що стосується розвитку ринкової економіки і демократії, то там є проблеми.

Побудова ринкової економіки – болісний процес. Крім того, не було ніякого досвіду. Результати неоднозначні – ми побудували ринкову економіку, але вона олігархічно-монополістична. Це виклик. І економіка повинна бути перебудована, тому що тоді Україна не зможе рухатися далі.

Перехід до демократичних процедур і стандартів у країні, де була раніше одна правляча партія, одна ідеологія марксизму-ленінізму і будь-які сумніви в правильності рішень партії і її ідеології вважалися криміналом, також відбувався непросто.

Нинішній режим класифікується, як гібридний. З одного боку, він поєднує демократичні складові – справді вільні змагальні вибори, наявність багатьох партій, в тому числі й опозиційних. Це наявність сильної опозиції, свободи слова, принаймні, плюралізму тощо. З іншого боку, коли ми питаємо громадян – чи відчувають вони свою спроможність впливати на владу – більшість відповідає, що ні.

Очевидно, що стоїть задача розбудови справжньої багатопартійної системи. Бо нинішня відповідає типу економіки – вона теж лідерсько-олігархічна. Є певні фінансово-олігархічні групи, які створюють для себе партії, щоб прийти до влади і мати для себе преференції. Це не та багатопартійна система, яка виникла навіть у країнах Східної Європи.

Зараз цілком очевидно, що на шляху розвитку України лежить великий камінь – корупція. Якщо його прибрати, то держава може рухатися достатньо швидко і інтенсивно. Але цей камінь – люди, значна частина правлячої касти, і прибрати його дуже складно.

Зокрема, українці бачать пригоди електронного декларування, які дуже чітко показують, наскільки складною є боротьба нової і старої України. Стара дуже пручається. Проблема в тому, що якщо ми цей камінь не приберемо з дороги, то Україну чекають важкі часи. Тим більше, що в нас є сусід, який так і чекає, коли трупи ворогів пропливуть повз нього.

Україна не один раз була на такому зламі. Я оптиміст, і вважаю, що склянка наполовину повна. Останні події виявили такий людський потенціал – людей натхненних, сильних, спроможних, які рухають нашу державу. Думаю, що ми зможемо. Тим більше, що в нас є союзники – демократичний світ, який підтримує нову Україну, і додає своє авторитетне слово і діло. Але буде важко.

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента"

Головне досягнення України в тому, що за останні два роки драматичних випробувань і проблем вдалося зберегти незалежність, суверенітет і більшу частину території. Всі інші досягнення мають відносний характер, хоча їх чимало.

Україна, на відміну від більшості пострадянських держав, розвивається як конкурентна демократія. Країна, яка вибрала ринкову модель економіки, більш відкрита, і більш інтегрована в міжнародну спільноту. Одне з досягнень, яке недооцінюють, – і тут ми даємо фору багатьом пострадянським країнам – активне і впливове громадянське суспільство.

Що стосується проблем, то основних є дві. Це, звичайно, втрата частини території, що відбулося внаслідок слабкості обороноздатності України і її окремих державних інститутів. Це найболючіша і відчутна втрата за 25 років незалежності. Та з точки зору настроїв, самовідчуття більшості українців, проблема не в цьому. А в тому, що абсолютна більшість населення не має гідного рівня життя, прогресу щодо підвищення соціальних стандартів.

Є й політичні проблеми, високий рівень корупції тощо. Але втрата території, бідність і відсутність відчуття позитивної динаміки... Ці дві проблеми – найважливіші. Наша проблема в тому, що більшу частину цих 25 років українці витратили на дуже повільний рух. Іноді просто або стояли на місці, або були якісь відкати, відступи назад.

Українська траєкторія розвитку специфічна: крок уперед, крок вбік або назад. І такими зигзагами ми, на жаль, розвивалися, втративши значну частину часу. Тому наші результати такі скромні в порівнянні з країнами Східної Європи. Але це об'єктивно обумовлено тим, що Україна була набагато сильніше прив'язана до радянської і соціалістичної пуповини.

На думку політолога, не можна сказати однозначно, що і як буде далі. Ми вижили і рухаємося. Але дуже слабкі і немає якихось гарантій. Нам потрібно рухатися більш активно і швидко, чітко знаючи напрямок. Боротьбу за виживання і розвиток треба продовжувати. Рухатися потрібно в напрямку модернізації країни, її демократизації, створення сучасної та ефективнішої економіки. Необхідно розвиватися за європейською моделлю.

Євген Магда, директор Центру суспільних відносин

Незалежна Україна відбулась і її збереження залишається головним завданням для мільйонів її громадян. Хоча українці не очікували, що святкуватимуть 25-річний ювілей Незалежності в умовах війни. Українці вистояли перед підступним російським ударом та продовжують свою боротьбу. Наразі ніхто не ризикне заявити, що незалежність впала нам просто до рук, за неї заплачено величезну ціну.

Попри це, головна проблема незалежної України – протягом тривалого часу ті, хто називає себе національною елітою, воліли проїдати радянську спадщину, а не здійснювати реформи. Країна бігла на місці, імітуючи бурхливу діяльність, тоді як інші східноєвропейські сусіди рухалися вперед. Економічний аутсайдер у центрі Європи – таким сьогодні є становище України.

Традиційний комплекс меншовартості, високий ступінь сприйняття маніпуляцій, ілюзії стосовно україноцентричності світу – ці проблеми лишаються на порядку денному. Однак Україна сьогодні здійснює зміни, про які кілька років тому навіть не було мови. Наша держава стоїть перед простим вибором: вона повинна змінитися, щоб вистояти, інакше їй важко буде зберегти себе у наповненому викликами світі.

Водночас російська агресія, як не дивно, подарувала Україні шанс. У світі Українську державу більше не сприймають крізь призму бачення Росії. Українці довели всім, що готові боротися та перемагати, відстоюючи незалежність та суверенітет держави. У світі немає підручника "Як реформувати Україну", цей алгоритм виписується непросто. Перебуваючи всередині змін, складно відчути їх масштаб. Ми повільно, проте все-таки рухаємося вперед.

Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам'яті

Для українців досі залишається проблемою те, що ми не зовсім вміємо користатися наслідками своєї перемоги. Українці завжди себе дуже добре проявляли в боротьбі з будь-яким злочинним режимом, але не завжди вміли скористатися перемогою.

Так було, на жаль, в 1991 році, коли після проголошення незалежності не скористалися можливістю максимально взяти в свої руки державний апарат. Так було після Помаранчевої революції. Так частково є і досі, хоча вже значно більше людей готові брати на себе відповідальність за майбутнє своєї держави. Ми вчимося, і переконаний, що це один із маленьких ювілеїв України.

В подальшому нас чекає ще багато ювілеїв. 25 років незалежності — це початок довгого шляху, і нам ще багато доведеться пройти. І найважливіше, щоб ми не розчаровувалися.

Головна перемога за 25 років незалежності в тому, що Українська держава відбулася попри часто неготовність внутрішню самих українців і особливо української влади. А також попри небажання східного сусіда, щоб ця державність, як така, існувала. Всі тези, які російська пропаганда намагалася просунути на Заході про Україну як державу, що не відбулася, failed state – зазнали краху. Завдяки тому, що Україна, особливо в останні два роки, довела, що вона – незалежна держава.

Важливо пам’ятати, що те, що відбулося 25 років тому, це не проголошення незалежності, а її відновлення. Тому що Україна мала період державності раніше. І потрібно не забувати про наші здобутки.

За цей час, думаю, українці стали дорослішими, відповідальнішими. Ми вміємо об’єднуватися, контролювати і впливати на владу. Головним викликом для нас є вміння і далі брати на себе відповідальність, не перекладати її на якогось месію і не чекати єдиного вождя.

Редакція "24" вітає всіх з Днем Незалежності!

Читайте також: 1994 – рік, коли Україна відчула смак Олімпійської перемоги