Про це президент Сполучених Штатів заявив у розмові з журналістами 18 травня. На уточнювальні запитання він дав дуже коротку відповідь: "усе буде гаразд".
Зауважте Президент Хорватії хоче блокувати вступ Швеції й Фінляндії в НАТО: прем'єр іншої думки
Вони будуть корисними для всіх
Байден акцентував на тому, що рішуче підтримує заявки обох цих країн до Північноатлантичного Альянсу. На його думку, їхнє приєднання буде корисним усьому військовому об'єднанню.
Фінляндія та Швеція є давніми стійкими партнерами Сполучених Штатів. Приєднавшись до НАТО, вони ще більше посилять наше оборонне співробітництво,
– пояснив президент США.
За його словами, допомога в забезпеченні безпеки країн надаватиметься й до їхнього приєднання. Мовляв, США працюватимуть з Фінляндією та Швецією, щоб залишатися пильними щодо будь-яких загроз нашій спільній безпеці. Слід зауважити, що мовилося про це в день, коли ці країни подали заявки на членство в НАТО.
Чому Туреччина виступає проти приєднання
У Північноатлантичному Альянсі були впевнені, що Швеція та Фінляндія зможуть приєднатися до них у дуже короткі строки та без жодних ускладнень. Проте згодом виявилося, що уникнути суперечок все ж не вдалося.
Адже в цих держав далеко не найкращі стосунки з Туреччиною, на яку вони навіть накладали певні санкції. Тому президент країни Реджеп Ердоган про це вкотре нагадав, коли висунув низку вимог щодо вступу Швеції та Фінляндії до НАТО.
Проблема полягає в підтримці курдів
Найбільшою проблемою у взаємовідносинах є те, що країни-кандидатки на вступ підтримують Робочу партію Курдистану. А ось у Туреччині взагалі вважають це об'єднання терористичною організацією. Адже курди борються за створення своєї автономії. На їхню думку, вони частково мають отримати частину турецької території.
Курди вперше підняли зброю проти Туреччини держави ще в 1984 році. Тоді конфлікт здебільшого тривав на південному сході Туреччини. В цьому жорсткому зіткненні загалом загинули понад 40 тисяч людей.
Які санкції вони накладали на Туреччину
Туреччина у 2019 році здійснила вторгнення на територію Сирії. Там, зокрема, об'єктами атак були представники сирійського відділення Робочої партії Курдистану. Тоді Швеція, Фінляндія та кілька інших членів Євросоюзу ухвалили накладання обмежень на країну, яку вважали винною в агресії.
Навіть до ухвалення цих обмежень торгівля зброєю між Туреччиною та Швецією і Фінляндією не була надто розвинутою. Проте цього дипломатичного жесту вистачило, щоб тепер в Анкарі заявили, що такі обмеження "суперечать духу Альянсу".
До речі – Путін змінив думку щодо вступу Фінляндії в НАТО: дивіться відео