Тому між ними триває певний конфлікт, який зачіпає також сусідню країну. Про це стало відомо ввечері 18 травня.
У цей день Фінляндія та Швеція офіційно подали заявки на вступ до НАТО
Чому виникла ця суперечка
На думку президента Мілановича, передусім варто змінити виборче законодавство Боснії і Герцеговини. Це потрібно для того, щоб боснійським хорватам було легше обирати своїх представників на керівні посади.
Мовляв, лише після цього парламент Хорватії може ратифікувати Членство Швеції та Фінляндії в НАТО. Проте поки прем'єр Андрей Пленкович із цим не погоджується, тому неможливо дізнатися, яким буде остаточне рішення.
Туреччина також проти цього
Ці дві країни подали заявки на членство в НАТО 18 травня. Проте задумалися вони над цим одразу після вторгнення Росії в Україну.
Певний час у Північноатлантичному Альянсі запевняли, що Швеція та Фінляндія зможуть дуже швидко до них приєднатися. Проте згодом це виявилося більш проблемним питанням, ніж усі очікували.
Першим, хто впевнено заявив, що не підтримує приєднання, був президент Туреччини Реджеп Ердоган. У цього є одразу кілька причин.
Країни підтримують курдів
Найкритичнішою точкою є те, що обидві із країн-кандидаток на вступ підтримують Робочу партію Курдистану. Туреччина вважає її терористичною, оскільки курди борються за створення своєї автономії, зокрема й на частині турецької території.
Ембарго на постачання зброї до Туреччини
Також Швеція та Фінляндія разом із кількома іншими членами Європейського Союзу наклали обмеження на Туреччину після її вторгнення в Сирію у 2019 році. Тоді країна почала воєнні дії, які спрямовані на представників сирійського відділення Робочої партії Курдистану.
Місяцем раніше Турецькі військові літаки та спецпризначенці розпочали активні дії на півночі Іраку
До речі – Путін змінив думку щодо вступу Фінляндії в НАТО: дивіться відео