"Тут – пошуки змін, там – авторитарний принцип стабільності: політичні процеси в Україні та Росії йдуть протилежними шляхами", – пише австрійське видання Die Presse.
На щастя: Путін стрімко втрачає довіру, – Süddeutsche Zeitung
На пострадянському просторі президент України Володимир Зеленський сприймається як уособлення оновлення. Це не дивно, враховуючи те, що в інших країнах при владі довгий час стоять старіючі директори колгоспів і колишні офіцери КДБ, – зазначає журналістка Ютта Зоммербауер. – Те, що в Україні раз на кілька років природнім шляхом змінюються президенти, в тій же Росії та Білорусі стало незбагненним. Але, власне, чому? Це питання ставлять все більше людей.
"У Росії люди Володимира Путіна роками правлять завдяки мантрі, яка полягає в тому, що лише стабільність може сприяти розвитку країни. В Україні з часів проголошення незалежності в 1991 році все якраз навпаки: там чарівним словом є "зміни", навіть якщо вони даються дорогою ціною", – йдеться у статті.
Ця логіка допомогла й Зеленському прийти до влади, однак рішення про це прийняли виборці, а не хтось замість них.
У Росії, у свою чергу, все влаштовано інакше. За мантрою стабільності не складно розпізнати авторитаризм. У політичних процессах тут іде не чесна, а брудна гра. Це можна спостерігати зараз на прикладі муніципальних виборів у Москві, в яких не дають можливості брати участь демократичній опозиції,
– зауважує Зоммербауер.
Кремлівська еліта, яка різко втрачає популярність серед населення, діє за перевіреним сценарієм і воліла б усунути будь-який критичний голос. А причин для критики достатньо: економічний застій, менталітет самообслуговування еліт, скорочення в соціальній сфері та освіті. У "керованої демократії" Росії все більше труднощів з керуванням" додають у виданні.
У путінській системі політики несуть відповідальність перед можновладцями, а не перед виборцями... Якщо хтось іде у відставку, то тільки тому, що про це розпорядилися нагорі,
– зазначає журналістка.
"Не застрахований від пострадянських спокус і Володимир Зеленський: ні від авторитарних поривів і політтехнологічних фокусів, ні від кумівських обіцянок і бажання гарантовано усунути реальних чи уявних суперників. Погляд на долю його попередника Віктора Януковича може вберегти його від великих помилок: ті, хто вдають Путіна, в Україні живуть не довго", – пише Die Presse.
Небезпека для України: Світ змирився з Кримом, на черзі Білорусь, – Niezależna