Яка "революція" намічається у Польщі, й чи витримає випробування дружба з Україною

На перший погляд може здатися, що локальний характер та відносно ще довгий час до всезагальних виборів мають не надто велике значення для суспільного життя Польщі й, тим більше, України. Утім, це не зовсім так. 

Рекомендуємо Замість гітлерівського "референдуму" 1938-го росія поторить лише кулю в голові диктатора

Вибори, на які ніхто не очікував

Дострокові вибори у Руді-Шльонській (Сілезьке воєводство) оголосили після того, як 16 червня 2022 року передчасно померла пані мер (президентка) міста Ґражина Джєджіц, яка обіймала цю посаду із 2010 року.

Правління Джєджіц не було легким. Після попередника Анджея Станії вона отримала місто у "спадок" з гігантським боргом, який перевищував 200 мільйонів злотих.

Попри зазначене, вона поступово витягувала фінанси міста із боргів, хоч і не без "палиць у колесах". Так, її двічі намагалися звільнити з посади, але вона впевнено долала перешкоди.

Втім, торік Джєджіц зіткнулася із найбільшим викликом у її житті – раком. Боротьба тривала багато місяців. Однак перемогти підступну хворобу їй так і не вдалося, й у віці 68 років жінки не стало. Після чого постало питання про обрання нового очільника міста.

Отож, 11 вересня у Руді-Шльонській відбувся перший тур позачергових виборів. За мерське крісло змагалися одразу сім кандидатів. Проте перший тур виявився безрезультатним, оскільки жоден із них не набрав більшості голосів.

Втім, це було вже не так важливо. Адже головною несподіванкою кампанії виявилося те, що до другого туру потрапили колишні заступники мера міста Міхал Пєроньчик (36,41%) і Кшиштоф Меєр (26,85%) – жоден з яких не був кандидатом від чинного владного табору.

Найгірші побоювання щодо повторення "жешувського сценарію" для панівної партії "Право і справедливість" ("ПіС") почали справджуватися…

Може зацікавити Війна в Україні перекидається до росії: відстріл війсккомів почався

"Поцілунок смерті"

Дійсно, після відходу з життя мера Руди-Шльонської Ґражини Джєджіц, щойно з'явилася інформація про місцеві вибори, почали виникати порівняння із минулорічною кампанією в Жешуві. І недарма.

Річ у тім, що 13 червня 2021 року в столиці Підкарпатського воєводства відбулися вибори мера міста, які так само були достроковими. Тоді вже у першому турі кандидат від об'єднаної парламентської опозиції Конрад Фійолек з більш ніж двократним відривом (56,5% проти 23,6%) переміг кандидатку від "ПіС" Еву Леніарт. Такий результат, без перебільшення, шокував.

Попри те, що кампанія в Руді не стала точним повторенням "жешувського сценарію", все ж деякі схожості мали місце.

Паралелей можна провести кілька. Однак, мабуть, головною подібністю можна вважати те, що провладний кандидат, депутат від "ПіС" Марек Весоли вже у першому турі голосування зазнав невдачі, отримавши 26,41% голосів. І хоча ніхто з кандидатів не подолав 50-відсоткового бар'єру, все ж факт залишається фактом – для партії влади вибори у Руді-Шльонській обмежилися єдиним туром – без шансу на продовження боротьби.

Про що це говорить? Можна припустити, що позачергові вибори в Руді виявилися своєрідним тестом для "ПіС", який політсила, схоже, не склала.

Політичний провал панівної партії швидко зафіксували інтернет-користувачі. Особливу увагу в коментарях приділили згадці про конференцію, яку в середині серпня несподівано організував лідер "ПіС" Ярослав Качинський. Під час неї політик висловив свою підтримку партійному кандидату.

"Він балотується від власного комітету, але це не обмежує його підтримку. Ми повністю підтримуємо пана Марека Весоли", – заявив тоді Качинський.

Актуальне Орбан вирішив відвоювати у ЄС гроші за рахунок України

Хоча виступ лідера "ПіС" тривав менше ніж півтори хвилини, проте, на думку багатьох коментаторів, підтримка Весоли стала цвяхом у його політичну труну. Усе через те, що в Польщі тоді домінувала одна тема – екологічна катастрофа на річці Одра. Й громадськість очікувала, що Качинський це питання перед камерами прокоментує.

Втім, цього не сталося. Через що за кілька тижнів конференцію в контексті виборчого процесу у Руді-Шльонській проголосили "поцілунком смерті".

Так виглядає поцілунок смерті, полякам набридла "ПіС". Кандидат, якого підтримує голова "ПіС", – депутат від "ПіС" Весоли – не проходить до другого туру виборів мера Руди-Шльонської! І так само переможемо "ПіС" на виборах 2023 року! 
– написала у твітері депутатка від "Громадянської коаліції" Катажина Лубнауер.

Перенесення виборів

Отже, вибори в Сілезії можуть слугувати прогнозом парламентських виборів наступного року та барометром суспільних настроїв. І хоча результати місцевих дострокових виборів нелегко перенести на національні реалії, вони є серйозним попереджувальним сигналом для "Права і справедливості".

Адже кандидату від партії влади не допомогла навіть підтримка самого Ярослава Качинського та ще й у місті, яке ніколи не було оплотом опозиції. Наприклад, у другому турі президентських виборів 2020 року в Руді переміг Анджей Дуда з підтримкою 51,14% голосів.

Попри те, що перед парламентськими виборами 2023 року "ПіС" докладатиме набагато більше зусиль для мобілізації своїх виборців, беручи до уваги втому від років правління однієї політсили, високий рівень інфляції, кризу в енергетиці, військову ситуацію, міграційне навантаження та постійні політичні чвари, у панівному таборі можуть виникнути серйозні проблеми з переломом апатії своїх прихильників. Особливо негативний вплив може мати важкий осінньо-зимовий сезон.

Вже зараз соцопитування зафіксували найгірші "рейтинги обох офісів Матеуша Моравецького" в історії. Підтримка партії "ПіС" падає й у вересні становила лише 30%, що є зниженням на 6% у порівнянні із травнем. Ба більше, 55% хочуть, щоб її лідер Качинський пішов у політичну відставку.

Про головне Залишитися має лише один: чому в росії так бояться перемоги України

У Варшаві це добре розуміють. Тому поразка в Руді може посилити рішучість "ПіС" перенести місцеві вибори на весну 2024 року, щоб партія Качинського не вступила в парламентську кампанію, будучи обтяженою поразкою на місцевих виборах, яка деморалізує.

"ПіС" хоче перенести місцеві вибори, щоб успіх опозиції на цих виборах не переріс в успіх на парламентських виборах. Успіх опозиції на парламентських виборах і так настане", – прокоментував депутат Європарламенту від "Лівиці" Роберт Бедронь.

Хай там як, 25 вересня голосування у другому турі, попри низьку явку (31,55%), відбулося, за результатами якого найбільше голосів (73,05%) набрав Міхал Пєрончик, отримавши величезну перевагу над своїм суперником.

Пєрончик обійматиме цю посаду найближчі кілька місяців – до "звичайних" місцевих виборів, які відбудуться або восени 2023 року, або навесні 2024-го, якщо їх таки перенесуть. Але це вже буде інша історія.

*****

Таким чином, те, що сталося в сілезькому місті Руда-Шльонська, як і у підкарпатському Жешуві, безсумнівно, може бути хорошою новиною для опозиції. Адже це показує, що перемога над "ПіС" на загальнонаціональному рівні може стати реальністю, що, безумовно, піднімає моральний дух перед дуже складним політичним сезоном.

Не пропустіть Час Героїв, або Із перших вуст про звільнення Харківщини від "русского міра"

Втім, запеклий характер боротьби за місця у Сеймі може мати негативні наслідки, головним чином – для України. Варшава є одним із основних союзників Києва в протистоянні російській військовій інтервенції, немаловагому роль у чому відіграє політична стабільність країни над Віслою.

Якщо передвиборчі пристрасті в Польщі вийдуть за межі здорової політичної конкуренції, що неодноразово мало місце, це може призвести до маргіналізації українського питання, а, отже, й зниження підтримки нашої держави. Лишається сподіватися, що здоровий глузд і розуміння небезпечності дій росії стримуватимуть "гарячі голови" різних політичних таборів та не допустять послаблення спротиву агресивній навалі здичавілих орд путінського режиму.

Цікаве – у Польщі побоюються війни з росією за кілька років: дивіться відео