Демократи виграють, коли висувають харизматичних лідерів, які здатні переконати людей за межами електорату партії, що демократичні цінності є їхніми власними. Це – модель, яка привела до президентства Барака Обаму, Білла Клінтона, Джиммі Картера та Джона Кеннеді. І вона ж може допомогти Піту Буттіджеджу.
На цьогорічних перегонах первинні опитування щодо кандидатів-демократів були відносно стабільними, за одним гігантським винятком – Піт Буттіджедж перейшов від "безіменного політика" до п’ятірки лідерів. Першочергову роль у такому зростанні зіграли його інтерв’ю та заяви для преси, пише Vox. І уже зараз зрозуміло, що Буттіджедж, хоч настільки неймовірним це здавалося кілька місяців тому, є одним із провідних кандидатів серед демократів.
Важливо! Вибори президента США: як голосують та обирають американці
Ліберальні демократи бачать у Буттіджеджі інтелектуала, який може бути полярною протилежністю Дональда Трампа.
Буттіджедж також вказує на свій військовий досвід в Афганістані, щоб показати, що він розуміє серйозність рішень, які повинен приймати президент щодо того, чи слід відправляти війська в бій.
Але, щоб насправді перемогти, Буттіджедж повинен буде зробити більше, ніж просто захопити серця порівняно небагатьох демократів, які його знають і люблять. Йому потрібно буде розширити свою базу підтримки, зокрема, серед афро-американців.
І, чим вище піднімається Буттіджедж, тим більш ймовірним є те, що він буде зіштовхуватися з критикою, яка може негативно вплинути на його шанси на перемогу.
Піт вважає, що його вік – не перешкода для президентства, а перевага / Getty Images
Існує вагома думка, що Буттіджедж – той кандидат, який найкращим чином відповідає конкуруючим вимогам. Він зміг би поєднати більш амбітну форму лібералізму, ніж Обама, з витонченістю щодо політичних інститутів та структур, якої Обамі часом не вистачало. Результати Айови свідчать про те, що виборці демократів також починають бачити це.
Дослідження політологів із цього питання показують, що "помірковані" кандидати мають явну перевагу над тими, хто сприймається як більш "крайній". По-іншому: Сандерс може налякати електорат Трампа, тоді як Буттіджедж, швидше за все, ні. Однак багато з вищесказаного може стосуватися також Джо Байдена, який, як і Буттіджедж, позиціонує себе як помірковану альтернативу Сандерсу та Уоррен.
Але було б помилкою ставити Байдена та Буттіджеджа в один ряд. Тоді як Байден залишається вплетеним у романтичні уявлення про повернення у дополяризаційний Вашингтон, де республіканці та демократи співпрацюють і лінії партій перетинаються, Буттіджедж чітко оцінює інституційні бар'єри для прогресивної політики та шляхи їх усунення.
Для полегшення вимови виборці ділять прізвище Піта на три слова / Getty Images
Наразі ж найсерйозніший закид проти Буттіджеджа полягає в тому, що він не має необхідного досвіду, щоб обіймати посаду президента. Його єдиною роботою в уряді був пост мера невеличкого міста.
Але не зовсім очевидно, чому його вважають менш досвідченим керівником, ніж багатьох його головних конкурентів. Так, минуло три десятиліття з того часу, як Берні Сандерс обіймав посаду мера міста, яке навіть менше, ніж Саут-Бенд. Те саме стосується Елізабет Уоррен. Вони можуть знати, як працює "Вашингтон", але це навряд чи те ж саме, що знати, як керувати виконавчою владою. Резюме інших кандидатів, за винятком Джо Байдена, мало що говорить про їхню здатність керувати складними бюрократіями.
Його називають "найбільш поміркованим" кандидатом від демократів / Getty Images
Прихильники Буттіджеджа бачать у ньому свіжий голос поміркованості, який потенційно міг би об'єднати партію і "збити" Дональда Трампа.
Однак наразі невідомо, чи проголосували б США за кандидата-гея. Опитування в жовтні показало, що готові це зробити лише половина американських виборців, пише The Guardian.
Ті ж, хто відкидає подібні моменти, вказують на Обаму, який двічі довів: Штати можуть обрати лідера афро-американця. Гілларі Клінтон у 2016 році набрала на три мільйони більше голосів, ніж Трамп, що показало – жінка також може виграти народне голосування.
Перемога в кожному з 51 штату дає кандидатові всі голоси виборців від цього регіону. Таким чином, вигравши у більш великих штатах з мінімальною перевагою, можна набрати значно більше голосів виборців, ніж якщо отримав перемогу у багатьох маленьких штатах. І, навпаки, можна здобути перемогу з великим відривом у густонаселених штатах і програти у низці менших за розміром.
У 2016-му Гілларі Клінтон набрала 65 844 610 голосів (48,2%) проти 62 979 636 голосів у Трампа (46,1%). Щодо голосування виборців від штатів, Трамп набрав 304 голоси при 227 у Клінтон. Це і стало вирішальним.
Буттіджедж міг сподіватися на позитивний результат голосування у Айові та Нью-Гемпширі, але різноманітні електорати, наприклад, Південної Кароліни, Каліфорнії та Техасу виявляться для нього набагато складнішими і саме там він може втратити позицію лідера.
Натомість у цих регіонах сотні мільйонів доларів на рекламу витрачає колишній мер Нью-Йорка Майкл Блумберг, також не варто забувати і про лідера багатьох опитувань Джо Байдена – їхні пропозиції для американців є подібними.
Таким чином The Guardian припускає: якщо "більш центристські" голоси розділяться між Буттіджеджем, Байденом та Блумбергом, це може принести користь Берні Сандерсу, який є чи не найбільш "лівим" з усіх кандидатів-демократів.
Як показує опитування, середній респондент, задоволений Буттіджеджем, зазначив, що задоволений також п’ятьма іншими кандидатами-демократами. Лише 3% осіб виділяли його одного.
Прихильники Піта Буттіджеджа в Айові / Getty Images
The Financial Times також пише про те, що 38-річний випускник Гарварду бореться за перемогу над вирішальною для демократів категорією електорату: афро-американці, які є до нього не такими прихильними. Після того як голосування переноситься за межі Айови та Нью-Гемпширу, де приблизно 90% виборців є білими, Буттіджедж натрапляє на перешкоду – у південних штатах виборці-афро-американці складають близько 60% демократичного електорату.
Буттіджедж намагається знищити будь-які сумніви з цього приводу, стверджуючи, що досвід гея, який виріс у консервативному суспільстві, робить його чутливим до дискримінації. Це стосується і расизму, зокрема.
Крім того, "мер Піт" тонко пов’язує своїх старших демократичних суперників з Трампом: все це – частина покоління, яке віддало перевагу "політичній війні" перед вирішенням криз.
"Я не просто прийшов сюди, щоб закінчити епоху Дональда Трампа. Я тут, щоб запустити наступну епоху", – зазначає він. І додає, що американцям варто зосередитися не на віці кандидатів, а на досвіді – боротьби, відродження міста та сприйняття людей.
Ветеран, міленіал, гей: що відомо про зірку президентських перегонів США Піта Буттіджеджа – читайте у матеріалі 24 каналу.
Як відбуваються вибори у США: відео