Про наслідки парламентської кампанії і політику Німеччини щодо України, – в матеріалі сайту "24".
Піррова перемога?
На перший погляд, результати виборів у Німеччині підтвердили, що провідними політичними силами в Німеччині залишаються ХДС/ХСС Ангели Меркель, яка отримала 33%, і соціал-демократи (СДПН), які зайняли друге місце з показником 20,5%. Тобто загальні суспільні настрої німецьких громадян залишаються незмінними. Ангела Меркель, яка має всі шанси вже вчетверте стати канцлером – найвпливовіший політик не лише в своїй країні, а й одна із найвпливовіших в усьому світі.
Читайте також: Вибори у Німеччині: ЦВК оголосив попередні результати
Однак німецькі експерти, зокрема, Інес Поль в коментарі Deutsche Welle, зауважують, що соціал-демократи скотилися до найнижчого показника з 1949 року – 20%, а Християнсько-демократичний союз Меркель втратив майже вісім процентних пунктів підтримки.
Меркель і Шульц втратили частину підтримки і більше не хочуть бути в одній коаліції
Та найбільшим сюрпризом для експертного середовища стало третє місце партії правих "Альтернатива для Німеччини", що вперше пройшла в Бундестаг з високим результатом – попередньо 12,6% (загалом пройшло шість партій – "24"). Як зауважує політичний експерт Андрій Вігірінський, їхній результат несподіваний, тому що максимум "Альтернативі" давали 10% голосів. Водночас, говорить експерт, вони зайняли ультраправу популістську нішу, яка є сьогодні в кожній європейській країні. Приміром, у Франції це "Національний фронт" з Марін Ле Пен або в Нідерландах "Партія свободи" Герта Вілдерса. Особливість цих політсил – вони грають на простих і зрозумілих гаслах. Наразі це тема біженців і тероризму з боку "Ісламської держави". Ультраправі пропонують прості рішення – закрити кордони, перестати брати участь у військових діях поза межами держави – хоча ці рішення не можуть бути втіленими в життя.
Читайте також: Після виборів до Бундестагу Німеччини в ультраправих націоналістів розгорівся скандал
Третє місце "Альтернативи для Німеччини" стало сюрпризом для всіх
До речі, зауважує політолог, результати голосування говорять про те, що найбільшу підтримку "АдН" отримала в тих регіонах, які раніше були під контролем СРСР. А також там, де переважає російськомовне населення. При цьому експерти відзначають високу активність партії в соцмережах і пропаганду їхніх популістських гасел в інтернеті завдяки так званим ботам.
З іншого боку, зауважує Вігірінський, "АдН" уже заявила, що не буде в парламенті об’єднуватися з іншими фракціями, і це буде така собі додаткова опозиційна опозиція.
Найгірше, що "АдН" отримуватиме бюджетне фінансування і зможе надалі вести свою популістську пропаганду, розширюючи коло прихильників,
– вважає Андрій Вігірінський.
"Ямайська" коаліція
Лідер СДПН Мартін Шульц – головний конкурент Меркель на виборах – заявив, що його партія йде в опозицію. Хоча наразі саме СДПН є партнером ХДС по коаліції. Єдиним оптимальним варіантом для Меркель залишається створити союз з лібералами – Вільною демократичною партією і партією Зелених. Майбутню коаліцію назвали "ямайською" через схожість прапора острова з кольорами партійних атрибутів партій. За словами Вігірінського, це дозволить коаліції отримати перевагу в бундестазі від необхідної більшості ще плюс 30 голосів.
При цьому, на його думку, не можна повністю відкидати варіант союзу з соціал-демократами. Принаймні, вважає експерт, запрошення до переговорів надішлють усім фракціям, окрім "АдН".
Нова коаліція в Німеччині може заграти кольорами прапора Ямайки
Переговори, зауважує аналітик Інституту світової політики Микола Бєлєсков, будуть непростими. Позиції, наголошує він, які займають ВДП і "Союз 90/Зелені" по великому спектру внутрішніх питань, навіть по європейській інтеграції, прямо протилежні. Навіть під час кампанії, говорить Бєлєсков, лідери цих двох партій заявляли про те, що не бачать себе в складі однієї коаліції. Тому, наголошує політичний аналітик, якщо така коаліція і буде, то це стане результатом непростих переговорів і компромісів.
Сюрпризи у зовнішній політиці не передбачаються
Однією з головних інтриг залишається питання кандидатури на пост міністра закордонних справ. Згідно з німецькими традиціями, його отримає друга за кількістю мандатів фракція в коаліції. Якщо це буде "союз трьох", то міністром по зовнішній політиці буде представник лібералів. Можливо, для Німеччини і Європи загалом погляди ВДП будуть прийнятними, але для України це може стати викликом. Голова вільних лібералів Крістіан Лінднер пропонував сценарій врегулювання ситуації в Україні, згідно з яким питання анексії Криму треба винести за дужки.
Треба зазначити, що в Німеччині дуже чутливі до питання взаємовідносин з Росією, які зіпсувалися через війну на Донбасі і анексію Криму. Поки діючий міністр закордонних справ Зігмар Габріель, який представляє СДПН, виступає за зняття санкцій і практично підтримав план Путіна щодо миротворців на Донбасі. Як відомо, президент РФ прагне перевести конфлікт в площину внутрішнього. У випадку реалізації цей план призведе до розділення нашої держави і "замороження" конфлікту.
Ідею примирення з Росією в Німеччині підтримує багато політиків і бізнесменів. "АдН" постійно заявляє, що санкції проти Росії не мають сенсу. Німці хочуть повернутися до колишніх економічних зв’язків із Москвою. Особливо важливим є питання газопроводу Nord Stream – міжнародного проекту в обхід України для доставки газу в Європу, і завершення будівництва якого опинилося під американськими санкціями.
Втім, як нагадує Андрій Вігірінський, міністр закордонних справ Німеччини не є самостійною політичною фігурою і веде політику, яку диктує коаліція, де головною силою буде ХДС і Ангела Меркель. Тому одноосібно глава зовнішньополітичного відомства Німеччини не вирішує такі принципові речі, які стосуються анексії Криму, відносин з РФ чи санкцій, які проходитимуть через парламент і уряд.
Меркель буде більш рішучою стосовно Путіна?
Більше того, на його переконання, Німеччина разом із Францією зараз інтенсивніше включаться до процесу переговорів по врегулюванню конфлікту в Україні: від Нормандського формату до питання обговорення миротворчої місії ООН.
Німеччина і Франція раніше займали більш виважену позицію, щоб не зашкодити результатам парламентських виборів і не дати можливість ультраправим піаритися на цьому (у Франції пройшли проміжні вибори до Сенату – "24"). Кардинального перелому – "зради" стосовно України – не буде. І Німеччина не відвернеться від нас,
– наголошує Вігірінський.
Як вважає голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень "Соціовимір" Сергій Таран, вибори в Німеччині остаточно поховали страхи щодо тотальної заміни євроеліт через міграційну кризу.
"Елемент гібридної війни – міграційна криза – колись таки загрожував Меркель, але вона переконала німців, що це незначна проблема на тлі економічних успіхів Німеччини. Навіть, злет ультраправої "Альтернативи" не змінить цей тренд", – підкреслює Таран на Facebook.
Відповідно, зауважує політолог, ми і надалі матимемо надійного, але вельми прагматичного партнера, який прагнутиме миру в Україні за всяку ціну. Але якому при цьому потрібно не лінуватися нагадувати, що ціна миру на українських умовах для Заходу дешевша, ніж на російських.
Привід для хвилювання у зв’язку з появою в німецькому парламенті ультраправих вперше з 1949 року, звичайно, є. Подальший зріст популярності "АдН" залежить від того, як Меркель і її союзники зможуть протягом наступних чотирьох років врегулювати болючі для німців питання міграційної кризи і загрози тероризму. Путін розраховував на те, що після виборів у США, Франції і Німеччині відбудеться зміна політичних лідерів на Заході, яких вдасться схилити на свій план по "українському питанню". Простіше кажучи, пом’якшення санкцій, визнання Криму і повернення України в геополітичну орбіту РФ.
Вибори в Німеччині в певному сенсі поховали надії Путіна на швидке вирішення проблеми на свою користь. Але зрозуміло, що на суттєві компроміси він не піде, а продовжить завдяки проросійським партіям-сателітам в Європі розхитувати ситуацію, створюючи відчуття хаосу і тривоги. І цю загрозу применшувати не можна. Російська гібридна війна і агресивна політика Росії, як раніше сказав сенатор-республіканець Джон Маккейн, несе більшу загрозу, ніж "Ісламська держава".
Читайте також: Україна – ООН: перезавантаження