Про підсумки роботи чергової сесії Генасамблеї – в матеріалі сайту "24".

Росію прирівняли до "Хезболли"

На четвертому році російської агресії проти України в Генасамблеї стали чутливішими до вирішення конфлікту на Донбасі. Петро Порошенко провів низку двосторонніх зустрічей з європейськими і світовими лідерами, серед яких головна – з Дональдом Трампом. При цьому всі співрозмовники українського президента, серед яких президент Європейської ради Дональд Туск, Високий представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федеріка Могеріні, президент Польщі Анджей Дуда, виказували прихильність і підтримку Україні щодо питання врегулювання збройного конфлікту. Зокрема, Туск під час виступу заявив, що ЄС і ООН повинні протистояти шантажу з боку КНДР, тероризму і агресії РФ в Україні.


Прем’єр Британії вважає, що Росія нічим не відрізняється від "Хезболли"

Читайте також: Кремль свідомо обрав тактику посилення людських страждань, – Порошенко

Як відомо, Порошенко акцентував свою увагу і під час зустрічей із світовими лідерами, і у виступах з трибуни Генасамблеї на загрозі з боку Росії як країни-агресора, анексії Криму, питанні введення миротворців ООН і звільненні українських полонених і заручників.

Як зауважує голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко, президент України зробив абсолютно правильно, що знову підняв питання про російську агресію. Тому що, за його словами, дехто на Заході хотів би про це нарешті забути і прийняти версію Кремля про "настамнема".

Читайте також: Скільки життів коштувала агресія Росії в Україні: Порошенко озвучив жахаючі цифри

Найбільш промовисто про загрозу з боку Росії висловилася прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей, яка заявила, що підтримка окупантів з Донбасу та тероризму в світі ставить під сумнів міжнародні правила.

Країни, які підтримують терористів в Україні, або такі групи як "Хезболла", ставлять під сумнів ті ж правила і міжнародні системи щодо захисту світової спільноти від небезпек військових конфліктів,
– наголосила вона.

Миротворча місія і ризики для України

Одна з головних тем, яку піднімала українська делегація і Петро Порошенко особисто – введення "блакитних шоломів" на Донбасі. Як нагадує Фесенко, наші ініціативи контрастують з російською позицією. Україна наполягає на контролі над україно-російським кордоном місією ООН, неприсутності росіян і більш широких функціях контингенту. Росія хоче миротворців тільки на лінії розмежування, допускає можливість їхніх поїздок по інших територіях, але тільки в якості охорони спостерігачів ОБСЄ. Це, вважає експерт, призведе до поступового заморожування конфлікту, а не його врегулювання.

Як говорить Володимир Фесенко, нас підтримують США і Великобританія. У принципових положеннях – Німеччина і Франція, хоча вони готові до пошуку компромісу і працювати з російським проектом. Але якщо зрушень з питання кордону і функцій не буде, то навряд чи буде рішення щодо введення місії ООН. Хоча, наголошує політолог, прогрес позначився й ідея миротворців уже обговорюється всерйоз.

"Раніше Росія повністю відкидала ідею місії ООН. Тепер Москва готова обговорювати її і пішла на якісь поступки. Тому рано чи пізно ця ідея може бути реалізована", – вважає експерт.


У Путіна і Порошенка протилежні погляди на миротворчу місію ООН

Однак Росія вже включила задню передачу. На початку роботи сесії Генасамблеї міністр закордонних справ РФ Лавров підтвердив попередню заяву Путіна, що миротворці можуть бути тільки на лінії розмежування і для охорони спостерігачів ОБСЄ. А вже 20 вересня його заступник Геннадій Гатилов заявив, що Росія не бачить ніякого сенсу в розгортанні охоронної місії ООН на російсько-українському кордоні. За його словами, це суперечить Мінським домовленостям, а РФ ніби не є стороною конфлікту. На думку Фесенка, це не так.

У Мінських угодах йдеться про те, що Україна отримає контроль над кордоном після виборів в ОРДЛО. А в даному випадку мова про те, щоб миротворча місія ООН разом з ОБСЄ отримали контроль на перехідний період. Це компромісна пропозиція, сенс якої в тому, щоб припинити доступ у зону конфлікту зброї і найманців. Без цього не можна очікувати його повного припинення,
– наголошує політолог.

Водночас, як вважає політичний експерт Сергій Постоловський, наразі не видно сценарію вирішення конфлікту на Донбасі. Все вказує на його затягування і "замороження". Путін зіграв "на випередження", запропонувавши першим свій варіант місії ООН. Таким чином президент РФ створив ситуацію, яка грає на нього.

Крім того, зауважує експерт, ще й позиція Європи щодо шляхів вирішення конфлікту на Донбасі спрямована на пошук миру за будь-яку ціну. І президент Франції Еммануель Макрон під час виступу на Генасамблеї ООН це підтвердив, закликавши сторони конфлікту до якнайшвидшого його завершення.

Як тільки Путін озвучив свій варіант миротворчої місії, цей план отримав схвалення в Німеччині. Сьогодні Макрон говорить про найшвидше завершення конфлікту. Є ризик, що Європа готова закрити очі на сам шлях вирішення конфлікту. Головне – встановлення певного миру, а якими способами і за рахунок чиїх національних інтересів – для Франції і Німеччини це не є важливими питанням,
– переконаний Постоловський.

Щоправда, відзначає він, зрушення можуть статися під тиском США. Вашингтон, за його словами, шукатиме "золоту середину", коли і Росія, і Україна повинні будуть поступитися своїми планами. Але питання, чи погодиться на це Україна.

Зустріч Трампа і Порошенка: без інтриг, але з прицілом

Важливим моментом на сесії Генасамблеї ООН стала і друга за цей рік зустріч американського і українського президентів. Як зауважує Фесенко, в цій зустрічі немає особливих інтриг і є завищені очікування, що Трамп надасть Україні летальну зброю. На його думку, це можливо, але рішення, зрозуміло, буде прийнято не зараз. Хоча, зазначає експерт, тема зброї і координація позицій по миротворчої місії – головні. Цілком ймовірно, говорить політолог, що Трамп може дати таку обіцянку Порошенку.

Як підкреслює голова правління фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко, досить позитивним є той факт, що Трамп у своєму виступі в ООН згадав Україну.

Можливо, він згадав Україну один раз, в той час, як слово "суверенітет" назвав двадцять один раз, але це і є той широкий контекст, в якому Україна може далі говорити зі США про проблеми, які нас турбують,
– зауважує експерт.


Трамп уже дозрів до рішення про летальну зброю?

Однак, на його думку, немає дієвих пропозицій з вирішення конфлікту, і зустріч Трампа і Порошенка навряд чи змінить щось в реальній ситуації. Хоча, як стверджує Богдан Яременко в своєму дописі на "Апострофі", у США вже прийняли рішення про передачу летальної зброї ЗСУ, але офіційно оголошувати про це поки не будуть.

США не оголошують рішення, швидше за все, чекаючи результатів виборів у Німеччині, щоб не створити проблеми для Ангели Меркель, яка виступала категорично проти надання зброї. Тому це може бути одна з позитивних новин, яку повідомлять – очевидно, з умовою не поспішати оголошувати про це – президенту Порошенку,
– зазначив експерт.

При цьому Яременко вважає, що летальна зброя не допоможе повернути окуповані території, тому що у влади України немає чіткої стратегії.

Звичайно, надання летального оборонного озброєння в один момент конфлікт не завершить. Хоча, схоже, що США і Трамп зокрема близькі до такого рішення. Принаймні, намір США виділити 500 мільйонів доларів у 2018 році на військову підтримку України, що майже на 200 мільйонів більше, ніж в 2017-му, красномовно свідчить про плани Вашингтона. За словами військового експерта Олега Жданова, сума збільшена, тому що США дуже зацікавлені в тому, щоб в Україні була боєздатна армія, яка буде в змозі воювати з РФ.

США і НАТО довго шукали країну, яка готова воювати з Росією, і знайшли. Україна, після того що зробила Росія, готова воювати. НАТО не хоче прямого зіткнення з РФ. Тому, якщо гіпотетично почнеться велика війна з Росією, то воювати буде Україна, а США і НАТО підноситимуть боєприпаси,
– говорить Олег Жданов.

Загалом, попри всі суперечності щодо миротворчої місії і летальної зброї, нинішня осіння сесія Генасамблеї ООН для України має чимале значення. В ООН є багато країн-прихильників Росії, але поступово світові важковаговики дають чітко зрозуміти Кремлю, що добре знають, хто і для чого воює з Україною. До речі, Путін, пославшись на завантажений графік, не приїхав у Нью-Йорк. Вочевидь, президент РФ не дуже хотів почути на свою адресу критику США і європейців. Це не означає, що Путін відступився. Але певні зрушення помітні. Генасамблея ООН – той світовий майданчик, який дозволяє Україні постійно наголошувати про загрозу світового масштабу з боку Росії.

Читайте також: "Блакитні шоломи" в Україні: про переваги і ризики появи миротворців на Донбасі