Про це 24 Каналу розповів виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло, наголосивши, що, починаючи з 2022 року, Україна цільово полювала за системами протиповітряної оборони та радіолокаційними станціями у Криму. Це призвело до наслідків, якими сьогодні Київ користується.
Читайте також Росія має 3 таємні однакові бази у Криму, на Ладозі та Білому морі: чому вони налякали експертів
Яких цілей Україна намагається досягти у Криму?
Жмайло зазначив, що через атаки Сил оборони України, протиповітряна оборона над окупованим півостровом зосереджена переважно у його східній частині – в районі Керчі. Вона має прикривати саме Кримський міст.
Зверніть увагу! Спецпідрозділ СБУ "Альфа" здійснив 25 квітня успішну спецоперацію в окупованому Криму, уразивши військово-морську базу Чорноморського флоту Росії та аеродром "Бельбек". Українські безпілотники вдарили по трьох військових кораблях – ВДК "Ямал" та "Фільченков" та кораблю-розвіднику "Іван Хурс", винищувачу МіГ-31, а також по навчальному центру "Лукомка", штабу радіотехнічної розвідки сил ППО, РЛС МР-10М1 "Мис-М1", техніко-експлуатаційній частині аеродрому "Бельбек".
Відповідно інші ділянки у Криму залишаються оголеними, і там є дуже багато дірок. Україна вже прокладала по тих напрямках низку повітряних маршрутів. Крім того, за його словами, використовує наші надводні платформи, які слугують злітним майданчиком для українських дронів.
Ми проводимо комплексну операцію з демілітаризації Криму. А те, що росіяни змушені використовувати свої ВДК, попри ризики, це свідчить про те, що логістика у них дійсно ускладнена. Тому що сумарно ці кораблі можуть перевозити вантажі приблизно 1500 тонн. Також росіяни використовують Кримський міст для прихованої логістики – маскують під цивільні вантажі перевезення, зокрема особового складу,
– наголосив виконавчий директор Українського центру безпеки.
Крім того, з останніх уражень у Криму – літак МіГ-31 та багато інших важливих об'єктів.
Тому головне завдання на окупованому півострові, як зазначив він, – остаточно заблокувати логістику з Криму. І коли вдасться цього досягнути, Україні можна буде перенести свої сили на південні маршрути.
Потрібно намагатися максимально перекривати той сухопутний коридор, який росіяни вигризли до Криму, і у такий спосіб знекровлювати можливості угрупування військ "Дніпро", яке тримає оборону, починаючи від Херсону і вище по гирлу Дніпра. А також угрупування, яке базується, зокрема в районі західніше від цих коридорів. Це наш план, який залишається незмінним з 2022 року,
– підкреслив Дмитро Жмайло.
Тому з військового погляду, якби йшлося про деокупацію Криму, то це був би простіший процес, ніж деокупація Донеччини чи Луганщини. Тому Україна, як зауважив він, продовжує цю роботу. І це свідчення того, що кожен такий удар ще більше знекровлює протиповітряну оборону у Криму.
Україна продовжує завдавати ударів по Криму: як це відбувається?
Вночі 28 квітня внаслідок дронової атаки на окупований півострів була уражена база розміщення російських оперативно-тактичних ракетних комплексів "Іскандер".
Раніше під ударами у Криму перебували військові кораблі Росії – ВДК "Ямал" та "Азов" та ще один військовий корабель невстановленого типу. Також, імовірно, було уражено протидиверсійний катер проєкту 21980 "Грачонок". Внаслідок атаки було пошкоджено блок антен комунікаційної системи "Дельфін", резервуари з паливом на нафтобазі "Югторсан".
Авіаційний експерт Костянтин Криволап зауважив, що Україна завдала масштабних уражень по всій системі прикриття росіян на Кримському півострові. Було ліквідовано приблизно 400 об'єктів, зокрема командні пункти та близько 120 радарів. За даними української сторони, йдеться про знищення понад 5 тисяч елементів російської ППО. Тому Криволап вважає, що невдовзі перебування у Криму російських військових стане фактично неможливим.