Авіаційний експерт Костянтин Криволап в ефірі 24 Каналу пояснив, що російська система ППО за цей час помітно змінилася, бо ЗСУ серйозно прорідили її в Криму. Він розкрив, скільки засобів уже втратили окупанти і чому півострів швидко втрачає для них відчуття безпечного тилу.

Дивіться також Діє дуже підозріло: що Росія готує на фронті та яких успіхів досягли ЗСУ

ППО Росії в Криму

Щоб зрозуміти, чому українські дрони тепер заходять усе далі, треба дивитися на те, як за час великої війни змінилася сама російська система протиповітряної оборони. До 2022 року вона будувалася навколо С-300 і С-400, а ближче прикриття мали давати "Панцирі", "Тори", "Стріла-10", "Тунгуски" та "Буки". Але ця схема почала ламатися після великих втрат, і те, що раніше мало лише підстраховувати основні комплекси, тепер закриває для росіян дедалі більше напрямків.

Виявилося, що "Панцирі", "Тори", "Стріла-10", "Тунгуски", "Буки" М1, М2, М3 фактично стали основними засобами, тому що С-300 і С-400 дуже серйозно вибиваються,
– наголосив Криволап.

Найпомітніше це вдарило по ключових для Росії районах, де ППО довелося проріджувати й перекидати з місця на місце. Частину комплексів, зокрема з Калінінграда, стягували саме до Криму, бо півострів для окупантів став і плацдармом для ударів по Україні, і важливим логістичним вузлом. Але після системних уражень росіяни вже не тримають там стабільну оборону, а просто намагаються латати діри там, де в конкретний момент з'являється загроза.

Росіяни з об'єктового ППО перейшли до системи "Тришкін кафтан". Там, де ми б'ємо, вони намагаються туди стягнути й перетягнути системи. Потім ми переходимо в інше місце, вони стягують усе туди. Фактично зараз вони намагаються нібито щось якось закрити, але в них це не виходить,
– сказав він.

Що більше систем ППО доводиться перекидати та що більше їх знищують, то важче окупантам прикривати півострів і то ширші можливості відкриваються для нових українських ударів.

Скільки ППО Росія втратила в Криму?

Масштаб втрат уже такий, що для росіян це давно не кілька окремих уражень, а серйозне просідання всієї системи прикриття. За відкритими підтвердженими даними, мовиться приблизно про 400 знищених одиниць, серед них командні пункти та близько 120 радарів.

До слова: вибухи в окупованому Криму вже стали системними, бо Україна послідовно б'є не лише по окремих цілях, а по всій військовій інфраструктурі півострова. Під ударами опиняються порти, склади, ППО, залізничні вузли та об'єкти, через які Росія тримає Крим як велику тилову базу для війни на півдні.

Українська сторона оцінює ці втрати ще вище і говорить уже про понад 5 тисяч елементів російської ППО. Під Джанкоєм, зокрема, знищували радари до С-400, а вартість таких систем може сягати сотень мільйонів доларів.

Ми дуже багато там усього знищили. Чим більше ми знищуємо, тим більше можемо заходити, а чим далі можемо заходити, тим потужнішими стають удари,
– наголосив Криволап.

Через це удари вже доходять значно глибше та стають для росіян дедалі болючішими. Крим перестає бути захищеним тилом і перетворюється на напрямок, де окупантам дедалі важче триматися.

Я думаю, що скоро буде така ситуація, коли Крим стане фактично неможливим для перебування там російських військових,
– сказав він.

Поки основний тиск іде дронами, але далі у великій кількості можуть підключатися ракети, а після них і авіація. Для росіян це буде ще гірше, бо їхню ППО вже серйозно прорідили, а виробництво не встигає перекривати такі втрати.

Що відомо про вибухи в Криму?

  • Одним із найболючіших ударів стало знищення залізничного порома "Славянін" у Керченській протоці. Це був останній такий пором у росіян на плаву, через який вони перекидали з Краснодарського краю техніку, боєприпаси, пальне й особовий склад до Керчі, а далі – ближче до фронту. Тому втрата "Славяніна" б'є не лише по самій переправі, а й по всьому ланцюгу постачання окупантів.

  • Експерти наголошують, що такі удари неможливі без точної роботи розвідки в режимі реального часу. Щоб системно зривати російську логістику в Криму, потрібно не просто бачити ціль, а встигати бити по ній у потрібний момент – коли вона перевозить паливо, техніку чи боєприпаси. Саме тому за успішними атаками стоїть поєднання агентурної, радіоелектронної та візуальної розвідки, а також можливість швидко замикати весь вогневий цикл.

  • У Києві розглядають Крим як один із ключових напрямків цієї війни, бо півострів лишається для Росії і логістичним вузлом, і військовою базою, і точкою контролю над Азово-Чорноморським регіоном. Саме тому удари по Криму мають виснажити окупантів, послабити їхню ППО, ускладнити сполучення з материком і зрештою зробити півострів пасткою для російського угруповання.