Окрім політичної складової, питання повернення води в анексований Росією Крим, має низку інших проблемних складових. Про це розповів еколог Максим Сорока в коментарі "Апострофу".
Актуально: Вода у Крим в обмін на виведення військ з Донбасу: Арахамія пояснив свої слова
Перекидання великих обсягів води – це штучний елемент в екосистемі. Останні екологічні теорії взагалі свідчать, що перенесення великих обсягів природних ресурсів з одної екосистеми в іншу має негативні наслідки,
– наголосив він.
За словами еколога, ці наслідки можна поділити на 4 типи:
- Перший – пов'язаний зі зміною водного балансу на території, з якої перекидають воду.
Щоправда, у цьому випадку хвилюватися нічого, адже у нижньому басейні Дніпра – нормальний водний баланс, досить води у водосховищах. Тому є певний обсяг, який можна перекинути. - Друга категорія проблем – стан водного балансу на території, на яку пускають воду.
"Екосистема була спочатку призначена для певного водного балансу. Якщо там водний режим річок – 300 – 400 міліметрів, а ми перекидаємо туди масу води, – це призводить до того, що змінюється екосистема", – пояснив Сорока.
Яскравий приклад цьому – кінець 1960-х – початок 1970-х років, коли Україна почала інтенсивно зрошувати південні регіони. Тоді через велику кількість води були зруйновані великі екосистеми степів. - Третій фактор – інвазивний (проникаючий – 24 канал). Річ у тім, що йдеться про перекид не тільки води, але і мікрофлори, бактерій, водоростей тощо. І це несе ризик переселення окремих видів рослин та тварин за межі їхньої природної сфери існування.
- Четвертий фактор – локальна зміна клімату, що виникає через появу великих обсягів води.
"Найбільш яскравий приклад – Каховське водосховище. Накопичення великих обсягів води призвело до того, що на територіях поруч з ним завжди трохи тепліше і підвищена вологість", – пояснює еколог.
Чому питання постачання води у Криму зараз активно обговорюється:
- Україна забезпечувала до 85% потреб Криму у прісній воді через 400-кілометровий Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після російської анексії у 2014 році постачання припинили.
- Криза з водою на півострові почалася влітку 2018 року, адже Крим накрила сильна засуха. Тоді пересохла одна з найбільших річок півострова – Біюк-Карасу. Вже у 2019 році в селі Кизилове поблизу Севастополя повністю висохло озеро.
- Через нестачу прісної води за роки окупації ґрунти на півострові стали засолені і неродючі.
- У січні 2020 року представники окупантів у Криму заявили, що стан з водою на півострові катастрофічний – її вистачить на 90 – 100 днів.