Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Відновлення водопостачання у Криму може мати непередбачувані наслідки, – експерт

      Посуха у Криму / politeka.net

      Повернення Північно-Кримського каналу в експлуатацію може мати непердбачувані наслідки для екосистеми півострова. Так, внаслідок несподіваної появи великої кількості води у Криму може навіть змінитися клімат.

      Окрім політичної складової, питання повернення води в анексований Росією Крим, має низку інших проблемних складових. Про це розповів еколог Максим Сорока в коментарі "Апострофу".

      Актуально: Вода у Крим в обмін на виведення військ з Донбасу: Арахамія пояснив свої слова

      Перекидання великих обсягів води – це штучний елемент в екосистемі. Останні екологічні теорії взагалі свідчать, що перенесення великих обсягів природних ресурсів з одної екосистеми в іншу має негативні наслідки,
      – наголосив він.

      За словами еколога, ці наслідки можна поділити на 4 типи:

      • Перший – пов'язаний зі зміною водного балансу на території, з якої перекидають воду.

        Щоправда, у цьому випадку хвилюватися нічого, адже у нижньому басейні Дніпра – нормальний водний баланс, досить води у водосховищах. Тому є певний обсяг, який можна перекинути.
         
      • Друга категорія проблем – стан водного балансу на території, на яку пускають воду.

        "Екосистема була спочатку призначена для певного водного балансу. Якщо там водний режим річок – 300 – 400 міліметрів, а ми перекидаємо туди масу води, – це призводить до того, що змінюється екосистема", – пояснив Сорока.

        Яскравий приклад цьому – кінець 1960-х – початок 1970-х років, коли Україна почала інтенсивно зрошувати південні регіони. Тоді через велику кількість води були зруйновані великі екосистеми степів.
         
      • Третій фактор – інвазивний (проникаючий – 24 канал). Річ у тім, що йдеться про перекид не тільки води, але і мікрофлори, бактерій, водоростей тощо. І це несе ризик переселення окремих видів рослин та тварин за межі їхньої природної сфери існування.
         
      • Четвертий фактор – локальна зміна клімату, що виникає через появу великих обсягів води.

        "Найбільш яскравий приклад – Каховське водосховище. Накопичення великих обсягів води призвело до того, що на територіях поруч з ним завжди трохи тепліше і підвищена вологість", – пояснює еколог.

      Чому питання постачання води у Криму зараз активно обговорюється:

      • Україна забезпечувала до 85% потреб Криму у прісній воді через 400-кілометровий Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після російської анексії у 2014 році постачання припинили.
      • Криза з водою на півострові почалася влітку 2018 року, адже Крим накрила сильна засуха. Тоді пересохла одна з найбільших річок півострова – Біюк-Карасу. Вже у 2019 році в селі Кизилове поблизу Севастополя повністю висохло озеро.
      • Через нестачу прісної води за роки окупації ґрунти на півострові стали засолені і неродючі.
      • У січні 2020 року представники окупантів у Криму заявили, що стан з водою на півострові катастрофічний – її вистачить на 90 – 100 днів.
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук