Про це 24 Каналу заявив колишній співробітник КДБ і Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Жирнов. Він зазначив, що це погіршення відносин між Німеччиною та Росією.

До теми У Норвегії 15 співробітників російського посольства були шпигунами під прикриттям

"Із Німеччини виставили 3 людини, із Росії – виставили 20. Потім зі Швеції вислали 5, 15 – вислали із Норвегії", – наголосив він.

І це, за словами Жирнова, в додачу до того, що торік із 27 країн світу видворили майже пів тисячі російських дипломатів.

"Легальна розвідка"

"Коли висилають – то вже російські шпигуни. Цей напрямок називається "легальна розвідка", – розповів колишній співробітник КДБ.

Така назва на шпигунському жаргоні через те, що розвідниками там є не іноземці, а російські громадяни під прикриттям офіційних закордонних установ Росії.

Він наголосив, що ці посади закріплені за російською розвідкою протягом ста років. І, мовляв, усі в цих країнах знають, що їх посідають російські шпигуни. Однак, скорочувати їх не наважувалися, адже це псує дипломатичні відносини.

Це зовсім інша ситуація. Адже все, що західні країни не наважувалися робити 20 – 30 – 40 років до цього, вони наважуються це робити,
– додав він.

До того ж відрізнити не шпигуна від шпигуна, який займається "легальною розвідкою", – дуже просто.

Мовляв, наприклад, якщо це просто дипломат, то він сидить у посольстві, дзвонить час від часу своїм колегам і раз на тиждень має ланч зі своїм колегою із міністерства закордонних справ країни перебування, і другий раз вечеряє з дипломатами дружніх країн.

"А шпигуни мають щодня ходити, адже їм треба шукати джерела інформації та вербувати когось. Тому вони в місті сидять не вилазячи, їх в посольствах ніколи не буває", – зауважив колишній співробітник Служби зовнішньої розвідки Росії.

Чому російських дипломатів видворили із Німеччини: дивіться відео

Посада шпигуна

Цю різницю між діяльністю простого дипломата та шпигуна під дипломатичним прикриттям через тиждень спостереження може зрозуміти навіть дитина. Тому усі контррозвідки одразу знають, хто шпигун, а хто ні.

"Їх лише можуть видворити з країни перебування, але посада, яку обіймала ця людина, вона залишиться закріпленою за тим же органом розвідки, за яким вона закріплена вже 50 чи 100 років", – наголосив Жирнов.

Згодом туди ж приїде такий же розвідник. Формально, контррозвідка знає про це, але неформально їй треба за цим поспостерігати та переконатися, що ця людина дійсно займається розвідувальною діяльністю та зібрати докази для суду.

"Або хоча б зробити ноту. І це займає певний час. І коли ці докази зібрані, вони просто чекають потрібного моменту, аби це все реалізувати. Так зробила і Німеччина", – сказав він.

Колишній співробітник КДБ припускає, що інші країни також чекають слушного моменту, але, можливо, поки що не хочуть загострювати відносини.

"Удар" по Кремлю

Це б'є по Кремлю, адже це, перш за все, б'є по престижу. В Росії 30% співробітників дипломатичних установ є кадровими співробітниками зовнішньої розвідки різноманітної,
– розповів Сергій Жирнов.

А всі інші російські дипломати – це агентура російських шпигунів. Тобто люди, які їм добровільно допомагають.

"Тобто з російського посольства можна висилати будь-яку людину. Якщо навіть ви самі не знаєте, за що ви його висилаєте, він знає, тому йому нічого доводити не треба", – додав він.

Видворення російських дипломатів із Німеччини

  • Німеччина масово вислала російських дипломатів. У Москві ці дії засудили та заявили про руйнування відносин між країнами.
  • У відповідь Росія "дзеркально" вислала німецьких дипломатів із Росії. Окрім того, там суттєво обмежили максимум співробітників дипломатичних представництв Німеччини.
  • Попри закритий повітряний простір ЄС для Росії, 22 квітня спецборт із Москви виконав рейс із Берліна й назад. У МЗС Німеччини заявили, що це було пов'язано із перевезенням російських дипломатів.