Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус в ефірі 24 Каналу заявив, що звинувачення Києва виглядають спробою переключити увагу. За його словами, Трамп опинився у політичній пастці через затягування операції та зараз намагається зберегти репутацію.

Дивіться також США готові вжити заходів: завдяки цьому ціни на нафту не будуть так стрімко зростати

Операція, яка мала стати демонстрацією сили

Початок військової операції проти Ірану подавався як швидка і контрольована кампанія. У перші години створювалося враження, що адміністрація розраховує на короткий сценарій без суттєвих ускладнень. Проте вже на четвертий день стало зрозуміло, що конфлікт не вкладається в первинні очікування і потребує додаткових пояснень для американської аудиторії.

Коли розпочинали операцію в суботу зранку, було відчуття, що її хочуть завершити до вечора неділі, тобто за два дні. Це не вдалося. І зараз треба шукати винних,
– зазначив Ус.

Всередині США дедалі гучніше звучить критика цієї кампанії. За його словами, незадоволення зростає не лише серед демократів, а й серед частини консервативного електорату, який традиційно підтримує Трампа. Саме тому інформаційний фон для Білого дому стає дедалі складнішим.

Трамп починає отримувати все більше критики цієї операції. Уже з'являються опитування, які показують, що більшість американців ставляться до неї негативно,
– наголосив він.

На його думку, в такій ситуації політична логіка підштовхує до пошуку зовнішнього пояснення невдач. Коли кампанія не дає очікуваного швидкого результату, з'являється спокуса перекласти відповідальність на когось іншого. Саме в цьому контексті, за його словами, й виникають звинувачення на адресу України.

До слова, військовий експерт Ігор Романенко заявив, що Іран технічно має можливість завдати ударів за межами регіону, зокрема по країнах Європи, однак нині зосереджений на ближчих цілях. Він також зазначив, що оцінки запасів іранських ракет зменшуються в процесі бойових дій.

Критика зліва і справа посилює тиск

Проблема для Трампа полягає не лише в затягуванні операції, а й у характері внутрішньої реакції. Критика звучить як з боку демократів, так і з боку частини республіканців, зокрема ізоляціоністського крила. Це створює для президента складнішу ситуацію, ніж у випадку попередніх коротких військових кампаній.

Ба більше критика іде зліва і справа. Якщо зліва – це опозиційні демократи, то справа – це так звана MAGA, найбільш консервативні республіканці, які говорять, що США не повинні втручатися у справи поза своєю півкулею,
– зазначив Ус.

Частина політичного середовища у США вважає, що країна не повинна втягуватися у конфлікти поза межами Західної півкулі. Такий підхід традиційно підтримують ізоляціоністи, які критично ставляться до зовнішніх військових операцій. У цьому контексті навіть союзники Трампа можуть ставити під сумнів доцільність ескалації.

Є ізоляціоністи, які дуже негативно ставляться до будь-яких дій США поза своїм континентом,
– додав він.

На його думку, коли тиск іде одночасно з двох боків, адміністрація змушена шукати пояснення, які знімають частину відповідальності з Білого дому. Саме тому звинувачення України виглядають як елемент внутрішньополітичної оборони, а не як серйозна зовнішньополітична оцінка.

Чому знову звинувачують Україну?

Звинувачення на адресу України з боку Трампа не є новим прийомом. За його словами, це вже стала звична риторична схема, до якої вдаються щоразу, коли потрібно пояснити складну ситуацію для внутрішньої аудиторії. У нинішніх умовах вона знову використовується як зручний інструмент.

В будь-якому випадку Трамп звинувачує Україну. Його підхід простий: спочатку звинувачуємо Україну, а там подивимось, що буде,
– зазначив Ус.

Він підкреслив, що твердження про нібито "безкоштовні" поставки зброї не відповідають реальній фінансовій моделі допомоги. Значна частина коштів, виділених на підтримку Києва, залишалася всередині США та спрямовувалася на замовлення для американського військово-промислового комплексу. Фактично йшлося про завантаження виробництва і модернізацію власних арсеналів.

Якщо подивитися на всю американську військову допомогу Україні, то 90% цієї допомоги йшло не Україні, а військово-промисловому комплексу США,
– наголосив він.

На його думку, ігнорування цих аргументів свідчить про те, що питання не в економіці чи безпеці, а в політичній доцільності. Коли операція проти Ірану не дає швидкого ефекту, Україна стає зручною мішенню для пояснення невдач. Така риторика дозволяє перевести дискусію з теми результатів операції на тему витрат і відповідальності попередньої адміністрації.

Що відомо про нові удари та розширення ескалації:

  • 3 березня дрони атакували нафтовий термінал у Фуджейрі – один із найбільших на Близькому Сході. Безпілотник перехопили, однак його уламки спричинили пожежу в нафтопромисловій зоні, яку згодом ліквідували; про жертв не повідомляється.
  • Армія оборони Ізраїлю заявила про удар по комплексу керівництва в центрі Тегерана, де розташовані офіси президента Ірану та Вищої ради національної безпеки. За даними ЦАХАЛ, атака була спрямована по адміністративних і пов'язаних із системою безпеки об'єктах.
  • Центральне командування ЗС США повідомило про продовження операції проти Ірану та знищення об'єктів ППО, пускових майданчиків і елементів командування Корпусу вартових ісламської революції. Напередодні також повідомлялося про потоплення 11 іранських кораблів в Оманській затоці.