Про причину ескалації з боку військових Азербайджану, інтерес Туреччини, і вплив відновлення бойових дій в Карабаху на становище Росії – в ексклюзивному інтерв'ю сайту 24 каналу розповів політолог-міжнародник Юрій Олійник.

Читайте Переговори між Україною та Росією, зникнення Шойгу і наступник Путіна: інтерв'ю з експертом

Про дії Азербайджану

Юрію, Азербайджан вдало скористався відсутністю російських миротворців?

Перш за все, слід розуміти, що події, які відбуваються в Україні, тектонічно змінюють всю геополітичну ситуацію у світі. Передовсім – у нашому регіоні.

Зараз ми спостерігаємо вчинок розумної країни, яка вигідно скористалася вікном можливостей на свою користь.

Хоча ще 22-го лютого у Москві Алієв і Путін підписали спільну декларацію про надання військової допомоги, все дуже швидко змінилося не на користь Кремля. Тому буквально за кілька тижнів по тому, Баку вже погрожує Москві, що розірве договір, якщо остання не дотримається угоди укладеної минулого січня.

Юрій Олійник, політолог-міжнародник / Фото з архіву автора

Тобто, у цих подій, котрі зараз ми спостерігаємо, є певні юридичні підстави?

Юридичні підстави полягають у тому, що коли було перемир'я, яке підписували сторони в січні минулого року, було гарантовано, що 4 райони, які не входили в Карабахську Автономію ще за радянських часів, будуть повернені Азербайджану.

Крім того, з коридору Зангезуру було узгоджено транзитний шлях до Нахечеваню. До того ж російські миротворці мали зайняти місце вірменських сил в тій частині коридору, який до моменту укладання договору контролювала Вірменія. При цьому, росіяни мали стати спостерігачами за безпекою руху коридором.

Однак, цього зроблено не було. Вірменські сили не були відведені, російських сил у тій ділянці було більше ніж сторони попередньо домовилися, через Зангезурський коридор азербайджанців не пропускали.

Тому Баку мав цілковите право на проведення наступальних дій. Тим більше, що територія, де зараз розташовано Карабах, належить Азербайджану згідно із міжнародним правом.

Важливо Росія ставить експерименти над Білоруссю

Про інтереси Туреччини

А в чому тут полягає, власне, турецький інтерес?

Минулого року цю війну лише поставили на паузу. Азербайджан не зміг взяти того, що він хотів. У Вірменії сильні реваншистські настрої, попри відсутність ресурсів для повернення контролю над втраченими територіями. Думаю, азербайджанці налаштовані йти до кінця за підтримки Туреччини, знову ж таки.

Анкара ж, своєю чергою, отримає витіснення Росії з Південнокавказького регіону.

Російські миротворці справді, незадовго до чергової ескалації, просили сторони відійти від попередньо зайнятих ними позицій?

Так, справді просили. Як бачимо, Азербайджан не звернув на це ані найменшої уваги, пославши натомість Путіна за російським кораблем. Та навіть якби росіяни й хотіли щось вдіяти, то просто фізично не могли. На той момент вони були не в ресурсі, бо Кремль перекинув практично весь тамтешній свій контингент в Україну.

Про наслідки для Вірменії

Як ця ситуація відобразиться на Вірменії?

У Єревану зараз є вибір: або почати на тлі ескалації нормалізацію відносин із Заходом, або продовжувати марно сподіватися на Росію.

Карабах, звичайно, доведеться віддати Азербайджану. В найкращому випадку там буде щось на зразок автономії. Якщо коротко, то проросійська політика принесе Вірменії тільки міжнародну ізоляцію і крах надалі. Тоді як зміна курсу на більш прозахідний дозволить державі зберегтися та розвиватися як слід.

Про наслідки для Кремля та вигоду для України

Як наступ у Карабаху позначиться на становищі Кремля?

Це все призведе до краху російських інтеграційних проєктів у сферах московського впливу. Скоріш за все, бачачи слабкість російської армії, припинить своє існування ОДКБ.

Слідом за цим піде і ЄврАзЕС. Ми ж бачимо, в якому стані зараз перебуває російська економіка. Загалом, це відіграє позитивну роль для нас і дозволить наблизити крах новітньої Російської Імперії.

Які ще вигоди для нас є у цій історії?

Все, що зараз відбувається з російською армією, є яскравою демонстрацією слабкості російської військової машини. Навіть внутрішньоросійський споживач скоро почне розчаровуватися в тому, що всі країни колишнього соцтабору, які знаходилися під потужним російським впливом, позбуваються московського ярма.

Врешті-решт, ми спостерігатимемо розпад імперської Росії після того, як запущені зараз незворотні відцентрові процеси на пострадянському просторі успішно будуть завершені.

Також цікаво – Лукашенко невигідний Путіну, – Жданов про ситуацію між Білоруссю і Росією: дивіться відео