Також під ударом опинилися об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО. Про це в інтерв’ю громадській ініціативі "Голка" повідомив заступник міністра культури Іван Вербицький.
Дивіться також "Росія не могла цього не знати": у Дніпрі зруйновано будинок із центром православної культури МП
Де найбільше знищено історичних пам’яток?
В Україні за час повномасштабної війни зруйновано або пошкоджено 1723 об’єкти культурної спадщини. Про це повідомив заступник міністра культури Іван Вербицький, наголосивши на масштабах втрат у різних регіонах країни.
Найбільше руйнувань зафіксовано у прифронтових і деокупованих областях. До п’ятірки регіонів, які зазнали найбільших втрат, увійшли Харківська область – 349 об’єктів, Херсонська – 302, Одеська – 200, Донецька – 195, а також Київ і Київська область – 173 пам’ятки. Окрім цього, пошкоджено 2524 об’єкти культурної інфраструктури, з яких 513 повністю знищено. Серед найбільш постраждалих – бібліотеки, музеї, будинки культури та інші заклади.
Які області найбільше постраждали / Інфографіка "Голка"
Під удар потрапили й об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО. Зокрема, йдеться про історичні центри Львова та Одеси, а також ансамблі Софійського собору і Києво-Печерської лаври у Києві.
У Міністерстві культури зазначають, що для збереження спадщини ведеться співпраця із Силами оборони України. Зокрема, діє окремий підрозділ, який бере участь у підготовці рішень щодо евакуації музейних цінностей та захисту об’єктів.
Представники підрозділу долучаються до розробки нормативно-правових актів, наприклад надавали пропозиції до рішень щодо евакуації музейних предметів і цінностей. Цілеспрямоване знищення культурної спадщини України є серйозним порушенням норм міжнародного гуманітарного права, зокрема Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту та статті 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, що кваліфікує прямі напади на будівлі, призначені для релігійних, освітніх, мистецьких, наукових чи благодійних цілей, а також на історичні пам’ятки як воєнні злочини,
– каже Вербицький.
Водночас експерти наголошують, що загрози для пам’яток існують не лише через бойові дії. Голова громадської ініціативи "Голка" Ірина Федорів звернула увагу на необхідність посилення законодавчого захисту культурної спадщини в Україні.
Як посилити захист культурної спадщини / Фото "Голка"
"Саме тому важливо, щоб Верховна Рада якйнайшвидше доопрацювала законопроєкт №11481, який спрямований на захист культурної спадщини. Його подали зокрема народні депутати Ганни Бондар, Романа Грищука, Віталія Безгіна, Олександра Аліксійчука і громадський сектор розцінює його як корисний (детальніше про цю законодавчу ініціативу – в інструменті "Перезарядити країну тобі під силу" – прим. ред.)", – сказала вона.
Вона закликала Верховну Раду якнайшвидше доопрацювати законопроєкт №11481, спрямований на охорону пам’яток. За її словами, важливо не допустити змін, які можуть послабити його дію в інтересах забудовників.
Які пам'ятки культури постраждали нещодавно від обстрілів?
Уламки російського дрона в Києві зруйнували будівлі на Банковій, зокрема архітектурну пам'ятку з 56 квартирами, внаслідок чого загинуло двоє осіб. Київська міська адміністрація створила комісію для оцінки та відновлення пошкоджених будівель. Атака також завдала шкоди Будинку письменників, вибивши вікна та пошкодивши фасад, і Садибі Сари Бродської, що має важливе культурне значення для Києва.
Через російську атаку пошкоджень зазнала пам'ятка архітектури національного значення – ансамбль Бернардинського монастиря. Він розташований на території історичного ареалу Львова, який внесений до міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Пожежею охопило примурні будівлі комплексу. Ступінь ушкодження зараз визначають фахівці.
У Львові під час російської атаки постраждала будівля Львівського органного залу, вибито близько десятка великих історичних вікон. Попри пошкодження, концертний зал продовжує свою діяльність, заплановано оперативно-протиаварійну роботу для відновлення.