Перманентна загроза

Глава МЗС Павло Клімкін заявив, що присутність російських військ на кордоні з Україною – це демонстрація того, що Кремль готовий до повномасштабного російського вторгнення на нашу територію.

Росія намагається дестабілізувати ситуацію вздовж кордону. Таким чином показуючи, що в будь-який момент російське вторгнення може набути більш масштабного характеру,
– заявив міністр.

Припущення і побоювання щодо можливого вторгнення Росії в Україну лунають вже не вперше. В 2016 році експерти і політики також робили подібні заяви, допускаючи, що ескалація може відбутися восени. Але, на щастя, цього не сталося. З іншого боку, обстріли бойовиками українських позицій із забороненої Мінськими угодами зброї не вщухали ні на мить. Спроби тристоронньої контактної групи в Мінську досягти домовленості щодо "режиму тиші" і розведення військ у окремих пунктах провалилися. "Режим тиші" дотримувався не більше однієї чи двох діб.


Терористи постійно порушують усі домовленості про припинення вогню

На початку січня відбулося досить серйозне загострення на Світлодарській дузі. ОБСЄ фіксує порушення Мінських домовленостей, що дивно, з обох сторін. Але ця "фіксація" аж ніяк не впливає на терористичні угрупування, якими керують куратори з Москви, мета яких, як мінімум, тримати Україну в постійному напруженні. За словами голови правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимира Фесенка, посилення військової присутності Росії біля українських кордонів відбувається періодично – у вигляді військових навчань, створення нових військових підрозділів. Через це ризики більш масштабного конфлікту України з Росією присутні завжди. Тому не можна ні на хвилину розслаблятися. Але, вважає експерт, схоже, в Путіна інші плани.

Путін в даному випадку, і в цьому "наше щастя", хоче домовлятися, вести велику дипломатичну гру з Дональдом Трампом. Він чекає зміни політичного ландшафту в Європі. А війна може стати цьому на заваді. Але потенційний ризики війни є,
– вважає Фесенко.


ОБСЄ все бачить через призму Кремля

Водночас, як зауважує політичний експерт, заява міністра закордонних справ України Павла Клімкіна про загрозу повномасштабного вторгнення не випадково пролунала напередодні можливої телефонної розмови Путіна з Трампом.

Клімкін посилає сигнали новій адміністрації Білого дому і Заходу в цілому. Щоб там розуміли, з чим ми постійно зіштовхуємося, що проблема не тільки в локальному конфлікті на Донбасі, а є ризики більш масштабного конфлікту між Росією і Україною,
– зазначає політолог.

Тиск на США і Європу, щоб змусити Київ виконати Мінськ-2

Поки Клімкін посилав сигнали Вашингтону, Путін досить однозначно дав зрозуміти Дональду Трампу, що українське питання необхідно вирішувати на умовах Кремля. Загострення бойових дій поблизу Авдіївки відбулося одночасно з першою телефонною розмовою Трампа і Путіна. Зміст цієї розмови кожна зі сторін подала в різних ракурсах. В Білому домі заявили, що діалог став важливим початком для поліпшення відносин між країнами.

Розмова велася навколо тем, пов'язаних із взаємним співробітництвом у боротьбі з Ісламським державою, а також із зусиллями по досягненню миру, включаючи ситуацію в Сирії,
– повідомляється в заяві прес-служби Трампа.

В Кремлі зробили акцент на Україні. За словами прес-секретаря Путіна Дмитра Пєскова, нове керівництво США виступає за активізацію врегулювання конфлікту в Україні.

Американська сторона переконана, що не можна дозволити українській кризі перетворитися в застарілу, необхідна активізація зусиль для врегулювання цієї проблеми,
– сказав прес-секретар Путіна.


Загострення на Донбасі – підготовка Путіна до розмови з Трампом

В розумінні Пєскова, активізація полягає в безальтернативності реалізації Мінських угод, зрозуміло, лише з боку Києва. Для цього Москва ретельно підготувалася через посилення обстрілів в зоні АТО. Як зауважив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, загострення біля Авдііївки – показати Трампу, що ситуація на Донбасі неконтрольована, бойові дії продовжуються і необхідно замиритися або досягнути якоїсь проміжної позиції.

Ескалація необхідна Кремлю для наявності більшої кількості аргументів у Путіна для Трампа. Російський президент показує, що ситуація на Донбасі виходить з-під контролю, починаються масштабні військові дії і Захід може отримати велику загрозу безпеці в Європі на етапі входження Трампа в президентство. Путін каже: "Вам це потрібно? Ні? Тоді давай домовлятися відносно стратегічних питань відносно Сирії, по європейській безпеці тощо",
– зазначив Кулик.

Справді, Москва явно ініціювала ескалацію на Донбасі, щоб змусити Захід і США зокрема посилити тиск на Україну і примусити її виконати Міські угоди так, як це потрібно Путіну. Як заявив той же Пєсков, українські воїни в АТО начебто самі атакували окуповані території. Іншими словами, Київ порушує Мінські угоди, а Росія тут "ні до чого".

На думку директора аналітичного центру "Політика" Миколи Давидюка, Росія не буде розпочинати повномасштабного вторгнення в Україну. Кремль сьогодні готується до різних військових конфліктів на Близькому Сході, щоб збільшити тиск на Європу. В його планах ініціювання громадянських воєн і місцевих локальних конфліктів, зокрема в Лівії.

Росія хоче направити додаткові потоки мігрантів до Франції, щоб посилити тиск на місцеве населення і зробити ще більш популярними ультраправих кандидатів у президенти,
– говорить політичний експерт.

За словами Давидюка, в Європі ставки вище, і момент торгу за Україну там теж відбувається. Адже в результаті переговорів, вважає він, Україну можуть віддати Росії, як зону впливу. Тому Путін робить ставку на президентські вибори у Франції, щоб потім мати можливість тиснути і на канцлера Німеччини Ангелу Меркель. На переконання експерта, щодо України Путін, швидше, має політичний план, аніж військовий.

Путіну більш цікаво переобрати український парламент, який імплементує Мінські домовленості. Російський президент намагатиметься вмонтувати в Україну Донбас з федеральним статусом, що дасть йому можливість управляти всією нашої державою. Це одночасно зніме і питання фінансування Донбасу – все буде покладено на Україну,
– зазначає Давидюк.

В тому, що Росія поки не збирається розпочинати відкриту війну з Україною, переконаний і політолог Євген Магда. За його словами, зараз "рішучість" Кремля підштовхує зміна влади у Вашингтоні та тривожні для України тенденції всередині провідних країн ЄС, де набирають силу проросійські політики.

"Однак я переконаний, що Кремль все ж робить ставку на руйнування України зсередини, усвідомлюючи, що позитивні зміни всередині нашої країни зроблять її сильнішою. Вочевидь, що на нас очікує немало психологічних атак з боку Росії, тому нашим політикам треба якнайшвидше формувати національні інтереси та відстоювати їх", – зазначає Магда.

Україну чекають випробування і нестабільність

Україна сьогодні втрачає своїх західних союзників – принаймні, такої думки дотримується Микола Давидюк.

Ми втратили Британію, оскільки вона вийшла з ЄС. Практично втрачаємо Францію. Залишається Німеччина. Та й то Берлін у поганих відносинах зі США. Зрозуміло, що і США вже не такі лояльні до України,
– зазначив він.

Тому питання – в якому форматі далі вести переговори про врегулювання ситуації на Донбасі – залишається відкритим. Павло Клімкін вважає, що найближчим часом немає підстав для того, щоб відбулася зустріч у "нормандському форматі". Причин для переговорів, за його словами, немає, оскільки російська сторона блокує виконання Мінських угод.

Водночас, на думку Євгена Магди, треба готуватися до можливої зміни формату нормандських переговорів і шукати напрацювання, нових потенційних учасників переговорного процесу.

Проте варто розуміти, що переговори по врегулюванню ситуації на Донбасі будуть плідними лише за участі Росії. Тому Нормандський формат зарано ховати,
– зауважив Євген Магда.

При цьому, як говорить Володимир Фесенко, у західних політиків, в тому числі серед політиків, що входять в найближче оточення Трампа, є розуміння, що гібрида війна вже йде на їхній території. Це війна проти їхніх інститутів і цінностей: кібератаки російських хакерів, фактичне втручання у виборчий процес у західних країнах, вплив на інформаційну сферу. Але одні готові прислухатися до сигналів України, а інші хочуть домовлятися з Путіним і плекають надію, швидше, ілюзію, що це можливо.


Західна проукраїнська коаліція розсипається, необхідно шукати нових союзників

Багато чого залежить від зовнішньополітичної стратегії Трампа. За словами Віталія Кулика, Україна, швидше за все, буде частиною східноєвропейської стратегії Білого дому. На його думку Трамп шукатиме різні варіанти формату взаємовідносин.

Президент США намагатиметься спочатку ігнорувати, потім жорстко реагувати, а потім будувати відносини. Нас чекають випробування і нестабільність, мінімум півроку існування перехідної адміністрації Трампа,
– вважає політолог.

В цей період українське керівництво повинне задіяти всі свої можливості, щоб запобігти розв’язанню конфлікту на Донбасі на умовах Москви. Сьогодні на нашому боці канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка неодноразово заявляла, що антиросійські санкції знімуть лише тоді, коли Москва виконає Мінські домовленості. Меркель під час зустрічі з Петром Порошенком висловила занепокоєння щодо загострення біля Авдіївки, тому для України Німеччина залишається наразі надійним союзником.

До кола своїх союзників потрібно також залучати і інші європейські країни. На думку Миколи Давидюка, Україні сьогодні треба робити надзвичайно великі зусилля, щоб розширювати західну коаліцію. Зокрема, з числа тих європейських країн, які б могли підтримувати нас: Польщі, країн Балтії, Скандинавії.

Треба сконцентруватися на країнах, над якими теж є пряма російська загроза. Вони будуть більш адекватно сприймати наші заклики, розуміючи, що кожна з них може бути наступною після України,
– наголосив Микола Давидюк.

Тому треба діяти, використовуючи будь-які можливості, щоб завадити втіленню планів Кремля, який сьогодні відчув "масть" і намагається тиснути на Україну з усіх сторін. Київ повинен продемонструвати, що Україна є частиною, і важливою, Європи, і що дії Росії загрожують не тільки нам, а й усьому Заходу. Якщо зараз не стримати Росію, то завтра гібридна війна стане справжньою на всьому європейському континенті.

Читайте також: Повернення Донбасу: коли і як окуповані території стануть українськими?