Про це повідомив заступник командира 1-го корпусу Національної гвардії України "Азов" Святослав "Калина" Паламар.
Читайте також Мене били, а я усміхався, – азовець пригадав, як почув у полоні про звільнення Херсона
Що відомо про смерть Олександра Крохмалюка?
Святослав Паламар розповів, що Олександр Крохмалюк долучився до "Азову" у 2016 році. На момент потрапляння в полон він був військовим медиком та начальником медичної служби.
Людина, яка рятувала життя. Гідний боєць та мій побратим. Олександр вийшов у полон з "Азовсталі", пройшов Оленівку та катівню Таганрога,
– написав "Калина".
Останнім відомим місцем його утримання було СІЗО-2 у Камишині, що у Волгоградській області.
У вересні 2025 року тіло Крохмалюка повернули в Україну в межах репатріації за формулою "1000 на 1000". За даними судово-медичної експертизи у Львові, причиною смерті стали перелом ребер і тупа травма грудної клітки.
Паламар наголосив, що цей випадок є черговим вироком системі міжнародного гуманітарного права, що не здатна захистити здоров'я та життя українських військовополонених у російському полоні.
Відкрите та зневажливе порушення Женевської конвенції, катування і вбивства українських військовополонених – це цілеспрямована варварська державна політика росіян. Систематична та задокументована, але безкарна,
– йдеться в дописі.
"Калина" закликав українських посадовців, дипломатів і правозахисників порушувати питання смерті полонених внаслідок катувань на міжнародних майданчиках, зокрема в ООН, Раді Європи та ОБСЄ, а також зробити повернення військовополонених пріоритетом міжнародної політики України.
Варто зазначити, що процес обміну військовополонених, зокрема бійців "Азову", дійсно часто ускладнюється або затягується з боку Росії через додаткові вимоги та штучно створені перешкоди. Це робить їхнє повернення одним із найскладніших напрямків у процесі обмінів.
Нещодавно бійців "Азову" повернули з полону
15 травня розпочався перший етап обміну полоненими у форматі "1000 на 1000". Згодом стало відомо, що в цей день на рідну землю повернулись 20 бійців 1 корпусу НГУ "Азов", з яких 19 були оборонцями Маріуполя.
За словами Дениса "Редіса" Прокопенка, військові провели у російському полоні чотири роки, і тепер нарешті змогли зустрітися з рідними, які весь цей час боролися за їхнє повернення та чекали цього дня.
Загалом у рамках обміну полоненими додому повернулися 205 воїнів, серед яких військові ЗСУ, ТрО, Нацгвардії та Держприкордонслужби. Багато військових також поверталися із серйозними травмами, підірваним здоров'ям та важкими психологічними наслідками. Попереду на них чекають реабілітація, відновлення документів і банківських карток.