За час відкритого вторгнення росіян президент Зеленський привчив нас усіх, що не залишає межі України заради якихось дрібниць. Майже рік тому він вперше, з початку нападу Росії 24 лютого 2022 року, відвідав іноземну державу. Цілком логічно, що першими таку честь отримали США, адже ця держава – найбільший союзник України. 24 Канал проаналізував проміжні результати та користь від візиту президента до Сполучених Штатів.

Цікаво Байден хоче особисто почути від Зеленського про ситуацію на фронті

Результати того першого, без зайвого пафосу, історичного візиту були дуже добрі. Україна тоді нарешті отримала системи PATRIOT та змогла посилити захист свого неба від російських ракет і літаків. Наступні візити Зеленського до країн-союзників України в Європі та Азії заклали нові успіхи – сформували танкову коаліцію та коаліцію винищувачів.

Нині ж союзники України вже фактично зняли всі табу з конвенційної зброї, останніми бастіонами залишаються німецькі Taurus та американські ATACMS. Щодо цих ракет також є обнадійливі сигнали і, цілком можливо, що саме після зустрічей Зеленського зі світовими лідерами на полях Генасамблеї ООН буде офіційно оголошено про падіння й цього бар'єру, про який ще кілька місяців казали як про щось неможливе.

Нагадаємо, що саме так було і з PATRIOT, і з танками, і з літаками, а перед цим – з HIMARS.

Звісно, ключовими будуть переговори Зеленського з Джо Байденом та главою Палати представників Конгресу, республіканцем Кевіном Маккарті. Саме в Палаті представників вирішуватиметься доля нового пакету допомоги Україні, а також питання підзвітності.

​
Подружжя Зеленських на американській землі, 18 вересня 2023 року / Фото ОП

Звісно, можна справедливо нарікати на обережність союзників на чолі зі США. І навіть на їхню нерішучість і острах. Україна має повне право так говорити, адже кожен день затримки та затягування – це людські життя.

На Заході цього не завжди розуміють, адже мова не про якийсь моноліт, а про різні країни з власними інтересами, а також різні політсили, що перебувають на різних стадіях існування – хтось має стабільну підтримку суспільства, а хтось вже бере участь у виборчій кампанії, а тому змушений діяти відповідно.

Напередодні візиту Зеленського в західній пресі, яку до вторгнення ми звикли оцінювати як еталон журналістики, масово почали з'являтися дивні та шкідливі вкиди з посиланнями на анонімні джерела про нібито провал українського наступу та чергове "пропало все". Такі заяви – часткова робота на межі агонії від російських "сплячих агентів", але в більшості – це нерозуміння ситуації та власна дрібна гра на пониження.

Журналісти забувають деякі очевидні речі:

  • про жахливу ціну, сплачену українцями за визволені міста та села,
  • про наступ, що відбувається без прикриття з повітря (бо хтось затягнув по максимуму передачу літаків),
  • про те, що Росія зробила з України найбільш заміновану територію в історії.

І попри це Україна має успіхи, а Росія, попри весь свій потенціал, давно вже не говорить про "Київ за 3 дні", а мріє лише, щоб втримати у найближчі тижні Токмак і Бахмут, а тому спалює найкращі резерви, активно втрачає техніку та "арту", позбувається підводних човнів і систем ППО / ПРО промисловими темпами.

До теми Що Путіну пообіцяв Кім Чен Ин

Візит президента України на Генасамблею ООН – чудовий момент, щоб прочистити мозок усім, хто сумнівається, від зайвої зради та скоригувати спільні дії. А головне – нагадати, що Україна наразі б'ється проти глобального зла, робить це чужою зброєю, але своїми руками.

Якби їх не було, то воякам країн НАТО довелось б пригадувати добряче забуту (за десятиліття летаргічного сну та бездіяльності) справу. А також боротися зі світовим голодом, а потім – з черговим напливом мільйонів мігрантів, а декому навіть відходити за Віслу.

Саме тому допомога Україні – насправді не допомога, а інвестиція. Це не якась далека справа на периферії, а цілком реальна проблема, яку потрібно вирішувати тут і негайно.

​
Зеленський з командою на Генасамблеї ООН / Фото ОП

На переговорах Зеленського з президентом США, лідерами палат і партій Конгресу, військовим керівництвом наших союзників, звісно ж, цю тезу замінять на дипломатичніші слова, але суть від цього не зміниться.

Україні потрібна допомога для того, щоб вирішити глобальну проблему, інакше вирішувати її доведеться іншим. І тоді замість снарядів ціна швидко стане вимірюватись у людських життях.

Крім зброї президент Зеленський з високої трибуни говорив не лише про війну, а й про майбутнє, тобто про мир. Нині не існує альтернативи відновленню територіальної цілісності України в межах кордонів 1991 року, поверненню депортованих і полонених, сплаті репарацій і покаранню російських воєнних злочинців. Якщо це означатиме колапс Російської Федерації, то так тому й бути.

Детальніше тут Кожна війна зараз може стати останньою: виступ Зеленського на засіданні Генасамблеї ООН

Промова президента 19 вересня була сильною й запала в душу багатьом, вона окреслила той шлях, яким має рухатись світ, аби більше не повторювались такі трагедії.

Потужний виступ Зеленського на Генасамблеї ООН: дивіться відео

  • Переговори з Ізраїлем

Колись Зеленський сказав, що при зустрічі з Путіним хоче подивись тому в очі. Нині це неможливо, адже Путін під загрозою арешту не залишає Росії, а в сумних очах його вірної конячки Лаврова й так нічого не побачиш. То ж доведеться дивитись в очі іншим. Таку можливість дає Генасамблея ООН. На полях у президента України мали відбутися зустрічі з відомими "фахівцями з сидіння на двох стільцях" – лідерами Ізраїлю та Бразилії.

Прем'єру Нетаньягу вдалося неможливе – його бажання слави і небажання опинитися за гратами привели до влади відвертих фріків, які нині розривають на шмаття рештки ізраїльської демократії. Це знищило плоди багаторічних зусиль дипломатів всього світу з відновлення миру в регіоні і пересварило Тель-Авів зі своїм головним союзником – Вашингтоном.


Члени єврейської громади Сан-Франциско "вітають" ізраїльского прем'єра у США ефектним колажем на в'язниці Алькатрас / Фото UnXeptable

  • Небажання Нетаньягу засудити Росію та однозначно стати на бік України також зіграло з Ізраїлем злий жарт. Завдяки підтримці Москви посилився Іран, національна ідея якого передбачає знищення держави євреїв. І вже директор легендарної служби зовнішньої розвідки Ізраїлю Моссад Давід Барнеа був змушений бити на сполох, але його заяву сприймають лише як чергову лякалку.
  • У цій ситуації вже не Ізраїль потрібний Україні, а Україна Ізраїлю. Нині військова допомога Києву – чи не єдиний шанс повернутися Тель-Авіву до стану "нормальності". Втім, схоже, далеко не всі в Ізраїлі це розуміють, а тому на "Рамштайні" виникають скандали навколо представників країни, що досі не запровадила санкції проти Москви, укладаються договори про співпрацю з митцями-рашистами та ще багато інших недружніх по відношенню навіть не до України, а до здорового глузду кроків.

Відповідати за все це довелося пану прем'єр-мінстру в Нью-Йорку. Деталі переговорів наразі невідомі, але, схоже, що домашнє завдання Нетаньягу не зробив. Його офіс хотів притягнути на зустріч з президентом Зеленським мапу 1960-х років, яку позичив у консульства Ізраїлю в Нью-Йорку (добре, що Крим на ній український, але ж уся Україна – російська колонія).

На щастя, серед оточення Нетаньягу знайшлися притомні люди, які змогли оцінити ситуацію та сховати недолугий артефакт подалі від українських очей та гучного скандалу.


Ізраїльський конфуз / Фото Аріель Кахана / Israel Hayom

  • Хвороба Лули

Ще один "двійочник навчання" – пан Лула да Сілва з Бразилії. З нього можна було б просто покепкувати, але ж він очолює потужну державу, яка має значний авторитет і силу в світі. На жаль, президент Лула цього не розуміє, а тому часто верзе казна-що та змінює власну думку, немов той флюгер.

Полагодити цей пристрій – велике завдання української дипломатії. Але, схоже, процес затягується – пан Лула відбув з Нью-Йорка раніше, нібито на операцію через хворобу.

До теми Продавці повітря Глобального Півдня: чи врятує БРІКС Росію від світової ізоляції

Таким чином, покращувати ситуацію доведеться на місці. Недаремно МЗС відрядив до Бразилії посла Мельника, який свого часу таки "дотиснув" канцлера Шольца в питанні передачі важкої зброї Україні. Нині Німеччина – серед лідерів по збройній допомозі Україні, а пан Шольц, схоже, навіть забув, що колись був "гальмом" у всій коаліції західних союзників.

Нехай для цього й довелося застосувати алегорію з ліверною ковбаскою. У Бразилії ліверні ковбасні вироби не в пошані, проте, від чураско та піканьї там не відмовляються. І тут не треба шкодувати ані сальси, ані, якщо буде потрібно, кашаси – мають бути задіяні всі інгредієнти, щоб до Нью-Йорка клієнт вже прибув таким, як це потрібно Україні.

  • Демарш Дуди чи випадковість

Наразі, на полях 78-ї Генасамблеї ООН, ще не відбулася зустріч Зеленського та президента Дуди (офіційно її перенесли). Ні, не через фізичне здоров'я, а ментальне загострення під назвою "вибори". Схоже, у правлячій партії Польщі йдуть у ва-банк і не думають, що буде далі. Лише так можна пояснити розкриття таємних оборонних планів попередників, а також постріл у ногу у вигляді планів по скасуванню допомоги українським біженцям у Польщі, завдяки яким, власне, економіка країни нарешті почала зростати після тривалої кризи.

У Польщі відбуваються дивні речі та лунають ще дивніші заяви, що ставлять під питання адекватність політичного керівництва важливого для України союзника. Сподіваємось, що після завершення виборчих перегонів у "ПіС" відмовляться від політики популізму та згадають, що назва їхньої партії розшифровується як "Право і справедлість".

Також слід сподіватися, що президент США Байден та його адміністрація врешті прокинуться та згадають про власну силу та роль, аби використати факт присутності лідерів України та Польщі в Америці для пояснення необхідності спільної роботи заради перемоги.

Важливі й зустрічі з іншими лідерами держав. І не лише для засудження агресії, якби воно не пафосно звучало. Зустріч світових лідерів – це також можливість обговорити реформу самої ООН.

Росія займає свою позицію незаконно, адже просто забрала це місце в СРСР, який розвалився. Наявність Москви та її союзника Китаю паралізує роботу Ради Безпеки ООН, а тому зміни можливі саме через Генасамблею. Та для цього потрібна політична воля та єдність світу, зокрема й Глобального Півдня та Глобальної Півночі.

На жаль, такої єдності досі немає. Виправлення цієї проблеми – одне з найголовніших завдань на майбутнє. І над ним вже б'ються українські дипломати та особисто президент.

​
Зеленський на зустрічі з лідером ПАР / Фото ОП

Зеленський у Нью-Йорку провів низку важливих зустрічей з лідерами африканських країн, зокрема, Кенії та ПАР. Остання, хоча і є членом БРІКС, проте має власну позицію щодо подій в Європі.

Влітку президент Рамафоса не побоявся публічно "відшмагати" російського диктатора Путіна на його ж території за зрив зернової угоди. Нині ж він зустрівся із Зеленським, а в Росії подібне називають "ножем у спину". Насправді ж це лише початок довгострокової співпраці заради спільної мети.