Висвітлення України в медіа країн Перської затоки (ОАЕ, Саудівська Аравія, Катар, Бахрейн) за останній тиждень (початок березня 2026 року) зазнало фундаментальної трансформації. Про це пише Сергій Данилов.

Читайте також Чому насправді Іран обстрілює всіх, до кого може дотягнутися?

Україну ставлять в приклад арабським суспільствам

Україна перестала бути "далекою європейською жертвою" і перетворилася на гравця, чиї інтереси та технології безпосередньо впливають на безпеку арабських монархій.

Україна як союзник у боротьбі з дронами

Це головна тема останнього тижня. У зв'язку з іранськими атаками на інфраструктуру Затоки, арабські медіа (особливо The National та Al-Arabiya) почали писати про Україну як про державу з унікальним досвідом.

Україна тепер сприймається не лише як країна, що воює, а як технологічний хаб антидронових рішень. Публікації обговорюють можливість закупівлі українських систем РЕБ та програмного забезпечення для виявлення "Шахедів". Україна виступає в ролі "вчителя", який пройшов через те, що зараз переживають Емірати та Саудівська Аравія.

Аналітики в газеті Okaz зазначають: "Український досвід перехоплення іранських апаратів є більш релевантним для нас, ніж класичні доктрини НАТО".

"А ми казали"

Через те, що Україна роками попереджала світ про загрозу військового союзу Росії та Ірану, арабська преса почала визнавати правоту Києва. Якщо раніше арабські медіа намагалися тримати нейтралітет між Києвом та Москвою, то тепер (після того, як іранські ракети полетіли в бік Ер-Ріяда та Дубая) Україну малюють як країну, що першою прийняла удар вісі зла.

У цьому зв'язку згадують про Володимира Зеленського. Його звернення перською мовою цитувалося в медіа GCC. Його образ змістився від "лідера в камуфляжі" до "стратега, який бачить картину цілісно".

Нікуди від України

Попри війну на Близькому Сході, арабські медіа продовжують відстежувати стан українського агросектору. У пресі Катару та Оману (зокрема Al Jazeera) висловлюють занепокоєння, що ескалація в Ірані може заблокувати шляхи постачання українського зерна через Босфор, якщо конфлікт розшириться. Україна тут постає як важливий, але вразливий постачальник, від якого залежить соціальна стабільність арабського світу.

Що змінилося з минулого тижня?

  • Україна та країни Затоки тепер мають спільного ворога – іранські безпілотні технології.

  • Україна – це не про минуле, а про майбутнє військових технологій.

  • Стійкість Києва тепер ставиться в приклад арабським суспільствам, які готуються до можливої затяжної кризи.

За останній тиждень Україна в очах медіа Затоки перетворилася чи перетворюється з "об'єкта співчуття" на "суб'єкт безпеки". Арабські столиці почали розглядати Київ як частину рішення своїх власних оборонних проблем. Наскільки ці надії виправдаються, і що ми можемо на цьому отримати – побачимо.

Цікаво Менше ніж пішло у США за 3 дні війни в Ірані: скільки ракет Patriot Україна отримала за 4 роки

Без критики теж не обійшлося

Попри збільшення позитивних матеріалів за останній тиждень, в арабському медіапросторі з'явилися також критичні та скептичні матеріали щодо України. Вони переважно походять від аналітичних центрів, пов'язаних з Катаром, або від катарського видання Al Jazeera, а також від незалежних західних оглядачів, яких цитує арабська преса.

Виснаження ресурсів ППО

Це найбільш прагматична критика. Аналітики (зокрема у виданнях типу Al Araby, Al Jadeed) ставлять під сумнів пропозицію Зеленського щодо "обміну" українського досвіду та дронів на ракети до систем Patriot, які є в ОАЕ та Саудівської Аравії.

Арабські військові оглядачі зазначають, що кожна ракета Patriot, випущена над Ер-Ріядом або Дубаєм, це дефіцитний ресурс, який зараз життєво необхідний самим монархіям. Україну звинувачують у спробі вирішити свої проблеми з ППО внаслідок послаблення "щита" Затоки в момент реальної війни з Іраном.

Скепсис щодо "перського звернення" Зеленського

Хоча опозиційні іранці зустріли промову позитивно, частина арабських коментаторів сприйняла її насторожено. У катарських медіа з'явилися думки, що звернення Зеленського до іранського народу було "надто театральним" і "підлило масла у вогонь".

Скептики вважають, що така риторика лише радикалізує іранських "яструбів" (КВІР), роблячи дипломатичний вихід із кризи неможливим, що прямо шкодить безпеці арабських країн, які опинилися на лінії фронту.

Україна як "провідник інтересів США"

Це традиційна лінія критики для видань, що симпатизують Глобальному Півдню або мають антизахідний ухил. Україну продовжують зображати як "інструмент Вашингтона", який намагається втягнути арабські країни у велику війну проти осі Москва – Тегеран. Якщо раніше Україну критикували за "небажання йти на мирні переговори з Росією", то тепер її критикують за "надмірну активність у близькосхідному конфлікті".

Скептики побоюються, що Київ намагається конвертувати свою військову експертизу в політичний вплив у регіоні, де його раніше не було. Поява нового гравця лякає.

Що змінилося?

Скепсис у медіа Затоки зараз не спрямований проти України як такої, а скоріше відображає страх арабських країн стати "розхідним матеріалом" у великій грі між Заходом, Україною та віссю Росія – Іран. Україну критикують за те, що вона "надто активно" пропонує свої послуги, що може призвести до втягування регіону в ще масштабнішу війну.