Авторами дослідження про політичних ботів в Україні та їхні найпоширеніші тактики й інструменти є Марія Жданова (Університет Глазго) та Дарія Орлова (Європейська обсерваторія журналістики). Вони зазначають, що оксфордські словники назвали словом 2016 року термін "постправда". Протягом більш ніж трьох останніх років, з часів Євромайдану і початку російської агресії в Україні, ми спостерігаємо, як ця постправда формує громадську думку суспільства. Україна опинилася на передовій перед численними інформаційними атаками з боку східного сусіда. Для поширення всіляких фейків російська пропаганда активно використовує інтернет-простір, зокрема, соціальні мережі. Згадаймо славнозвісні фейки про "розіп’ятого хлопчика" або "двох рабів і клаптик землі".
Читайте також: Ми ще будемо годувати США і Європу, – російська пропаганда вразила новими перлами
Автори дослідження наголошують: поки йшла активна інформаційна війна ззовні, всередині в Україні не менш активно використовувалися соціальні медіа для маніпулювання громадською думкою. Дослідники проаналізували, як працюють політичні боти в Україні та показали це на конкретних прикладах. Сайт "24" публікує основні тези цього дослідження.
Кому належить медіапростір в Україні і де найбільше ботів
Дослідники наголошують, що в політичній площині серед власників медіа на українському ринку домінують олігархи. Зокрема, три чверті українського телебачення контролюють олігархи – Рінат Ахметов, Віктор Пінчук, Ігор Коломойський, Дмитро Фірташ. Для своїх політичних цілей вони використовують цілі мережі ботів в інтернеті.
Три чверті українського телебачення контролюють олігархи
Найпростішою та найдешевшою платформою для створення ботів є соцмережа "ВКонтакті", оскільки там немає жорстких заходів щодо безпеки. На другому місці – Twitter. Згідно з дослідженнями, 48 мільйонів акаунтів, або 15% від усіх користувачів, на цій платформі є ботами. Найстійкішим у цьому плані є Facebook. Ця мережа є найефективнішою з точки зору захисту свого API та користувацьких даних. Тут створювати ботів найдорожче, і попит на них все більше зростає, адже саме Facebook є найбільш популярним серед соціально-політичних еліт в Україні.
Якими соцмережами найбільше користувалися українці
У січні 2015 року на українському веб-сайті AIN.UA було опубліковане одне з перших в історії інтерв’ю з колишнім "ахметівським ботом". Чоловік стверджував, що працював у компанії, яка забезпечувала присутність в Інтернеті для найбагатшої людини в Україні – олігарха Ріната Ахметова. "Троль" розповів про щоденні вказівки, які отримував він і його колеги щодо коментарів і платформ, де вони мають бути опубліковані. Для опису своєї діяльності він часто використовував термін "бот", що означає підроблений акаунт, яким керує проплачена людина.
Читайте також: Небезпечніші за "ВКонтакте": низка російських сайтів може потрапити під блокування в Україні
Однак, використання ботів і тролів в українському суспільно-політичному житті – не нове явище. Ще з 2000-х років їх використовували маркетологи і PR-фахівці для створення позитивних коментарів і відгуків про продукти компаній. Тоді ботами переважно були молоді матері, які хотіли заробляти гроші під час догляду за дитиною вдома. Пізніше цю концепцію підхопили політтехнологи.
Як працюють політичні боти в Україні
Експерти, опитані авторами дослідження, розповідають, що типова кампанія, спрямована на самореалізацію політика, дискредитацію опонента чи просування певних проблем серед суспільства, має кілька етапів. Як правило, вона починається із публікації ключового повідомлення, прихованого в новині чи статті на сайті якого-небудь засобу масової інформації. Експерти наголошують, що в Україні багато інтернет-видань публікують статті за гроші. В окремих випадках такі повідомлення публікуються в соцмережах або у блогах.
Потім публікацію коментують лідери думок, їх підхоплюють інші читачі і далі тема стає обговорюваною в суспільстві. Після того, як тема набере ваги в інтернеті, цілком ймовірно, що її підхоплять головні засоби масової інформації, включаючи телебачення, яке досі залишається одним з основних джерел інформації для багатьох українців.
Експерти відзначають, що ринок ботів в Україні, на відміну від російського, різноманітніший і горизонтальний. Він також більш замаскований, аніж російський. Якщо кремлівська пропаганда часто очевидна, то українським політикам вдається вміло її приховувати.
Українська політична пропаганда є більш замаскованою, ніж російська
Кілька інсайдерів ринку, які відмовилися ідентифікувати свої компанії, розповіли, як усе працює. Ринок в основному представлений малими і середніми компаніями, які не мають публічного профілю. Політичні замовлення такі компанії переважно отримують через посередників.
В окремих випадках політичною пропагандою в соцмережах займаються великі агентства (як один з напрямків діяльності). Їхні послуги включають платні коментарі та розширення аудиторії спільноти за рахунок ботів. Однак, великі компанії не афішують таких послуг.
Читайте також: Медіаексперт розповів, що робити зі "Страною.ua" та іншими проросійськими ЗМІ в Україні
Типовими завданнями від політичних клієнтів є просування політика чи політичної сили в інтернеті, розповсюдження певних повідомлень, нейтралізація негативної інформації або "напади" на опонентів. Багато проектів пов’язані з виборами. Агентства надають "пакети" послуг або ж займаються лише окремими випадками, наприклад, висвітленням якогось скандалу.
Після того, як проект затверджений, компанія наймає команду, яка складається переважно зі студентів. Кожен із них отримує рекомендації щодо подальшої роботи, наприклад, накрутити рейтинги завдяки підробленим акаунтам або ж розповсюдити в коментарях певний меседж. Як правило, такі коментатори постять близько 200 коментарів на день. Всі обговорення кампанії проводяться за допомогою підроблених акаунтів, що підтримуються вручну.
Як повідомив один з інформаторів, під час парламентської виборчої кампанії 2012 року боти отримували близько 100 доларів США на тиждень. Власник цієї невеликої компанії вказав, що його база включає кілька сотень підроблених акаунтів на Facebook і "ВКонтакті". Це так звані "розширені" акаунти, що мають до 5 тисяч друзів. Вони є власністю компанії і можуть бути продані в будь-який момент.
Проведені опитування свідчать про те, що основні політичні партії мають власні внутрішні підрозділи, які безпосередньо займаються соціальними медіа. Власні політичні консультанти визначають, в якому ключі буде просуватися певна ідея і якими каналами зв’язку. Однак, внутрішні відділи SMM іноді передають свої проекти незалежним компаніям, згаданим вище (якщо вони потребують додаткових ресурсів або у кризові моменти).
Аналіз показав, що підроблені вручну акаунти є найпопулярнішими в Україні на противагу автоматизованим ботам. Один з інформаторів повідомив, що в Україні існує одна передова компанія, яка створює ботів і продає їх по всьому світу, однак, не вказав її назви.
Читайте також: У США планують створити Центр з протидії російській загрозі, – Washington Times
Переважно політичні сили поєднують ручних та автоматизованих ботів для пропаганди в інтернеті.
Політичні боти – переважно студенти, які виконують вказівки спеціальних компаній
Види ботів і скільки це коштує
Сотні фейкових акаунтів легко купуються онлайн. Популярними веб-сайтами для таких послуг є https://buyaccs.com/, https://darkstore.biz/ та інші. Вартість облікових записів Facebook в Україні коливається від 0,90 до 200 доларів США. Ціна залежить від року реєстрації, попередньої діяльності та рівня повноти профілю (фото, друзі тощо). Twitter-акаунти коштують від 0,40 до 90 доларів США, а облікові записи VK – найдешевші: від 0,40 до 1,50 долара США.
Однак, купівля таких фейкових акаунтів ще не означає, що вони будуть працювати. Такі сторінки можуть бути заблоковані самими соцмережами у зв’язку з підозрілою поведінкою. Обдурити системи безпеки соцмереж можна завдяки спеціальним комп’ютерним махінаціям, про які не завжди знають покупці ботів.
Читайте також: Викрили пропагандистів, які закликали до провокацій у День Конституції: відео
Автори дослідження виділили кілька типів ботів, поширених в Україні.
Впливові боти – використовуються для створення масовки для певних сторінок. Такі боти є неактивними і просто збільшують рейтинг сторінки за рахунок кількості підписників. Зазвичай таких ботів легко ідентифікувати за допомогою програм BotOrNot, StatusPeople, TwitterAudit тощо. Найбільше фейкових сторінок такого роду – у Twitter. Активна реєстрація ботів на цій платформі почалася у період Євромайдану та після початку збройної агресії Росії у Криму та на сході України. У п’яти найпопулярніших Twitter-сторінок в Україні серед підписників – від 1 до 14% ботів.
Підсилювачі – використовуються для уподобань, шерів та просування певного контенту. Вони працюють на всіх соціальних платформах в Україні. Журналісти інтернет-ресурсу Texty.org.ua провели розслідування і виявили організовану мережу ботів на Facebook, яка діє з Росії. Боти робили вигляд, ніби вони є українськими патріотами і поширювали заклики до третього Майдану.
Оскаржувачі – боти, які організовано скаржаться на певні сторінки у соцмережах і вимагають заблокувати їх.
Відстежувачі – використовуються для виявлення певної поведінки в інтернеті і залучення уваги до проблеми.
Сервісні боти – часто визначаються як програмне забезпечення або скрипти, які можуть допомогти автоматизувати процес створення фейкового акаунта, наприклад, вони можуть автоматично створювати імена або адреси електронної пошти. Таке програмне забезпечення може створити бота на Facebook протягом 4 хвилин і навіть автоматизувати створення підроблених фотографій ідентифікаційних документів, які можна надіслати в техпідтримку Facebook як доказ автентичності користувача, якщо бота заблоковано.
Найціннішими є боти впливу і підсилювачі, оскільки їх важче створити. Автори дослідження пригадують, як боти-підсилювачі роздули у Twitter повідомлення "Я думаю, що настає велика війна" під час активних бойових дій біля Щастя та Артемівська.
Читайте також: Фейк від Путіна: президент Росії показав Стоуну підроблене відео про обстріл Сирії авіацією РФ
Як повідомили інформатори, боти у Facebook користуються великим попитом для PR-цілей і політичної пропаганди в Україні. На фейковому акаунті можна зібрати до 5 тисяч друзів протягом трьох місяців. Відповідно, 100 ботів матимуть доступ уже до сотень тисяч нових користувачів.
Відповідно до моніторингу українського сайту Zmiya, у більшості офіційних сторінок українських політиків спостерігається підозрілий приріст аудиторії. Проте залишається незрозумілим, чи це замовляють самі політики, чи є це ініціативою їх радників та агентств CMM.
Приріст аудиторії топових сторінок в українськогому сегменті Facebook
Один з учасників ринку описав можливий сценарій, як за допомогою ботів можна просунути непопулярні політичні рішення. Мережа коментаторів або автоматизованих ботів поширює у соцмережах негативні повідомлення про певний законопроект, а потім скріншоти з цими повідомленнями надсилають до ЗМІ, мовляв, законопроект став жертвою кремлівських тролів. Така "реклама" працюватиме на користь непопулярного рішення.
Робота ботів на прикладі трагедії MH17
Чудовим прикладом інтернет-пропаганди в Україні є сумнозвісний випадок з MH17. 17 липня 2014 року пасажирський Boeing 777 "Малайзійських авіаліній" збили у небі над Донбасом. Усі 298 осіб, які були на борту, загинули. У вересні 2016 року спільна слідча група представила перші офіційні результати розслідування. Згідно з ними, літак був збитий ракетою "земля-повітря", випущеною з "Бука", який розміщувався на окупованій території. До виходу офіційної версії, ця тема піддалася різноманітним спекуляціям у соцмережах, зокрема у Twitter.
Читайте також: The Times: російські хакери отримали доступ до акаунтів тисяч британських чиновників і силовиків
Одна з теорій змов була ініційована твітами нібито іспанського авіадиспетчера на ім’я Карлос (@spainbuca), який начебто працював в аеропорту "Київ Бориспіль" і стверджував, що бачив військовий літак в районі катастрофи.
Користувач з нікнеймом Карлос поширив фейк про MH17
Цю історію швидко підхопив російський канал RT та багато інших ЗМІ, наприклад, РИА "Новости", ТАСС та інші. Уже 21 липня 2014 року Міністерство оборони Росії оприлюднило підроблене супутникове зображення, яке свідчить про виявлення винищувача Су-25 в районі катастрофи.
Пізніше сайт перевірки фактів StopFake довів, що цей Карлос не міг бути авіадиспетчером "Борисполя", адже іноземці не можуть працювати на таких посадах. Незабаром акаунт @spainbuca був заблокований. Згодом сторінка відродилася під нікнеймом Людмила Лопатишкіна. Подальші розслідування показали, що ця фейкова сторінка була створена під час активної фази Євромайдану. Протягом лютого 2014 цей бот поширював проросійські повідомлення, а найбільш активним він був 2 травня 2014 року, під час трагедії в Одесі. Сам Карлос дав інтерв'ю іспанській версії RT, звинувачуючи Україну в агресії і ненависті, але його обличчя було прикрито, і ніяких доказів існування такої людини не було.
Проросійські повідомлення бота @spainbuca у Twitter
Крім того, ботів активно використовували для того, щоб блокувати у Facebook сторінки журналістів, які публікували інформацію про збитий Boeing 777. Зокрема, такий інцидент стався з журналістом Сергієм Пархоменком, якого тимчасово заблокували у Facebook через тисячі скарг від ботів.
Читайте також: Російський пропагандист цинічно висміяв українську мову
Яскравим прикладом автоматизованого бота є користувач Twitter з іменем @TimurKhorev. У вересні 2016 року, коли були представлені офіційні результати розслідування справи MH17, бот працював за такою схемою: кожен раз, коли хтось використовував хештег #MH17 у твітах російською мовою, бот приєднувався до розмови та відповідав з посиланням на підроблену статтю, яка описує результати фейкового розслідування. Експеримент довів, що теорія була правильною: бот реагував на повідомлення, які не мали нічого спільного з контекстом, але просто містили хештег #MH17.
Відповідь України на атаку ботів
Автори дослідження вказують, що відповідь української влади на зовнішню пропаганду в контексті російсько-українського конфлікту була дуже слабкою. Представники уряду стверджують, що вони не мають належного фінансового забезпечення для всебічного моніторингу онлайнової сфери, розробки відповідного програмного забезпечення або створення і керування обліковими записами, які б боролися з російськими ботами.
У січні 2015 року Міністерство інформаційної політики оголосило про свою "Інтернет-армію" – добровільну ініціативу, спрямовану на "боротьбу російською окупацією та інформаційною війною". Згідно з повідомленнями ЗМІ, майже 40 тисяч людей зареєструвалися як "Інформаційні солдати" міністерства. Однак, як зазначають дослідники, "армія" фактично не існує, бо так і не отримала конкретних завдань. Тому ефективність проекту досить сумнівна.
Наполегливіші спроби відповісти на російську пропаганду здійснюють українські ЗМІ та громадські проекти. Так, наприклад, проект StopFake.org – сайт, запущений студентами, викладачами та випускниками Києво-Могилянської школи журналістики – у березні 2014 року розвінчав понад тисячу фейкових повідомлень, створених в основному, російськими ЗМІ.
Боротьбу з ботами в Україні ведуть переважно громадянські ініціативи
Колосальне дослідження про ботів зробив сайт Texty.org.ua, який проаналізував мережу ботів, як цілеспрямовано поширювали повідомлення із закликами до третього Майдану.
Український програміст з нікнеймом Alex Novodvorski (Алекс Новодворський) розробив розширення для браузера Chrome, яке дозволило автоматично блокувати тисячі російських веб-сайтів.
В основному боротьба з пропагандою в Україні ведеться громадянським суспільством та приватними ініціативами, а не централізовано, з урядових кабінетів, констатують автори дослідження.
Читайте також: Хто з українських політиків розміщує найбільше прихованої реклами у ЗМІ: результати дослідження