► Олег Гладковський

Перший з них – Гладковський – відповідав за схематоз в оборонній галузі. Йому не пощастило, бо його постать потрапила в епіцентр медійної уваги за декілька тижнів до виборів президента, і запит суспільства на покарання мародерів при оборонних закупках був найбільшим.

Читайте також: Скандал у "Слузі народу": кого Зеленський має поставити на місце

Тому раніше непримітний перший заступник секретаря Радбезу під софітами телекамер отримав підозру за розграбування державних коштів при проведенні закупівель військових автомобілів.

► Ігор Кононенко

Кононенко, який фігурував у схематозі на державних енергетичних компаніях, поки обмежився переляком. Його більше як годину не випускали з України, коли він одразу після затримання Гладковського вилетів з України на міжнародні змагання з тенісу до Китаю. Щоправда, після цього на батьківщину він не повертався.

Ігор Кононенко
Ігор Кононенко

► Олександр Грановський

Але найсистемніше вихід з проблеми придумав третій стовп епохи Порошенка – Олександр Грановський. За часів попередньої влади він був "смотрящим" за судами, СБУ і прокуратурою. Саме у руках Грановського був секретний ключ, який робив договороздатними суддів, а нічні його візити в Генпрокуратуру та Службу безпеки вже навіть не шифрували якимись легендами.

Як стало відомо, Грановський вирішив тікати до країни, яка не видає своїх громадян на запит українських правоохоронців – до Ізраїлю. Він отримав візу для набуття громадянства і переїзду у цю країну. Дану інформацію повідомило англомовне видання Kyiv Post і підтверджують мої джерела.

План втечі в Ізраїлі Грановський розробив, бувши ще депутатом восьмого скликання, але вже програвши вибори до чинного парламенту. Так, через місяць після того, як Грановський у липні 2019 року програв харківський округ "Слузі народу" Куницькому, він отримав в ізраїльському посольстві документ – вклейку в український паспорт, яку по прильоту до Ізраїлю можна обміняти на паспорт держави Ізраїль.

Олександр Грановський
Олександр Грановський

Віза іммігранта була видана Грановському у Києві 18 серпня 2019 року і є чинною до 17 лютого 2020 року. Грановському не становило складнощів отримати дозвіл на еміграцію з України в Ізраїль, адже він є головою опікунської ради Міжнародної єврейської організації "Гілель".

З високою часткою ймовірності, Грановський стане (або вже став) громадянином Ізраїлю. І Україна його більше не побачить. Значить, Грановський буде недосяжним для українського правосуддя у будь-якому з кримінальних проваджень, де згадується його прізвище.

У чому звинувачують Грановського?Саме Грановському приписують допомогу при втечі одіозного судді Чауса, якого викрили у хабарництві та збереженні нечесно заробленого в скляних банках, після чого він накивав п'ятами до Молдови. Також ДБР почало розслідування проти екснардепа Грановського. Його підозрюють перешкоджанні обранню нардепом кандидата від "Слуги народу" Олександра Куницького – вони обидва балотувалися на окрузі № 169 у Харкові.

Зараз тривають переговори з сусідньою державою про видачу судді назад на батьківщину. А обставини його втечі, яка відбулася за сприяння державних органів, може вилитися у кримінальну справу не лише щодо Грановського, але і президента Порошенка.

Загалом Ізраїль є популярною країною для того, щоб перечекати смуту з українськими правоохоронними органами. Першим це зрозумів на початку 1990-их років Юхим Звягільський, який після нетривалої роботи на посаді виконувача обов'язків прем'єр-міністра потрапив під слідство, і переховувався в Ізраїлі аж до тих часів, поки його не "пробачив" новий президент Леонід Кучма.


Юхим Звягільський також переховувався в Ізраїлі

Хто ще тікав до Ізраїля

Після Революції гідності до Ізраїля втекло декілька урядовців епохи Януковича, наприклад, міністр освіти Дмитро Табачник. За аналогічною схемою рятувався ексміністр енергетики Януковича Едуард Ставицький, який не тільки змінив громадянство на Ізраїль, але і прізвище, ставши Розенбергом. За п'ять років він так і не був виданий Україні.

Зрештою, саме до Ізраїля з Женеви переїхав олігарх Ігор Коломойський, коли довідався, що перебуває під слідством ФБР, а відтак, Швейцарія могла видати його правоохоронцям в США. Парадокс полягає в тому, що Грановський рятується втечею з України, хоча саме в його руках перебували всі важелі впливу для проведення судової реформи, щоб зробити третю гілку влади незалежною та чесною.

Грановський не лише неформально координував суддів, але був членом профільного комітету Ради з питань правосуддя. Ба більше, він розмістився у суміжному кабінеті з головою комітету, розділивши з ним приймальню. За час роботи депутатом він також здобув юридичну освіту, заочно закінчивши один з тернопільських вишів. Але замість того, щоб на собі випробувати юридичну систему України, Грановський просто накивав п'ятами.

Читайте також: Схема "Гладковський – Павловський – Полторак": як чиновники зробили бізнес на армії

А відповідальність як за дії Грановського, так і за його ізраїльське громадянство має нести Петро Порошенко. Це він привів його у політику, використовував для досягнення своїх цілей, інфікував юридичну систему вірусом корупції, а тепер розігрує карту політичного реваншу.