"Є беззаперечні герої. Степан Бандера – герой для якогось відсотка українців, і це нормально і класно. Це один з тих людей, які захищали свободу України. Але я вважаю, що, коли ми таку кількість вулиць, мостів називаємо одним і тим же іменем – це не зовсім правильно", – сказав кандидат у президенти в інтерв’ю виданню "РБК-Україна".
Читайте також: Зеленський розповів, що думає про заборону російський соцмереж і закриття в'їзду артистам з РФ
При цьому Зеленський запевнив, що справа не в Бандері: "Я можу те ж саме сказати і про Тараса Григоровича Шевченка". Кандидат у президенти зауважив, що поважає творчість українського письменника, але треба пам'ятати про героїв сьогоднішніх – героїв мистецтва, літератури, просто про героїв України.
Якось мене запитали, чого іменем Андрія Шевченка не назвали якусь вулицю? Для мене він – герой, я справді так вважаю,
– сказав Зеленський.
На це журналіст нагадав політику, що в Україні вулиці називають іменами людей тільки через 10 років після їхньої смерті. Зеленський вважає, що це неправильно.
"Адже коли Кличко перемагав, ми ж всі були щасливі, правда? Ми всі по телеку дивилися ці перемоги. Це велике задоволення. Я б не грався з політичними фігурами. Сьогодні у нас один політичний герой, а завтра ми з вами дізнаємося, що він виявився ось такий, ось такий і ось такий, і ми знесемо йому пам'ятник. Є література та мистецтво для цього", – переконаний кандидат у президенти.
Проходьте тест від 24 каналу: Хто твій кандидат у президенти
Що таке декомунізація? Процес позбавлення від наслідків комуністичної ідеології. Він почався в Україні під час ленінопаду (повалення пам’ятників Леніну) в період Революції Гідності. Процес декомунізації був узаконений 9 квітня 2015 року Верховною Радою, яка схвалила для цього низку законів. Окрім того, 16 грудня 2015 року суд заборонив діяльність Комуністичної партії України.
До сьогодні в межах декомунізації в Україні перейменовують міста, села, вулиці, проспекти та ін. А ще з’явилися нові свята, а низку старих планують або скасувати, або переформатувати. Це стосується свят 8 березня (Міжнародний жіночий день), 1 травня (День праці) та 9 травня (День перемоги).
Хто такий Степан Бандера? Український політичний діяч, один із головних ідеологів українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації Українських Націоналістів – голова Проводу ОУН-Б. Разом з Ярославом Стецьком були авторами Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року. Невдовзі після цього гітлерівці помістили Бандеру під домашній арешт, а потім – у центральну Берлінську в’язницю. 2 роки Бандера перебував у концтаборі Заксенгаузен. Згодом його звільнили та запропонували участь у керівництві антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії. Однак Бандера відкинув пропозицію та на співпрацю з гітлерівцями не погодився. Радянський уряд наказав КДБ вбити Бандеру в Мюнхені. Це здійснив радянський агент Богдан Сташинський 15 жовтня 1959 року.
