Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Яка доля чекає на Верховну Раду після президентських виборів?

      1598
      Як працюватиме ВР після виборів? / 5.ua

      Наразі можна спостерігати справжнісінький партійний "з'їздопад". Політичні сили найрізноманітнішого ідеологічного ґатунку та "вагової категорії" чи не щодня проводять з'їзди, по завершенню яких висувають свого кандидата в президенти.

      В Комітеті виборців України прогнозують, що цьогоріч претендентів на головний пост в країні може бути більше 40! Це – своєрідний рекорд. Чимало кандидатів чітко усвідомлюють, що їм по факту виборів абсолютно нічого "не світить", але, тим не менше, платять внесок 2,5 мільйони гривень і реєструються в Центрі виборчої комісії (ЦВК). З якою метою?

      Тут їх можна поділити на певні групи. До першої відносяться ті, хто хоче банально заробити на виборах. Формула проста: кожен кандидат володіє правом мати своїх представників на виборчих дільницях. На банальному "продажі" цих самих представників непрохідні кандидати заробляють чималенькі суми.

      Читайте також: Андрій Магера: Зневажаю тих українців, хто поїхав на заробітки в Росію

      До другої умовної кандидатської категорії відносяться технічні кандидати, завданням номер один яких є "відтягування" голосів. І, нарешті, для третьої групи важливий не результат, а безпосередньо сам процес. Мова про тих політиків, які балотуються в президенти з прицілом на парламентські вибори. Перебуваючи в ході президентських перегонів на гребені інформаційної хвилі, вони апріорі роблять політичну силу, яку представляють більш пізнаваною. А відтак, збільшують шанси провести "своїх" до складу Верховної Ради наступного скликання, обирати яку українці будуть вже восени.

      Депутати-нероби

      Перший віце-спікер Ірина Геращенко закликає депутатів, які збираються в президенти, оформити офіційну відпустку. І послалася на ганебну статистику, коли вони місяцями прогулюють пленарні засідання. Натомість, нардеп Віктор Чумак переконаний: парламент, насамперед, представницький орган і від того, хто й скільки відвідає засідань – не завжди залежить його ефективність.

      Попри те, що до парламентського виборчого часу "Ч" ще понад півроку, багато чинних депутатів вже повністю занурилися у бурхливу виборчу річку. Пішовши у двотижневу пленарну відпустку, парламентарі забули про свої обіцянки зняти депутатську недоторканність та ухвалити новий виборчий кодекс з відкритими списками.

      За словами представника пропрезидентської фракції БПП Олександра Третьякова, цими питаннями в кращому разі займуться вже після президентських виборів.

      Втім, про те, як далі працюватиме Рада, зрозуміло стало ще минулого тижня, коли спікеру Андрію Парубію довелося по вісім разів ставити на голосування одні й ті ж самі законопроекти, аби вони набрали необхідну кількість голосів.

      Читайте також: "Милі" сваряться, або Як Україні реагувати на контакти Росії та Білорусі

      Ледь не забуксував у Верховній Раді навіть законопроект щодо зміни релігійними громадами підлеглості. За словами експертів він пришвидшить перехід церков УПЦ Московського патріархату в підпорядкування нової помісної української церкви. Зрештою, Рада таки ухвалила закон.

      Наступний президент приречений на конфлікт з ВР

      Експерти констатують: хай там як, але де-юре Україна все ж парламентсько-президентська республіка, і наступний глава держави незалежно від прізвища приречений на конфлікт з Верховною Радою.

      Не варто забувати, що саме президент, згідно зі статтею 106 Конституції, вносить до Верховної Ради подання про призначення міністра оборони і міністра закордонних справ. Тому не виключено, що невдовзі, після інавгурації нового президента, нас чекатиме серіал під умовною назвою "Переформатування уряду". Власне, тому краще, щоб найбільш рейтингові кандидати в президенти вже зараз назвали тих, з ким зможуть співпрацювати у виконавчій владі, 
      – відзначає в коментарі каналу 24 директор "Центру політичного консалтингу та стратегій" Віктор Кравченко.

      За прогнозом політолога, ймовірні кадрові перестановки в уряді можуть стати причиною серйозного політичного загострення.

      Добре, якщо новий президент захоче призначити лише двох "своїх" міністрів – оборони та закордонних справ. А якщо глава держави ініціюватиме повне урядове "перезавантаження", це може спричинити глибоку політичну кризу, оскільки чимало представників чинного уряду є ставлениками Народного Фронту, який ризикує залишитися на політичному узбіччі після парламентських виборів. "Фронтовики" усіма силами будуть намагатися вберегти своїх міністрів від відставки,
      – резюмує експерт.

      Читайте також: Виборче дербі за Харкі

      До речі, про "фронтовиків". "Народний Фронт" наразі – це друга за чисельністю фракційна парламентська збірна (80 нардепів). На 2 лютого, за день до того, як закінчується висування кандидатів в президенти, запланований з'їзд "НФ", на якому, як очікується, буде прийнято рішення про виборчу тактику та стратегію. Подейкують, що Арсеній Яценюк, зважаючи на вкрай низькі рейтинги балотуватися в президенти не буде. Натомість, "Народний Фронт" намагається визначитися – йти на осінні парламентські вибори самостійно чи все ж таки знайти стовідсотково "прохідних" союзників.

      Чи буде достроковий розпуск ВР?

      Деякі експерти не виключають, що новообраний президент ініціюватиме дострокові вибори до Верховної Ради з тим, аби сформувати "залізно" свою стійку парламентську більшість. Чи можливо це? Цілком. Після інавгурації у президента буде можливість протягом декількох тижнів розпустити Раду.

      З Конституції випливає, що глава держави не має права ініціювати перевибори парламенту за півроку до закінчення терміну повноважень депутатів. Але повноваження Верховної Ради починаються не з дня її обрання, а з дня прийняття присяги народними депутатами. Нинішні народні депутати приймали присягу 27 листопада 2014 року. Тобто, якщо президента оберуть у другому турі 21 квітня, то в нього залишиться час для дострокового припинення повноважень ВРУ.

      Чи зважиться новий гарант Конституції на дострокове "перезавантаження" ВР – питання, але картина вимальовується наступна. Після виборів восени, депутати ще мають скласти присягу, сформувати коаліцію. Далі прийдуть тривалі новорічно-різдвяні канікули, а, значить, тільки в лютому 2020 року парламентарі розпочнуть працювати.

      Для повноцінної роботи володарям мандатів потрібно ще сформувати уряд. Тобто, виходить, що до березня 2020-го Верховна Рада не зможе реально працювати. Не працюючий майже рік після обрання на посаду парламент – для нового глави держави політичній смерті подібний. Чи знайдеться "камікадзе"?

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук