Євроінтеграція України поступово переходить від політичних домовленостей до конкретних рішень, які мають безпосередній вплив на державу, бізнес і громадян.

Виконання взятих перед ЄС зобов'язань пов'язане не лише з подальшим рухом України до членства, а й із доступом до значної частини міжнародного фінансування.

Йдеться про зміни у судовій системі, боротьбі з корупцією та роботі державних інституцій, а також про нові правила у сфері оподаткування. Частина реформ має чіткі строки ухвалення, адже від їх виконання залежить своєчасне надходження коштів від міжнародних партнерів, а без них неможливе виконання бюджетних зобов'зань і фінансування Сил оборони.

24 Канал розповідає про ключові реформи, зобов'язання України перед ЄС та умови отримання міжнародного фінансування. Розібратися в темі допоміг політолог, керівник Центру суспільно-інформаційних технологій "Форум" Валерій Димов. Деталі – читайте далі у матеріалі.

За словами політолога та філософа Валерія Димова, важливо розділяти Україну як державу та конкретні органи влади, які брали на себе зобов'язання перед міжнародними партнерами. Зокрема, йдеться про погоджений наприкінці 2025 року план реформ, який неформально називають "планом Качки – Кос".

Україна все виконує, а влада – ні. Це ж не якісь рекомендації, це взяті на себе зобов'язання, – зазначив політолог.

Водночас фактичний прогрес за окремими напрямками відрізняється. У червні 2026 року експертна коаліція оцінювала виконання 10-пунктового плану приблизно у 15%. Європейський парламент також закликав Київ прискорити його реалізацію.

"План Качки – Кос"

"План Качки – Кос" – це перелік із 10 критичних кроків, погоджених віцепрем'єром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки та єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос, які Україна в особі тодішньої очільниці уряду Юлії Свириденко офіційно зобов'язалася виконати перед Європейським Союзом. Документ визначає невідкладні реформи у сфері судочинства та боротьби з корупцією, необхідні для подальшої євроінтеграції країни.

Питання реформ стосується не лише отримання коштів, а й подальшої інтеграції України до ЄС. Важливо не просто формально відкривати переговорні кластери, а забезпечувати реальне виконання зобов'язань.

У Євросоюзі прямо пов'язують подальшу фінансову підтримку з реалізацією погоджених реформ. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос закликала уряд, Верховну Раду та інші державні інституції координувати роботу над змінами. За її словами, прогрес у реформах може дозволити Україні отримати ще 2,9 мільярда євро в межах Плану України.

Окремо варто згадати роль уряду Юлії Свириденко у перегляді Плану України. У червні 2026 року Кабмін оновив документ у межах Ukraine Facility, посиливши його зв'язок із процесом вступу України до ЄС. Оновлення також створило передумови для залучення додаткових 8,35 мільярда євро підтримки через Ukraine Facility.

До слова, виконання умов уже має прямий фінансовий результат. 24 вересня Рада ЄС схвалила майже 3 мільярди євро восьмого регулярного траншу в межах Ukraine Facility. Рішення пов'язане з виконанням Україною ще 10 цільових кроків. Загалом на цей момент Україна виконала 84 із 95 передбачених Планом України кроків.

Прем'єр-міністр України Сергій Корецький під час спілкування з журналістами пояснив, що Україна ризикує недоотримати 29,5 мільярда доларів від міжнародних партнерів. Частина фінансування залежить від виконання реформ та інших умов погоджених із Європейським Союзом.

Голови держав та урядів ЄС на саміті 15 – 16 жовтня також планують закликати Україну активізувати зусилля, щоб отримати всі передбачені на 2026 рік кошти за програмами Ukraine Support Loan та Ukraine Facility. Зокрема, йдеться про виконання умов у сферах верховенства права та боротьби з корупцією. За даними Ради ЄС, у межах Ukraine Support Loan Україна вже отримала 14,9 мільярда євро.

Уряд має завершити роботу над необхідними постановами та рішеннями, а Верховна Рада – ухвалити відповідні законопроєкти. Корецький зазначив, що уряд розраховує виконати свою частину до 15 жовтня 2026 року.

Необхідно прийняти все – і постанови, і закони. Тоді ми отримаємо всі гроші. Це критично важливо. Це необхідно зробити якнайшвидше,
– наголосив Корецький.

За його словами, уряд працює з Верховною Радою, щоб 12 жовтня зробити сесійним днем і проголосувати за необхідні законопроєкти. Після цього міжнародним партнерам також потрібен час на власні процедури погодження та виділення коштів.

Прем'єр спеціально зустрівся з журналістами провідних видань, щоб детально прояснити ситуацію з державними фінансами / фото – телеграм Сергія Корецького

Видатки бюджету прив'язані до конкретних строків: зарплати потрібно виплачувати щомісяця, відповідно, і доходи мають надходити вчасно. Ми передали депутатам конкретні дедлайни. Щодо кожного необхідного рішення є дата, до якої закон має бути проголосований і підписаний, щоб ми встигли отримати необхідні кошти, – пояснив прем'єр-міністр.

Найбільші труднощі у реалізації реформ можуть виникати у сферах, де зміни безпосередньо впливають на функціонування державної системи.

Це боротьба з корупцією, верховенство права, справедливе судочинство. Тобто це не просто закони ухвалити, а їх ще треба виконувати,
– сказав Димов.

У погодженому з ЄС плані серед іншого передбачені зміни кримінального процесуального законодавства, реформа Державного бюро розслідувань, удосконалення правил призначення та звільнення генерального прокурора, а також посилення антикорупційних механізмів.

Окремо Димов звернув увагу на роль антикорупційних органів. За його словами, їхня діяльність дозволила суспільству отримувати більше інформації про можливі зловживання та контролювати роботу влади.

Ми отримали і відносно незалежні НАБУ і САП. І це теж результат тиску суспільства. Тому що без цього тиску ми б багато чого не знали,
– зазначив він.

Важливо, що у Європейському Союзі наголошують, що сильні державні інституції, ефективна судова система, верховенство права, належне управління державними фінансами та дієві антикорупційні механізми важливі не лише для євроінтеграції, а й для стійкості України.

Окремий блок реформ стосується змін, які безпосередньо стосуються громадян і бізнесу. І це є, мабуть, найбільшою перешкодою. Мова питання оподаткування, діяльність ФОПів, міжнародні посилки та доходи, отримані через цифрові платформи. Серед депутатів вважається, що ухвалення таких непопулярних рішень може вплинути на їхню подальшу привабливість для громадян у разі майбутніх виборів. Через це Рада усіляко "петляла" та довго намагалася уникнути відповідальності.

Водночас частина таких змін уже реалізована. Зокрема, ще в червні Верховна Рада ухвалила закон, який частково впроваджує правила DAC7.

Парламент підтримав у першому читанні законопроєкти про введення ПДВ на комерційні посилки з-за кордону вартістю до 150 євро. За словами прем'єра Сергія Корецького, це рішення усуне податкові схеми ділків та підтримає українських виробників в умовах війни. Нові правила оподаткування планують запустити з липня 2027 року, а зібрані гроші підуть на фінансування ЗСУ.

Валерій Димов вважає, що під час реформ важливо враховувати не лише формальне виконання вимог міжнародних партнерів, а й те, як нові правила працюватимуть на практиці.

Є вимоги, які стосуються безпосередньо громадян, бізнесу. І є вимоги, які стосуються безпосередньо влади. І от саме другі, на мою думку, найскладніше виконувати, – пояснив політолог.

Для виконання вимог ЄС необхідна скоординована робота парламенту, уряду та державних інституцій. Верховна Рада має ухвалювати необхідні законодавчі зміни, а уряд та інші органи – забезпечувати їх реалізацію.

Парламент має голосувати, уряд має працювати, інституції мають виконувати те, що вони взяли на себе. І суспільство має це контролювати,
– сказав Валерій Димов.

Однак у ЄС наголошують, що подальші виплати залежатимуть від прогресу наступних реформ.

Уряд вже вдається до беспрецедентної економії. Корецький оголосив про підготовку реформи щодо зменшення кількості державних службовців. Остаточні кадрові рішення та плани оптимізації центральних і місцевих органів влади ухвалять після завершення комплексного аналізу їхніх функцій. Водночас уряд переглядає некритичні цивільні видатки задля покриття дефіциту оборонного бюджету.

Валерій Димов у розмові з 24 Каналом звернув увагу на ширше питання – як суспільство може впливати на роботу влади в умовах повномасштабної війни. На його думку, коли політичні механізми зміни влади обмежені воєнним станом, важливу роль відіграє громадський контроль.

Він вважає, що суспільство може впливати на виконання взятих державою зобов'язань через публічний контроль та вимогу до інституцій дотримуватися домовленостей.

Якщо ми хочемо змінити щось у державі, то треба тиснути на владу. Не змінити її зараз, а змусити її виконувати те, що вона взяла на себе,
– зазначив політолог.

Саме постійний контроль і суспільний запит на виконання реформ можуть залишатися одним із механізмів впливу в умовах війни.

Крім того, фінансування від ЄС не зводиться лише до одного пакета реформ. Україна вже отримує кошти за кількома напрямами, а подальші виплати прив'язані до виконання конкретних умов. Тому для Києва ключовим завданням залишається не лише ухвалення необхідних законів, а й практичне впровадження змін, на яких Україна домовлялася з ЄС.