Які "червоні лінії" у перемовинах для Зеленського та українців: думка експерта

18 листопада 2019, 21:41
Читать новость на русском

Про нормандські перемовини, чому Володимир Путін на них погодився, команду українського президента та "червоні лінії" – в ефірі 24 каналу розповів міжнародний експерт Микола Капітоненко.

Чому Путін погодився на перемовини

Володимир Путін погодився на перемовини у нормандському форматі, адже йому вигідно закрити питання конфлікту на Донбасі, однак, на власних умовах. Президент РФ хоче після цього перейти до обговорення наступних питань на порядку денному європейської та своєї зовнішньої політики.

Читайте також: Путін далі торгуватиме війною, – експерт про повернення кораблів

– Але питання в тому, чи буде розв’язання конфлікту ближчим до наших інтересів чи до російських. Для того, щоб з’ясувати, хто буде переможцем, потрібна зустріч. Потрібно продовжувати процес, бо нормандська зустріч стане не останнім пунктом призначення в діалозі між двома країнами. Процес продовжиться, це буде важливий проміжний етап. Важливий, зокрема через те, що він дозволить з’ясувати інтереси Росії.

Команда Зеленського

– Команда є. У нас є люди на посадах. Є міністр закордонних справ, у нас є заступник голови Офісу Президента, які займаються переговорами з Росією, починаючи з літа. Їм в актив можна записати обмін утримуваними особами, повернення кораблів і розведення військ. Це все кроки одного процесу, які ведуть нас далі.

"Червоні лінії" президента та українців

– Про "червоні лінії" Зеленський говорив – ми не торгуємо територіями і людьми. Отже, єдине питання, навколо якого можна вести переговори – це обсяг, об’єм, порядок ведення автономії для Донбасу та зміни українського законодавства. Це те, про що Росія буде вести мову – децентралізація, автономія та амністія. Тобто, в центрі інтересів буде стояти особливий статус Донбасу і збереження як можна більшої кількості інструментів для впливу на внутрішню політику України.

Читайте також: Потрібні "додаткові кроки": Кремль хоче, щоб Париж і Берлін натиснули на Київ до саміту 9 грудня

– Де для нас лежить "червона лінія"? Чи маємо ми платити таку ціну за повернення земель і встановлення миру? Це питання, яке, за великим рахунком, треба було ставити під час передвиборчої кампанії. Якби сторони не просто обмежувалися гаслами про мир чи перемогу над Росією. Тоді б ми мали чіткішу відповідь, на що українське суспільство готове піти.

– Для нас всі три варіанти – це продовження конфлікту у поточному стані, замороження його у тому сенсі, що перестають стріляти, але залишаються території окупованими і реінтеграція – Росія виводить війська і території повертаються.


Зеленський та Путін вперше зустрінуться на перемовинах

– Кожен з цих варіантів має для нас свою ціну. Вона достатньо висока. Яка з них є найбільш прийнятною для українського суспільства – це питання доволі абстрактне. Про це можна судити лише по результатах виборів і по обіцянках миру.

– Тобто, можна зробити логічний висновок, що більшість українців хочуть миру. Проте якою ціною – ми не знаємо. Це дещо послаблює переговорні позиції Зеленського, але зберігає от цей драйв, який команда взяла і судячи з усього хоче довести переговори до якогось логічного завершення.

– З моєї точки зору, перемогою або прогресом для України буде, якщо ми зможемо отримати умови подальшого розв’язання конфлікту і повернення територій на умовах не гірших, а бажано кращих, ніж умови мінського протоколу.

Довідка! Глава МЗС Вадим Пристайко заявив, якщо під час зустрічі у нормандському форматі сторони не досягнуть згоди, Україна може вийти з мінських угод. Він сказав: "Для нас Мінськ – не самоцінність. Самоцінність – наше виживання як нації. І якщо ми побачимо, що процес лише затягують, то рано чи пізно буде прийняте рішення про вихід з мінського процесу"

Чи втомилася Європа від війни

– Європа не втомилася від війни в Україні. Вона розуміє витрати, які пов’язані з нею. Продовження конфлікту в поточній формі шкодить інтересам Європейського Союзу. Воно зменшує його конкурентну здатність в іншій глобальній грі проти інших центрів сили. І Німеччина, і Франція – лідери ЄС і вони хотіли б, щоб цей конфлікт швидше завершився.

Читайте також: Перед нормандським самітом Путін і Макрон обговорили Україну

– В цьому немає нічого нового. Водночас вони не хочуть, щоб цей конфлікт завершився за рахунок інтересів України. Не буде жодних троє проти одного. Буде скоріше за все спостереження і класична посередницька роль глав держав, коли вони будуть комунікаторами, допомагатимуть обміну інформацією між людьми, які не дуже довіряють один одному. З цієї точки зору, я б не будував передчасних побоювань передчасних про те, що на нас будуть тиснути зі всіх боків.

Що відомо про зустріч в нормандському форматі?9 грудня у Парижі Володимир Зеленський вперше зустрінеться з Володимиром Путіним. Востаннє у нормандському форматі український та російський президенти бачились ще у 2016 році. І власне з моменту набуття Володимиром Зеленським статусу президента, він усіляко наполягав на зустрічі з Путіним за присутності Ангели Меркель та Еммануеля Макрона.

14 листопада Путін заявив, що в принципі зустріч у нормандському форматі можлива і лідери переговорів повинні дійти до якогось результату.